Рішення № 84401626, 16.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2019 року № 826/17483/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Будівельників України» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-А, кв.2) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Будівельників України» (надалі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі також - відповідач), про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не збільшення значення реєстраційної суми, на яку ТОВ «Альянс Будівельників України» (код ЄДРПОУ 37354345) буде мати право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 144058,34 гривень; зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити значення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку ТОВ «Альянс Будівельників України» (код ЄДРПОУ 37354345) буде мати право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування по податкових накладних на суму 144 058,34 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В подальшому, Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.19 р. постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що підприємством помилково сформовано та направлено в Єдиний реєстр податкові накладні на суму ПДВ 144058,34 грн., які виписані на адресу контрагента покупця ТОВ «Позитив-В». Оскільки позивачем не здійснювалась реалізація товару на вказану суму та, відповідно, не складало первинних документів, то відсутній факт виникнення податкових зобов`язань в розумінні ст. 187 Податкового кодексу України (далі ПК України). В подальшому відповідачем протиправно не забезпечила відображення у Єдиному реєстрі податкових накладних заявлених позивачем в уточнюючому розрахунку відомостей та не збільшила значення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку позивач буде мати право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що позивачем не було надано контролюючому органу первинних бухгалтерських документів, які підтверджували виконання умов договорів по податковим накладним.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що в грудні 2017 року ТОВ «Альянс Будівельників України» складені і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних дві податкові накладні: податкова накладна №804 від 26.12.2017 року на суму 432175,00 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 72029,17 грн.) та податкова накладна №805 від 27.12.2017 року на суму 432175,00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 72 029,17 гри.) на загальну сума ПДВ за вказаними помилковими податковими накладними складає 144058,34 грн, що підтверджуються податковими накладними та квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН №1 реєстраційними номерами: №9292956187 та №9292956776.

В січні 2018 року для виправлення помилки і анулювання помилкових податкових накладних позивачем складені і зареєстровані в ЄРПН: Розрахунок коригувань №159 від 29.01.2018 року до податкової накладної №804 та Розрахунок коригувань №160 від 29.01.2018 року до Податкової накладної №805.

Листом за вих. № 295 від 21.03.2018 року ТОВ «Альянс Будівельників України» звернулось до Головного управління ДФС у місті Києві з проханням перерахувати показник суми перевищення та вирівняти реєстраційний ліміт.

Головне управління ДФС у місті Києві листом №15257/10/26-15-12-01-18 від 12.04.2018 року надало відповідь на заяву позивача, в якому зазначило правові норми податкового законодавства.

Позивач вважає, що дії відповідача перешкоджають товариству вести господарську діяльності, оскільки останній позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування на суму 144058,34 грн, що стало підставою звернувся до суду з позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 74.2. ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Підпунктами 201.16.1- 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу вищевказаних норм права, суд прийшов до висновку, що законодавцем закріплено за платником податків право на надання додаткових документів та/чи пояснень на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, у разі зупинення контролюючим органом процесу реєстрації податкової накладної.

згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПК України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, платник податків повинен завершити процедуру реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надати пояснення та/чи документи, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, як того вимагають приписи п. 201.16 ст. 201 ПК України), а в подальшому, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, що в грудні 2017 року ТОВ «Альянс Будівельників України» складені і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних дві податкові накладні: податкова накладна №804 від 26.12.2017 року на суму 432175,00 грн (в тому числі ПДВ у розмірі 72029,17 грн.) та податкова накладна №805 від 27.12.2017 року на суму 432175,00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 72 029,17 гри.) на загальну сума ПДВ за вказаними помилковими податковими накладними складає 144058,34 грн, що підтверджуються податковими накладними та квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН №1 реєстраційними номерами: №9292956187 та №9292956776.

В січні 2018 року для виправлення помилки і анулювання помилкових податкових накладних позивачем складені і зареєстровані в ЄРПН: Розрахунок коригувань №159 від 29.01.2018 року до податкової накладної №804 та Розрахунок коригувань №160 від 29.01.2018 року до Податкової накладної №805.

Позивач зазначає, що вищезазначені розрахунки коригувань складені до помилкових податкових накладних, а також не включались товариством до податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року.

Листом за вих. № 295 від 21.03.2018 року ТОВ «Альянс Будівельників України» звернулось до Головного управління ДФС у місті Києві з проханням перерахувати показник суми перевищення та вирівняти реєстраційний ліміт.

Головне управління ДФС у місті Києві листом №15257/10/26-15-12-01-18 від 12.04.2018 року надало відповідь на лист позивача, в якому зазначено наступне: «Згідно інформаційних ресурсів ДФС України «?Перевищення» за звітний (податковий) період січень 2018 року становить 108872 грн.

Так, за даними податкової звітності з ПДВ, поданої до контролюючого органу, сума податкових зобов`язань з ПДВ за звітний (податковий) період січень 2018 року дорівнює 2124567 грн, при цьому розрахунки коригування від 01.12.2017 року № 51 на суму ПДВ - (-) 3990 грн (дата реєстрації в ЄРПН - 11.01.2018 року) та від 27.12.2017 року № 678 на суму ПДВ - (-) 1850 грн (дата реєстрації в ЄРПН - 16.01.2018 року), не включено до складу податкових зобов`язань з ПДВ за звітний (податковий) період січень 2018 року.

Відповідно інформаційних ресурсів ДФС України, сума за виданими податковими накладними, дата виписки яких січень 2018 року, становить 2021534,77 грн., яка на 108872,23 грн. менша, ніж задекларована сума податкових зобов`язань платником податків у податковій звітності з ПДВ.

Таким чином, реєстраційна сума ТОВ "Альянс Будівельників України" була зменшена на суму перевищення податкових зобов`язань на загальну суму 108 872грн.».

Так, позивач зазначає, що вищезазначена сума утворилася як різниця між сумою ПДВ за Розрахунками коригувань до податкових накладних №804 і №805 (144058,34 грн), які не включалися в податкову декларацію з ПДВ за січень 2018, та розрахунками коригування минулих періодів (на суму 35186,71 грн), реєстрація яких була зупинена, а в січні 2018 року, вони були зареєстровані за рішенням комісії і відповідно включені до Декларації за січень, але не відображені в ЄРПН у січні 2018 році.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абз. 2 п. 1, п. 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Суд звертає увагу, що податковий кодекс України не містить окремого нормативного регулювання порядку коригування податкових зобов`язань за так званими «помилково складеними» податковими накладними (тобто податковими накладними, складеними не на підставі первинних документів, тобто без факту здійснення господарської операції), які були зареєстровані в ЄРПН.

Найбільш наближеною за предметом правового регулювання, на думку суду, нормою, яка, з огляду на наявну прогалину, підлягає застосуванню (з урахуванням викладених вище особливостей) є норма п. 192.1 ПК України.

Аналогічного висновку дотримується і Державна фіскальна служба України в її листах від 03.10.2017 року №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК; від 29.12.2017 року №3225/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та ін.).

Матеріали справи містять докази дотримання вищезазначеної процедури, якими скористався позивач, що до законодавчо визначеним правом на складання та подання до контролюючого органу розрахунку коригування податкових накладних, які, як зазначив позивач, були помилково виписані на адресу контрагента.

Суд звертає увагу, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено правових норм щодо відмови позивачу в праві зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 144058,34 гривень.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд прийшов до висновку, що, всупереч вищенаведених вимог законодавства, контролюючим органом не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем в уточнюючих розрахунках відомостей.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не збільшення значення реєстраційної суми, на яку ТОВ «Альянс Будівельників України» (код ЄДРПОУ 37354345) буде мати право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 144058,34 гривень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, не забезпечивши своєчасне відображення зазначених показників уточнюючих розрахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, разом з тим фактично допустив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме, права на мирне володіння своїм майном. Так відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від`ємним значенням з податку на додану вартість) розглядається як позбавлення власності: «…Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976))».

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини, даючи правову оцінку обраному позивачами способу захисту, вказує на те, що насамперед значення має його ефективність із точки зору статті 13 Конвенції. Так, ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечувати поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до зміни обсягу прав і забезпечення їх примусової реалізації, не відповідають вказаній міжнародній нормі. Згідно висновку Європейського суду з прав людини, викладеному у пункті 75 Рішення від 05.04.2005р. по справі «Афанасьєв проти України» (Заява № 38722/02), «…стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці…».

Таким чином, в межах цієї справи належним способом захисту прав та інтересів позивача є саме зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити значення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку ТОВ «Альянс Будівельників України» (код ЄДРПОУ 37354345) буде мати право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування по податкових накладних на суму 144 058,34 гривень.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Будівельників України» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-А, кв.2) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не збільшення значення реєстраційної суми, на яку ТОВ «Альянс Будівельників України» (код ЄДРПОУ 37354345) буде мати право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 144058,34 гривень.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити значення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку ТОВ «Альянс Будівельників України» (код ЄДРПОУ 37354345) буде мати право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування по податкових накладних на суму 144 058,34 гривень.

4. Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Будівельників України» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-А, кв.2; код ЄДРПОУ 37354345) судові витрати у розмірі 39559,65 грн (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 65 копійок).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій