Ухвала суду № 84387021, 17.09.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18183/19

н/п 2-з/766/270/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 13095 від 31.05.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 002-21502-140213 від 14.02.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», право вимоги якого перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ОСОБА_1 в розмірі 31985,79 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року було відкрито провадження за вказаною цивільною справою.

Разом з матеріалами справи до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення за виконавчим написом нотаріуса № 13095 від 31.05.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 002-21502-140213 від 14.02.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», право вимоги якого перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ОСОБА_1 в розмірі 31985,79 грн., оскільки на теперішній час існує ризик у разі задоволення позову неможливості виконання рішення суду а також призведе до порушення її прав.

Ч. 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позов.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, а також, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, підтверджена, ґрунтується на вимогах закону, а тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву у повному обсязі, застосувавши забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом нотаріуса № 13095 від 31.05.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 002-21502-140213 від 14.02.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», право вимоги якого перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ОСОБА_1 в розмірі 31985,79 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ч. 10 ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: В.В.Прохоренко