Ухвала суду № 84399483, 20.09.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6564/19

Провадження № 2-з/204/99/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Державний реєстратор Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Шмідт Надія Миколаївна про скасування рішення державного реєстратора, -

встановив:

18 вересня 2019 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Державний реєстратор Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Шмідт Надія Миколаївна про скасування рішення державного реєстратора.

Позовна заява передана на розгляд судді 19 вересня 2019 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі.

18 вересня 2019 року позивачем через канцелярію суду разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд винести ухвалу, якою:

- накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Ознайомившись з поданою заявою, приходжу до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Одним з критеріїв обґрунтованості заяви про забезпечення позову є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеного за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до матеріалів цивільної справи судом встановлено, що предметом спору між сторонами є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Шмідт Надії Миколаївни та запис індексний номер: 48374926 від 23.08.2019 року, квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на предмет спору, а також приймаючи до уваги, що вид забезпечення позову передбачений ЦПК України і заходи, які позивач просить вжити, є співмірними із заявленими позовними вимогами, вважаю за можливе задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

Згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним, з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приймаючи до уваги, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважаю, що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1900291912101.

Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України, суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Тому, розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку про необхідність допустити негайне виконання ухвали, про що зазначено в ч.1 ст.157 ЦПК України, згідно якої, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-157 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Державний реєстратор Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Шмідт Надія Миколаївна про скасування рішення державного реєстратора – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1900291912101.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Ю. Мащук