Ухвала суду № 84456928, 23.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

23 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1229/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління в м. Києві, в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору №53704537 від 15.08.2019 р., винесену Дарницьким районним відділом Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління в м. Києві; 2) визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №59822213 від 15.08.2019 р., винесену Дарницьким районним відділом Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління в м. Києві.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, досліджуючи подану ОСОБА_1 позовну заяву на відповідність вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 171 КАС України, судом встановлено, в тому числі, що така подана позивачем, місце проживання якого зазначено за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до укладеного договору оренди житлового приміщення від 29 серпня 2019 року), до відповідача - Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління в м. Києві, з місцезнаходженням м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 7-Є.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів позову, а саме, з укладеного договору оренди житлового приміщення від 29 серпня 2019 року, договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №69/08-Ф від 18.07.2019 р., позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з наведеним, а також невідповідністю даної позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України, та з метою необхідності з`ясування територіальної підсудності даної адміністративної справи Закарпатському окружному адміністративному суду, ухвалою від 05 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк протягом семи днів з дня вручення ухвали для подання доказів сплати судового збору в розмірі 5600,54 грн., відомостей щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця свого проживання станом на день подання позовної заяви та копії Постанови про стягнення виконавчого збору №53704537 від 15.08.2019 р., винесеної Дарницьким районним відділом Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління в м. Києві.

18 вересня 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про виконання ухвали суду, відповідно до якого вважає, що договір оренди житла є належним доказом територіальної підсудності даної адміністративної справи юрисдикції саме Закарпатського окружного адміністративного суду та просить прийняти до розгляду даний адміністративний спір.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, норми КАС України передбачають можливість розгляду адміністративної справи адміністративним судом за вибором позивача саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання такого.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 16.04.2017 №1973-VIII, місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Реєстрацією, в розумінні норм вищезазначеного законодавчого акту, є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

П. 3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207, визначено, що реєстрація місця проживання Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Отже, провівши правовий аналіз норм КАС України, що визначають правила визначення територіальної підсудності адміністративних спорів крізь призму законодавчих норм, які регулюють порядок реєстрації місця проживання чи місця перебування особи, суд дійшов висновку що місцем проживання особи, в розумінні ст. 25 КАС України, є не будь-яке житло, в якому особа проживає, як зазначає позивач, а виключно таке, що зареєстроване в порядку, встановленому Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", тобто уповноваженим на те органом реєстрації з внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.

Більше того, згідно ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання підтверджується вичерпним переліком документів, зокрема, паспортом громадянина України.

Разом з тим, вказаний законодавчий акт не визначає інформацію з договору про оренду житлового приміщення як джерело відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування, знаходження) особи, а тому така не може бути належним доказом для правильного визначення територіальної юрисдикції адміністративного спору.

Суд зазначає, що договір оренди житла, в розумінні Правил реєстрації місця проживання, є одним із документів, що подаються для проведення реєстрації місця проживання особи, та не є доказом безумовності проведення такої реєстрації.

Жодних належних доказів, в розумінні КАС України, на підтвердження територіальної підсудності даної адміністративної справи Закарпатському окружному адміністративному суду позивач не надав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Тому, враховуючи наявні в матеріалах позовної заяви відомості щодо зареєстрованого місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_2 (що не були спростовані позивачем), а також місцезнаходження відповідача - м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 7-Є, суд вважає, що дана адміністративна справа територіально підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва.

Згідно п. 6 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 25, 29, 241, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративну справу №260/1229/19 за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови - передати на розгляд до Окружному адміністративному суду міста Києва.

Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін