Ухвала суду № 84452601, 23.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

__________________

Справа № 947/22756/19

Провадження № 2/947/5792/19

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження у справі

23.09.2019 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

20 вересня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а саме, що ОСОБА_1 доводився померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 двоюрідним братом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Згідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Також у своїй позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору вказуючи на складне матеріальне становище.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК єдиною підставою для звільнення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років у розмірі 7 265, 28 гривень, яка за розміром є більшою ніж прожитковий мінімум встановлений законом.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що про наявність підстав не для звільнення, а для відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Що стосується розміру судового збору, то суддя зазначає, що позивачем визначено ціну позову у розмірі 500 000 гривень, однак суддя не погоджується з таким розрахунком позивача оскільки відповідно до пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Частиною 2 даної статті встановлено, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пунктом а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

До позовної заяви позивач не надав доказів дійсної вартості майна на час звернення до суду з даним позовом.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9605 гривень.

Отже, сума судового збору за вимогу майнового характеру у даній справі повинна становити 9 605 грн.

Більш того, у своїй позовній заяві позивач ставить вимогу немайнового характеру, а згідно Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768, 40 гривень.

А згідно пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Крім того ч. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вказане також регламентує і п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

В пункті 13 вказаної Постанови зазначено, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Таким чином, загальна сума судового збору у даній справі повинна становити –9 605 гривень ( за вимогу майнового характеру ) + 768, 40 гривень (за вимогу немайнового характеру) = 10 373, 40 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За умова ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6)кількість сторін та інших учасників справи; 7)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8)думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки предмет позовних вимог не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, тому вказана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 187-192, 260, 261, 274 , 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відкрити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.

Призначити розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 22.10.2019 року о 12 год.00 хв. в приміщенні Київського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 3б, каб. 215.

Копії ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі направити позивачу, іншим сторонам разом з копією позовної заяви та документів, долучених до неї.

Відповідач має право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач має право в цей же строк надіслати суду, позивачу, за наявності - іншим відповідачам, третім особам копії відзиву та доданих до нього документів, а позивач має право подати до суду відповідь на відзив

Роз`яснити відповідачу, що у разі неподання у встановлений строк заперечень або відзиву на позовну заяву, справа буде вирішена у порядку скороченого позовного провадження на підставі наявних матеріалів, а у випадку неможливості ухвалення судового рішення на підставі наданих матеріалів, справу буде розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 10 373, 40 гривень до ухвалення рішення по справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ki.od.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена у зв`язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Одеської області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.