Рішення № 84460770, 20.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 685/992/19

РІШЕННЯ

іменем України

20 вересня 2019 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.11.2018 №16, прийнятого складом комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду його роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.12.2018 №6, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 11.09.2018, як трактористу-машиністу на підставі п. п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано весь період роботи трактористом-машиністом до стажу роботи. Позивач вважає такі дії протиправними, беручи до уваги те, що основними документами, що підтверджують стаж, роботи є трудова книжка, трудова книжка колгоспника, а також довідки про стаж роботи, довідки про нарахування заробітної плати та книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспників по колгоспу "Труд" та підприємству "Полква".

Ухвалою суду від 09.08.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому проти позову заперечує та зазначає, що в вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону. При зверненні за призначенням пенсії позивачем надано трудову книжку колгоспника НОМЕР_3 від 4 січня 1985 року, копію стажової книги колгоспника на ім`я « ОСОБА_1 » за період роботи в 1974 році та з 1979 року по 2001 рік; довідки, уточнюючі пільговий характер роботи: від 03.10.2018 № 7, видану фермерським господарством «Огайо», якою підтверджується період пільгової роботи на посаді тракториста - машиніста з 01.01.2002 по 31.12.2002; від 23.08.2018 № 100, видану ПрАТ «Зернопродукт МХП», якою підтверджується період пільгової роботи на посаді тракториста-машиніста з 01.01.2003 по 23.08.2018. За результатами розгляду документів виявлено, що відомості частково відповідають даним первинних документів. Так, відповідачем зазначено, що в первинні документи, а саме стажова книга видана на ім`я « ОСОБА_1 » (не зазначено по батькові), не відповідає даним паспорта та унеможливлює зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача в колгоспі «Труд», згодом Агрофірма «Полква» з 1979 року по 1986 рік та з 1988 року по 1998 рік. Зазначений період роботи підтверджений трудовою книжкою НОМЕР_3, заповненою 4 січня 1985 року, однак зазначена трудова книжка заповнена всупереч вимог Інструкції: на титульній сторінці має місце дописування дати народження та дати вступу в колгосп, тому підстав для врахування періодів роботи з 1979 року по 1986 рік та з 1988 року по 1998 рік до страхового стажу немає. Крім того, до страхового стажу та до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, позивачу не враховано головним управлінням період роботи з 01.01.2002 по 31.12.2002 згідно довідки, уточнюючої пільговий характер роботи, виданої фермерським господарством «Огайо» від 02.05.2018 № 2, оскільки відсутні документи, що підтверджують сплату господарством за позивача страхових внесків. Також, відповідач у відзиві звернув увагу суду на те, що долучена позивачем до матеріалів адміністративного позову копія трудової книжки НОМЕР_1 від 7 травня 1986 року за період роботи з 07.05.1986 по 04.09.1986 водієм III класу при зверненні позивачем із заявою про призначення пенсії до головного управління не надавалась, а тому зазначений період роботи позивача головним управлінням не розглядався. Згідно наданих позивачем документів для призначення пенсії, враховуючи довідку, уточнюючу пільговий характер роботи від 23.08.2018 року № 100, видану ПрАТ «Зернопродукт МХП», до страхового стажу головним управлінням зараховано 20 років 6 місяців 2 дні, до стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, головним управлінням враховано періоди роботи з 01.01.2003 по 23.08.2018, що складає 15 років 7 місяців 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону. Враховуючи зазначене, рішенням головного управління Пенсійного фонду України від 29.12.2018 № 6 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу роботи.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Дослідивши доводи заяв по суті сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу виповнилось 55 років, після чого він звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.03.2018 № 41, затверджено склад Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (надалі - Комісія), яка складається з 9 членів з різних державних установ, основним завданням якої є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтверджені в установленому порядку.

Комісія розглянула заяву позивача щодо підтвердження пільгового стажу за період роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997 трактористом в Агрофірмі «Полква», оскільки зазначене підприємство ліквідоване без визначення правонаступників та рішенням від 30.11.2018 № 16 відмовила в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.1993 по 31.12.1997, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами: стажова книга видана на ім`я « ОСОБА_1 », що не відповідає даним паспорта позивача, а трудова книжка НОМЕР_3 заповнена з порушенням норм Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України від 29.12.2018 № 6 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за нормами статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхіднорго пільгового та страхового стажу роботи.

Листом головного управління від 17.01.2019 № 1925/03 ОСОБА_1 повідомлено про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Позивач вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу призначення пенсії позивачу на пільгових умовах як особі, яка певний час працювала трактористом.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній посаді.

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджене постановою правління ПФУ від 25.11.2015 року №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 року №13-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п.2.1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудовій книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Також Порядком встановлені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Відповідно до п.20 Порядку тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Такий Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року.

Відповідно до п.1 цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Згідно з п.3, п.4 Прядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Пунктом 7 Порядку визначено, що для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:

заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;

запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;

інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

Положення пункту 7 кореспондуються з п.9 Порядку, яким встановлено, що Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи.

Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням від 30.11.2018 № 16 відповідачем відмовлено позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997 трактористом в Агрофірмі «Полква», яка згідно довідки сектору державної реєстрації Теофіпольської районної державної адміністрації ліквідована у зв`язку із банкрутством, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами (стажова книга видана на ім`я « ОСОБА_1 » без зазначення дати народження), а трудова книжка заповнена з порушенням норм ведення Інструкції трудових книжок.

Відповідно до п. 2.12. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за №58 (далі-Інструкції №58), після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.

Відповідно до п.2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Позивач має трудову книжку колгоспника НОМЕР_3 від 04.01.1985, в якій зазначені періоди його роботи, в тому числі і період за 1993-1997 роки роботи трактористом в Агрофірмі «Полква».

Відповідно до норм Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників» (редакція чинна від 15 серпня 1990) трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члену колгоспу.

Трудові книжки відкриваються на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. В трудову книжку колгоспника вносяться такі дані: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: зарахування до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу; відомості про трудову участь: визначення річного мінімуму трудової участі в колективному господарстві та її виконання.

Згідно трудової книжки колгоспника вказано кількість вироблених людиноднів, а також встановлений мінімум трудоднів. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Тобто, відомості у трудовій книжці колгоспника підтверджують факт роботи позивача в період за 1993-1997 роки трактористом в Агрофірмі «Полква». Записи про період роботи у ній зроблені чітко, без виправлень з відтиском печатки агрофірми та підписом відповідальної особи.

Також факт роботи позивача трактористом у Агрофірмі «Полква» підтверджується і наявними в матеріалах справи копіями архівної довідки № 587/09 від 11.09.2018 виданої Теофіпольським районним трудовим архівом Хмельницької області, книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспників Підприємства "Полква" с. Новоставківці за період з 01.01.1966 по 31.12.2001, довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 1979 по 2001 роки.

Стосовно твердження відповідача про те, що трудова книжка колгоспника позивача заповнена з порушенням норм ведення Інструкції трудових книжок, а саме про те, що на титульній сторінці останньої має місце дописування дати народження ОСОБА_1 та дати вступу в колгосп ОСОБА_1 , суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (аналогічна позиція зазначена у п.29 постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а).

Окрім того, суд враховує, що відомості дописані в трудовій книжці колгоспника, а саме, дата народження ОСОБА_1 та дата вступу в колгосп ОСОБА_1 , відповідають даті народження ОСОБА_1 та даті вступу в колгосп ОСОБА_1 , що підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.

Отже, судом не встановлено порушень у Трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 , а тому не було підстав для не зарахування спірних періодів роботи до стажу позивача.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в Трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 04.01.1985, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана трудова книжка недійсною також не визнавалась.

Крім цього, потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано.

Щодо зауважень відповідача про те, що стажова книга видана на ім`я « ОСОБА_1 » без зазначення дати народження, суд зауважує, що відсутність інформації про дату народження позивача та неповне зазначення по-батькові позивача не впливає на зарахування до пільгового стажу періоду його роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997, адже, як вже зазначалось судом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Між тим, судом встановлено, що Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області порушена процедура розгляду заяви позивача, оскільки у відзиві не спростовано його твердження про те, що він в порушення п. 9 Порядку не повідомлявся про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, чим був позбавлений надати пояснення щодо своєї праці та її відображення в наявних документах, а також можливість надати пояснення іншим особам, які освідомленні про працю позивача.

При цьому згідно з трудовою книжкою позивача та архівними довідками позивача при прийнятому колгоспом мінімуму людино-днів у рік ним значно перевищений вказаний мінімум. Проте в рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування неприйняття вказаних відомостей та не зарахування періодів праці до пільгового стажу.

Таким чином рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.11.2018 №16, а також прийняте на його підставі рішення від 29.12.2018 №6, прийняті у межах повноважень, але не на підставі закону, з порушенням процедури прийняття рішення, з порушенням права особи на участь у процесі прийняття рішення, не добросовісно, нерозсудливо, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд вважає їх неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки. Призначення пенсії є дискрецією пенсійного органу в основі якої є повне та об`єктивне дослідження документів наданих особою для призначення пенсії.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

По даній справі суд визнає протиправними рішення відповідача суб`єкта владних повноважень, але враховуючи їх прийняття на підставі неповного, необ`єктивного дослідження всіх документів, що є дискрецією відповідача, суд вважає необхідним застосувати положення п. 4 ст. 245 КАС України щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідачів повторно розглянути заяви позивача, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.11.2018 №16 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду його роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997; Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.12.2018 №6 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути повторно заяви позивача від 29.10.2018 про підтвердження ОСОБА_1 стажу роботи та про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 1536,80 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.11.2018 №16, прийнятого складом комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду його роботи з 01.01.1993 по 31.12.1997.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.12.2018 №6, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 29.10.2018 про підтвердження стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 29.10.2018 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу машиністу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький