Рішення № 84460773, 19.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4227/18

РІШЕННЯ

іменем України

19 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Бачка А.М. представника позивача: ОСОБА_1. представника відповідача: Чорної А.А. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень і постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 , позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № 22-01/3449-ІВ-850 від 19.11.2018 Управління Держпраці у Хмельницькій області, та визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/622 від 04 грудня 2018 року Управління Держпраці у Хмельницькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що інспекторами праці Управління Держпраці у Хмельницькій області, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 08 листопада 2018 року № 1040/18 в строк з 12 по 22 листопада 2018 року по додержанню законодавства про працю у ФОП ОСОБА_2 проведено інспекційне відвідування суб`єкта підприємницької діяльності.

Позивач зазначає, що за результатами здійснення заходу державного контролю інспекційного відвідування інспектором праці складено акт інспекційного відвідування №22-01/3449-ІВ, та винесено припис про усунення виявлених порушень №22-01/3449-ІВ-850.

Перший заступник начальника Управління Держпраці в Хмельницькій області 04 грудня 2018 року, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 13 листопада 2018 року, керуючись ст. 259 КЗпП України, ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМ України 17.07.2013 №509, та на підставі абзацу 2 ч.2 ст. 256 КЗпП України виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/622, згідно якої на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 223380,00 грн.

Позивач вважає винесені припис від 19 листопада 2018 року №22-01/3449-ІВ-850 та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/622 незаконними, оскільки на думку позивача, посадові особи відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при відвідуванні кафе "Перехрестя" 31 жовтня 2018 року, не реєструвались у книзі обліку перевірок, після того як отримали пояснення про те, що всі працівники на момент цього відвідування офіційно працевлаштовані, грубо вийшли за межі своїх повноважень та почали проводити процесуальні дії а саме відбирати письмові пояснення у позивача та працівників.

Враховуючи наведене вище, позивач вважає, що працівниками відповідача вчинено безліч порушень чинного законодавства, що дає всі підстави вважати такі дії відповідача протиправними а прийняті документи незаконними.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду 10.01.2019 від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначає, що 31 жовтня 2018 року інспекторами праці Управління Держпраці у Хмельницькій області Хурс В.А. та ОСОБА_3 . згідно вимог п.33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 проведено захід - відвідування за місцем здійснення господарської діяльності відповідачки (кафе "Перехрестя" по вул.Степана Бандери, 9, м.Хмельницький). Враховуючи, що такий захід як відвідування є інформаційно-роз`яснювальним та моніторинговим заходом і не належить до контрольно-наглядових, тому інспектори праці правомірно не реєструвалися в Журналі обліку перевірок.

Відповідач зазначає, що у ході спілкування з позивачем та її працівниками, з метою моніторингу стану дотримання вимог трудового законодавства, інспектори праці з`ясували, що двоє працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були допущені до роботи впродовж 01 та 02 жовтня 2018 року без укладення трудового договору. Із врахуванням вказаних відомостей, інспекторами було прийнято рішення здійснити дії щодо підготовки до інспекційного відвідування, як контрольного заходу. Згідно вимог п.6 Порядку №295, у рамках підготовки до інспекційного відвідування, інспекторами праці, в межах наданих повноважень, отримано письмові пояснення в ФОП ОСОБА_2 та працівника ОСОБА_6 Зазначені особи письмово підтвердили факт виконання трудових обов`язків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кафе "Перехрестя" з 01 жовтня 2018 року. В подальшому вказані пояснення долучено до матеріалів інспекційного відвідування.

А тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від представника позивача на адресу суду 30 січня 2019 року надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що на думку позивача, представники відповідача при здійсненні відвідування закладу 31 жовтня 2018 року, грубо вийшли за межі своїх повноважень. Відповідно до п.6 Порядку №295, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Представник позивача зазначає, що працівник ОСОБА_6 не є об`єктом відвідування, тому будь які документи отримані від неї не в період інспекційного відвідування є незаконними.

Крім того, об`єкт відвідування ФОП ОСОБА_2 не була повідомлена про те, що відносно неї відбувається процедура "підготовки до проведення інспекційного відвідування" тобто отримання від неї пояснень без можливості мати час для відповіді, під тиском є незаконною провокацією.

Пояснення були відібрані на бланках невстановленої форми, відповідно до пунктів 3,4 Порядку № 295 форми документів повинні затверджуватися Мінсоцполітики або Держпраці.

Окрім пояснень, здобутих незаконним шляхом, відповідач обґрунтовує свої дії Табелем обліку робочого часу за жовтень 2018 року. При цьому, у відзиві зазначено, що табель наданий до суду виготовлений позивачем з метою приховання і спростування фактів встановлених в ході інспекційного відвідування. Позивач має протилежну правову позицію та вважає що Табель обліку робочого часу за жовтень 2018 року наданий у справу представниками відповідача, виготовлений представниками відповідача з метою виправдання перевищення влади або службових повноважень при відвідуванні закладу 31 жовтня 2018 року.

А тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником позивача 30 січня 2019 року подано до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по справі №560/4227/18, стосовно дослідження виконання від імені ОСОБА_2 у документі наданому в суд представником відповідача "Табель обліку використання робочого часу за жовтень 2018" надпису "копія вірна підпис".

Ухвалою суду від 07 лютого 2019 року клопотання ФОП ОСОБА_2 задоволено та призначено почеркознавчу експертизу у справі №560/4227/18.

На підставі ухвали суду від 05 вересня 2019 року провадження у справі №560/4227/18 поновлено, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Від представника позивача на адресу суду 16 вересня 2019 року надійшли письмові пояснення в яких останній зазначив, що підставою для призначення почеркознавчої експертизи була необхідність встановлення факту підписання одного документа - "Табель обліку робочого часу за жовтень 2018 року", який був наданий відповідачем а.с. № 83 безпосередньо ФОП ОСОБА_2 , що заперечувалося останньою. Натомість відповідач заперечував документ "Табель обліку робочого часу за жовтень 2018 року", який був наданий позивачем а.с. №46. Відповідно до висновку експертизи, оскільки "почеркознавчі дослідження підписів проводяться тільки по оригіналам документів" досліджувався тільки документ на а.с.130., який був наданий представником позивача 21 березня 2019 року на вимогу суду, викладену в ухвалі суду від 14 березня 2019 року тобто документ з оригінальним підписом ФОП ОСОБА_2 по справжності підпису якої сумнівів не виникло.

Представник позивача звертає увагу, що відповідно до Постанови шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в справі № 826/8917/17 визнана нечинною Постанова КМ України від 29 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Також відповідно до Ухвали Верховного суду у даній справі від 19 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання КМ України про зупинення виконання Постанови шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в справі № 826/8917/17. Верховний суд при розгляді справи №822/1487/18 у постанові від 24 квітня 2019 року висловив правову позицію про те що суд має брати до уваги пояснення осіб, допитаних у судовому засіданні, із дотриманням встановленої процедури а не пояснення відібрані в ході перевірки. Відповідно до Протоколу судового засідання від 07 лютого 2019 року позивач надавала свідчення суду у судовому засіданні, при цьому їй були роз`яснені права відповідно до ст.44,47,51,202 КАС України зокрема ч.6 ст. 44 КАС України яка передбачає відповідальність "за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що фізична особа - підприємець - ОСОБА_2 , зареєстрована 21 грудня 2015 року, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом господарської діяльності є: Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний).

Як суб`єкт господарювання фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Місце фактичного здійснення підприємницької діяльності кафе "Перехрестя " по АДРЕСА_3 .

Посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 31 жовтня 2018 року згідно п.33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, було здійснено відвідування кафе "Перехрестя".

На підставі службової записки інспекторів праці, керівником Управління Держпраці у Хмельницькій області прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 з питань оформлення трудових відносин, згідно наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області від 08 листопада 2018 №228.

На підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 08 листопада 2018 року № 1040/18 в строк з 12 по 22 листопада 2018 року по додержанню законодавства про працю у ФОП ОСОБА_2 , інспекторами праці Управління Держпраці у Хмельницькій області проведено інспекційне відвідування суб`єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 .

За результатами здійснення заходу державного контролю інспекційного відвідування інспектором праці складено акт інспекційного відвідування №22-01/3449-ІВ, та винесено припис про усунення виявлених порушень №22-01/3449-ІВ-850.

Першим заступником начальника Управління Держпраці в Хмельницькій області 04 грудня 2018 року, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 13 листопада 2018 року, керуючись ст. 259 КЗпП України, ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМ України 17.07.2013 №509, та на підставі абзацу 2 ч.2 ст. 256 КЗпП України винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/622, згідно якої на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 223380,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними приписом та постановою, позивач вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесенні з порушенням норм чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з п.2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України від 26.04.2017 № 295, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №295), державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Відповідно до п.33 Порядку №295 інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Згідно з абз.3 ч.1 п.11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Однак винесення будь-яких рішень за наслідками відвідування у порядку п.33 Порядку №295 законодавством не передбачено. Проте отримання письмових пояснень від працівника під час відвідування відповідає вимогам Порядку №295.

Пунктом 8 Порядку №295 визначено, що про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з п.20 Порядку №295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Отже, результати проведеного інспекційного відвідування були оформлені відповідачем у вказаному вище акті.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.1,3 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, у будь-якому випадку заборонено допускати працівника до роботи до того, як будуть виконані вимоги ст.24 КЗпП України.

Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413. Вказаним порядком встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів, як, зокрема: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі.

Отже, повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору, яке складається із виданого наказу та повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів. Аналогічне роз`яснення міститься в листі Держпраці України від 03.08.2015 за №1364/24/21/01/2298-15.

Суд дійшов висновку, що письмові докази, в тому числі пояснення ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , свідчать про доведеність факту виконання трудових обов`язків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 01.10.2018 без укладення трудового договору та без повідомлення ДФС України про прийняття працівника на роботу, оскільки такі пояснення були відібранні першочергово під час інспекційного відвідання, а тому приймаються до уваги.

ФОП ОСОБА_2 у поясненнях зазначила, що здійснює підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_3 , у кафе "Перехрестя", та має таких працівників, як зокрема, ОСОБА_7 , яка працює офіціантом з 01.10.2018 та ОСОБА_8 , яка працює офіціантом з 01.10.2018, з якими укладено трудові договори з 01.10.2018.

Суд звертає увагу на той факт, що згідно наказів №1, №2 від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийняті на роботу з 03 жовтня 2018 року, однак під час інспекційного відвідування, останні повідомили, що здійснюють трудову діяльність з 01 жовтня 2018 року.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 від 02 жовтня 2018 року згідно яких останні просили прийняти їх на роботу на посаду офіціантів.

Також, в матеріалах справи знаходяться повідомлення про прийняття працівників на роботу від 05 жовтня 2018 року №131113 стосовно вказаних вище працівників, зокрема, датою видання наказу є 02 жовтня 2018 року, а датою початку роботи є 03 жовтня 2018 року.

Тобто, враховуючи наведені вище обставини, працівники не мали права здійснювати трудову діяльність з 01 жовтня 2018 року, як зазначили власноруч у своїх поясненнях, а лише з 03 жовтня 2018 року, як це зазначено у наказах.

Враховуючи надані працівником ОСОБА_6 письмові пояснення встановлено, що трудові відносини із фізичною особою - підприємцем належним чином не були оформлені, зокрема з 01 жовтня 2018 року.

Стосовно твердження позивача, що посадові особи Управління Держпраці при здійсненні заходу відвідування, не зареєструвалися в Книзі обліку перевірок, вийшли за межі своїх повноважень й відібрали пояснення в позивача та її працівників, суд зазначає, що оскільки такий захід як відвідування є інформаційно-роз`яснювальним та моніторинговим заходом і не належить до контрольно-наглядових, а тому інспектори праці правомірно не реєструвалися в Журналі обліку перевірок.

Крім того, у ході спілкування з ФОП ОСОБА_2 та її працівниками, з метою моніторингу стану дотримання вимог трудового законодавства, інспектори праці з`ясували, що двоє працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були допущені до роботи впродовж 01 та 02 жовтня 2018 року без укладення трудового договору, що є в свою чергу порушення норм КЗпП.

Відповідно до абз.3 п.11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Отже, у рамках підготовки до інспекційного відвідування, інспекторами праці, в межах наданих повноважень відповідно до п.11 Порядку №295, отримано письмові пояснення в ФОП ОСОБА_2 та працівника ОСОБА_6 . Зазначені особи письмово підтвердили факт виконання трудових обов`язків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кафе "Перехрестя" з 01 жовтня 2018 року.

Щодо твердження позивача про те, що посадові особи відповідача не дотримали вимог п.21 Порядку №295, а саме не надали відповідь на зауваження до акту й протиправно внесли припис про усунення виявлених порушень, суд зауважує наступне.

Відповідно до п.21 Порядку №295 передбачено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Враховуючи ситуацію, що склалася в даній справі до відповідача від позивача не надходили жодні зауваження стосовно акта №22-01/3449-ІВ від 13 листопада 2018 року, а також не надано позивачем до суду вказаних зауважень. А тому, в даному випадку відповідачем не вчинено будь-яких порушень з цього приводу.

