Рішення № 84427202, 10.09.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9500/19

Провадження №: 2/752/4957/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

13.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування останнього посилалась на те, що працює заступником директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва. У період з листопада 2018 року по 08.04.2019 року виконувала обов`язки директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва у зв`язку із хворобою директора навчального закладу Новікової Т.Л.

Наказом Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації № 14-к від 07.02.2019 року "Про дисциплінарне стягнення заступнику директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва ОСОБА_1 ", з яким вона ознайомилась 11.02.2019 року, їй оголошено догану.

Вважає, що оскаржуваний наказ винесений поза межами повноважень Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, до того ж останній не містить зазначень конкретних фактів порушення нею трудової дисципліни, останній не містить даних щодо порушення нею посадових обов`язків, трудової дисципліни, трудового розпорядку тощо, а тому підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, визначені ст. 147 КЗпП України, відсутні.

Крім того, зауважила про порушення процедури накладення стягнення.

Ухвалою від 17.05.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити за його безпідставністю та недоведеністю Вказав про те, що рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення їй догани мало місце у відповідності до вимог трудового законодавства України за перевищення нею службових повноважень та неналежний контроль за станом ведення шкільної документації.

Позивачем було надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому остання ще раз зауважила щодо відсутності повноважень Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення, відсутність конкретних фактів порушення нею трудової дисципліни, даних щодо порушення нею посадових обов`язків, трудової дисципліни, трудового розпорядку тощо, а тому підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не заперечено сторонами, що в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, ОСОБА_1 працює заступником директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва.

У період з листопада 2018 року по 08.04.2019 року згідно наказу Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації № 757-ктр від 13.11.2018 року ОСОБА_1 , за її згодою, виконувала обов`язки директора спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва на час тимчасової непрацездатності директора ОСОБА_2

Наказом Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації № 14-к від 07.02.2019 року "Про дисциплінарне стягнення заступнику директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва ОСОБА_1 ", з яким вона ознайомилась 11.02.2019 року, їй оголошено догану за перевищення службових повноважень, неналежний контроль за станом ведення шкільної документації, керуючись підпунктом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» із змінами позбавлено надбавки у розмірі 50% посадового окладу за складність та напруженість в роботі з 08 лютого 2019 року (а.с. 18-19).

Зі змісту останнього вбачається, що за письмовою інформацією виконуюча обов`язків директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва ОСОБА_1 в школі тимчасово припинено освітній процес в 1-4 класах на 12 календарних днів в період з 31 січня по 11 лютого 2019 року. Призупинення освітнього процесу здійснювалось з метою проведення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення грипу та ГРВІ. За даними адміністрації шкоди станом на 30 січня 2019 року захворюваність дітей склала 34% від загальної кількості учнів 1-4 класів.

Під час перевірки працівниками відділу загальної середньої освіти управління освіти, проведеної 31 січня 2019 року, було виявлено, що письмові доповідні класних керівників 2-А, 2-Б, 2-В, 4-А, 4-В класів відсутні. Станом на 30 січня 2019 року інформація, яка б підтверджувала відсутність учнів через хворобу, відсутня. В зведеному обліку відвідування (пропусків) занять класних журналів 1-4 класів відсутня інформація про відсутніх учнів та причини їх відсутності упродовж січня 2019 року. Записи про проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності під час призупинення освітнього процесу у всіх класних журналах початкових класів відсутні.

У своїй діяльності ОСОБА_1 керується наказом № 132 від 31.08.2018 року «Про розподіл обов`язків між членами адміністрації школи» (а.с. 20-24).

Згідно п. 2.2. розділу 2 наказу ОСОБА_1 , заступником директора з навчально-виховної роботи: координує навчальний процес учнів 5-11 класів; контролює стан ведення класних журналів 5-11 класів контролює роботи з підготовки та проведення ДПА, ЗНО, тощо.

Згідно подань вчителів 1-А,1-Б, 1-В, 2-А, 2-Б, 2-В,2-Г,3-А. 3-Б, 3-В, 3-Г, 4-А, 4-Б, 4-В від 29.01.2019 року та 30.01.2019 року вбачається відсутність дітей через хворобу (за повідомленнями батьків) (а.с. 25-45).

