Рішення № 84457648, 23.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5025/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови від 29.07.2019р. ВП №59091718 щодо накладення штрафу в сумі 10200грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 29.07.2019р. ВП №59091718 щодо накладення штрафу в сумі 10200грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Розпорядженням від 14.03.2019р. ОСОБА_1 нараховано суму заборгованості у розмірі 11333,08грн., яка обліковується в Управлінні, та буде виплачена на підставі особливого Розпорядження згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018р. №335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365». Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України №335 від 25.04.2019р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016р. №365 пункти 16 і 18 Постанови №365 доповнено реченням наступного змісту: «Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». Оскільки порядок виплати сум соціальних виплат Кабінетом Міністрів України не визначено, здійснити виплату заборгованості на даний момент не можливо. Таким чином, Управлінням здійснено усі можливі дії щодо виконання рішення суду у межах діючих нормативно-правових актів України.

Відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 18.09.2019р. вхід.№ЕП/6801/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. спірної Постанови ВП №59091718 від 29.07.2019р. накладення штрафу в сумі 10200грн., оскільки боржником не виконано рішення суду. При цьому, посилання на Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018р. №335 є безпідставним, адже, боржником не вчинено жодних дій на виконання вказаних нормативно-правових актів. Окрім того, відповідач зазначає, що наразі чинний Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649, який створений безпосередньо для виконання органами ПФУ рішень суду. Однак, боржником взагалі не взято до уваги ані рішення суду №420/5661/18, ані Постанова Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018р. Крім того, відсутність грошових коштів у Бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання якого є обов`язковим для боржника. Також, територіальним органом Пенсійного фонду не подано доказів щодо відсутності коштів для виплати пенсії стягувану. До того ж, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі не скористалось своїм правом про відстрочення виконання рішення, як то передбачено статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», що є умисним невиконанням рішення суду та беззаперечною підставою правомірності застосованого до боржника штрафу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/5025/19 за позовом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови від 29.07.2019р. ВП №59091718 щодо накладення штрафу в сумі 10200грн.

Ухвалою суду від 18.09.2019р., на задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (від 18.09.2019р. вхід.№ЕП/6812/19), судом допущено заміну первинного позивача - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі належним позивачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що від позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшло клопотання (від 20.09.2019р. вхід.№ЕП/6880/19) про розгляд справи без участі представника, а представник відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання, призначене на 20.09.2019р. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, у зв`язку з невиконанням Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі у повному обсязі вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5661/18 від 28.01.2019р., державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. 29.07.2019р. винесено Постанову про накладення штрафу ВП №59091718, якою на Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі накладено штраф в сумі 10200грн.

Не погодившись із винесеною державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. Постановою ВП №59091718 від 29.07.2019р. щодо накладення штрафу в сумі 10200грн., позивач - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, оскаржувану позивачем Постанову ВП №59091718 від 29.07.2019р. щодо накладення штрафу в сумі 10200грн., державним виконавцем винесено правомірно, з повним дотриманням положень чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2018р. у справі №420/5661/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії за період жовтень 2017 року - січень 2018 року (включно). Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за жовтень 2017 року - січень 2018 року (включно). У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

На виконання Рішення суду від 05.12.2018р. у справі №420/5661/18, Одеським окружним адміністративним судом 28.01.2019р. ОСОБА_1 видано Виконавчий лист щодо зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за жовтень 2017 року - січень 2018 року (включно).

З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2019р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О., за наслідками розгляду заяви стягувача - ОСОБА_1 , винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59091718, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5661/18 від 28.01.2019р. щодо зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за жовтень 2017 року - січень 2018 року (включно).

31.05.2019р. Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі подано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Довідку про здійснення нарахування та виконання рішення суду від 27.05.2019р. №2075/09, у якій зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2018р. по справі №420/5661/18, яким управління зобов`язано нарахувати та виплатити на користь гр. ОСОБА_1 суму невиплаченої пенсії за жовтень 2017року - січень 2018року (включно), Розпорядженням від 14.03.2019р. виконано в повному обсязі, та нараховано борг в розмірі 11333,08грн., який обліковується в управлінні, та не виплачується до особливого розпорядження згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018р. №335 «Про внесення зміні до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365».

У зв`язку з невиконанням Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі у повному обсязі вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5661/18 від 28.01.2019р., старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. 04.06.2019р. винесено Постанову про накладення штрафу ВП №59091718, якою на Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі накладено штраф в сумі 5100грн.

Як встановлено судом, та зазначено вище, у зв`язку з повторним невиконанням Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі у повному обсязі вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/5661/18 від 28.01.2019р., державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. 29.07.2019р. винесено Постанову про накладення штрафу ВП №59091718, якою на Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі накладено штраф в сумі 10200грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1,2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених вимог Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання останнім судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця, котрий спрямовано на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Між тим, поважними, в розумінні наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежать від власного волевиявлення боржника.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2018р. у справі №420/5661/18 Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі здійснено нарахування ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 11333,08грн., яка обліковується в управлінні, та не виплачується до особливого Розпорядження згідно Постанови Кабінет Міністрів України від 25.04.2018року №335 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016року №365».

Згідно з п.8 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Натомість, Кабінет Міністрів України не наділено повноваженнями вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Судом встановлено, що жодних змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймалось.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018року затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Згідно п.5 Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Пунктом 6 Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду передбачено, що перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Відповідно до пункту 8 Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Водночас, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, територіальним органом Пенсійного фонду України до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження прийняття комісією відповідного рішення, оформленого протоколом та доказів того, що Управлінням направлено на розгляд Комісії Пенсійного фонду України відповідний пакет документів, як то передбачено положеннями Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649.

Також, судом встановлено, що жодних доказів на підтвердження скасування Постанови державного виконавця від 04.06.2019р. ВП №59091718 щодо накладення на Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі штрафу в сумі 5100грн., позивачем суду не надано.

Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що жодних доказів на підтвердження звернення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, позивачем суду не також надано.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У Рішенні від 30 червня 2009року №16-рп/2009 Конституційним Судом України зазначено, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2018р. у справі №420/5661/18 у повному обсязі не виконано, Постанова державного виконавця від 04.06.2019р. ВП №59091718 щодо накладення на Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі штрафу в сумі 5100грн. є чинною, суд дійшов висновку, що приймаючи спірну Постанову ВП №59091718 від 29.07.2019р. щодо накладення штрафу в сумі 10200грн. державний виконавець діяв виключно на підставі, у межах своїх повноважень, та у спосіб, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволенню не підлягають.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови від 29.07.2019р. ВП №59091718 щодо накладення штрафу в сумі 10200грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса, вул.Канатна,83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м.Одеса, вул.Розумовського,37, код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправною та скасування Постанови ВП №59091718 від 29.07.2019р. щодо накладення штрафу в сумі 10200грн., відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.287 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.287 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.