При цьому, твердження позивача про наявність нових пояснень, які були надані до Управління Держпраці, про спростування інформації поданої в первинних поясненнях, які відібрані першочергово під час інспекційного відвідування судом не враховуються, оскільки подані після завершення відповідної перевірки.

Позивач в позовній заяві зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу №22-01/3449-ІВ-850 від 10 жовтня 2018 року винесена протиправно, оскільки станом на 10 жовтня 2018 року було незавершеною процедура оскарження припису по даній справі.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що в даному випадку позивач невірно вказує на взаємозв`язок процедури внесення, оскарження припису та процедури розгляду справи про накладення фінансової санкції в порядку ст.265 КЗпП України.

Проводячи аналіз норми Порядку №295, а також Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509) встановлено, що процедура внесення, оскарження припису та процедура розгляду справи про накладення фінансової санкції взаємно непов`язані.

Зокрема, припис виноситься на підставі акта інспекційного відвідування і штраф накладається на суб`єкта господарювання на підставі акта інспекційного відвідування. Крім того, згідно вимог п.3 Порядку №509 рішення про розгляд справи про накладення штрафу приймається не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акта.

На твердження позивача, стосовно того, що інспекторами праці невірно вказано, що працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були допущені позивачем до роботи 01 та 02 жовтня 2018 року, оскільки понеділок та вівторок в кафе "Перехрестя" є вихідними днями, суд зазначає наступне.

Як стверджує відповідач в акті перевірки, що жодних відомостей про вихідні дні не було надано інспекторам праці під час інспекційного відвідування, при цьому суд вказує, що розпорядок роботи зазначений на табличці біля входу в кафе "Перехрестя" не є належним доказом про наявність вихідних днів.

Суд критично оцінює такі твердження позивача, оскільки як встановлено з матеріалів справи інспекційне відвідування в кафе "Перехрестя" проведено 12 та 13 листопада 2018 року, які припадають на понеділок та вівторок, однак вказаний заклад по вул.С.Бандери, 9 у м.Хмельницькому працював, а ОСОБА_2 та інші працівники були на роботі.

Стосовно посилання позивача на оригінал Табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2018 року" за звітний період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року №10 від 31 жовтня 2018 року, який був об`єктом дослідження почеркознавчої експертизи, згідно якого працівники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 01 та 02 жовтня 2018 року не працювали, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься копія Табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2018 року за звітний період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року №10 від 31 жовтня 2018 року, в якому зазначено, що ОСОБА_6 (офіціант) була присутня на роботі 01 та 02 жовтня 2018 року, при цьому ОСОБА_5 , була на роботі лише 02 жовтня 2018 року.

В наданій відповідачем копії Табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2018 року, понеділок та вівторок, в тому числі 01 та 02 жовтня 2018 року впродовж жовтня 2018 року відмічено як робочі дні.

Аналізуючи наведені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку відбувся допуск ФОП ОСОБА_2 працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без належного оформлення впродовж 01 та 02 жовтня 2018 року, що безпосередньо ґрунтується та підтверджується зокрема, поясненнями самої ОСОБА_2 від 31 жовтня 2018 року, яка зазначила, що працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працюють у неї з 01 жовтня 2018 року, однак доказів правомірності такої роботи останньою не надано до суду, а також поясненнями ОСОБА_6 від 31 жовтня 2018 року, згідно яких вказано, що вона працює у ФОП ОСОБА_2 з 01 жовтня 2018 року.

Також, представник позивача в своїх поясненнях посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року по справі № 826/8917/17, зокрема на те, що даним рішенням визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", при цьому позивач посилається на ухвалу Верховного суду у даній справі від 19 червня 2019 року, якою безпосередньо відмовлено у задоволенні клопотання КМ України про зупинення виконання Постанови шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в справі № 826/8917/17.

Суд звертає увагу позивача, що станом на час інспекційного відвідування в 2018 році та винесення оскаржуваної постанови та припису постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та наявний у ній Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, були чинними, оскільки згідно ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, а тому такі твердження позивача є безпідставними.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень №22-01/3449-ІВ-850 від 19.11.2018 та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/622 від 04.12.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 вересня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , ідентифікаційний код - 39793137)

Головуючий суддя О.П. Шевчук