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У виданому 07.02.2019 року наказі про оголошення ОСОБА_1 - заступнику директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва, догани зазначено, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення стали перевищення останньою службових повноважень, неналежний контроль за станом ведення шкільної документації.

Разом з тим, враховуючи зазначене, на думку суду, оскаржуваний наказ не містить жодного обґрунтованого доведення наявності перевищення службових повноважень як заступника директора та неналежного контролю за станом ведення шкільної документації 5-11 класів, як це визначено наказом про розподіл обов`язків.

Про вказане, також зазначено у відповіді Департаменту освіти та науки Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 063-3186 від 08.05.2019 року.

Доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження таких порушень з боку ОСОБА_1 відповідачем суду надано не було, з огляду на що останній позбавлений можливості перевірити наявність таких обставин.

Документальне підтвердження встановлених фактів з посиланням на документи, ведення яких передбачено законодавством, також матеріали справи не містять, і відповідачем не надані. Наказ № 14-к від 07.02.2019 року також не містять посилань на відповідні нормативно-правові акти, що порушені позивачем.

Згідно норм чинного трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту ст. 138 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи: доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Частиною 14 ст. 149 КЗпП України передбачено, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни роботодавцем вимагається письмове пояснення. Це є доконечною процедурою. Якщо її не дотримано, в органа, що розглядатиме трудовий спір, будуть підстави для скасування наказу роботодавця про накладення дисциплінарного стягнення на порушника. Відмова порушника трудової дисципліни надати письмове пояснення не є перешкодою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Якщо порушник трудової дисципліни відмовляється надати письмове пояснення, складається відповідний акт у довільній формі, в якому зазвичай указуються обставини порушення, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила його, де, коли та за яких обставин його вчинено, які наслідки воно мало. Зазначається також, що порушникові було запропоновано надати письмове пояснення, але він відмовився його надати. Акт підписує посадова особа, яка склала цей акт, та не менше ніж два інших працівники (інші особи), які є свідками порушення і відмови порушника дати вказане пояснення. Таким чином фіксується як факт вчинення конкретним працівником дисциплінарного проступку, так і факт відмови надання ним письмового пояснення.

Якщо ж факт дисциплінарного проступку підтверджено іншими доказами, зокрема поясненнями інших свідків, а також відповідними документами, а потребується лише зафіксувати факт відмови порушника надати письмове пояснення з приводу вчинення ним цього проступку, складається відповідний акт про таку відмову, який підписують особи, що є свідками такої відмови.

Право вибору стягнення за порушення трудової дисципліни належить роботодавцеві й не обов`язково у послідовності, зазначеній у ст. 147 КЗпП України. Однак, відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідачем на обґрунтування своєї позиції щодо правомірності накладення дисциплінарного стягнення доказів не надано.

Тобто, на думку суду, відповідачем процедуру накладення стягнення не проведено.

Оцінюючи наявні у справі докази, враховуючи посадові обов`язки для заступників директора, зміст оспорюваного наказу, у якому не конкретизовано в чому саме полягає порушення трудової дисципліни заступника директора ОСОБА_1 з посиланням на документи, ведення яких передбачено законодавством, відсутності доказів на підтвердження врахування ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньої роботи працівника, суд надходить до висновку про те, що докази, котрі б беззаперечно свідчили про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, котре є підставою для застосування адміністративного заходу, відсутні.

Відповідач не довів факт порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем по справі не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, зокрема, вини позивача ОСОБА_1 .

На думку суду вказані обставини відображають формальний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом. Враховуючи викладене та недоведеність підстав застосування до позивача роботодавцем дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесено з порушенням вимог трудового законодавства, тому наказ від 07.02.219 року № 14-к слід визнати незаконним та неправомірним й скасувати.

При цьому судом приймається до уваги також те, відповідно до ст. 1471 КзпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Свої повноваження про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 - заступника директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва як того вимагає законодавство відповідач також не довів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 526, 530, 610, 626-629, 632, 901, 903, 1000, 1002 ЦК України, ст. ст. 12-13, 77-81, 211, 228, 235, 258-259,274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати наказ Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації № 14-к від 07.02.2019 року "Про дисциплінарне стягнення заступнику директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва ОСОБА_1 ".

Стягнути з Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37479398, адреса: 03127, м. Київ, пр. Голосіївський, 118-Б.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко