Рішення № 84383821, 17.09.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2019 р. м. Житомир Справа № 910/4032/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

секретар судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гусєв П.В., довіреність № 6-03/137 від 08.04.19;

від відповідачів: Музика Т.А., довіреність №61 від 18.01.19;

Примак І.В., довіреність №4980 від 23.10.18,

від третіх осіб: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Моторного (транспортного) страхове бюро України (м.Київ)

до Військової частини А1910 (м.Житомир) та Військової частини А0281 (м.Житомир)

за участю у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 (Полтавська область, Чутовський район, смт.Артемівка); 2. Міністерства оборони України (м.Київ)

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 37867,00грн

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось з позовом до Військової частини Польова пошта В2010 про стягнення сплаченого страхового відшкодування у сумі 37867,00грн.

Ухвалою від 22.04.19, зокрема, позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 20.05.19.

06.06.19 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Військова частина Польова пошта В2010 вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, оскільки винним у настанні ДТП визнано водія транспортного засобу ОСОБА_2 -Спартан ОСОБА_1 , тому саме він, відповідно до ч.2 ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП. Також посилається на те, що у позовній заяві не зазначено розрахунки та не доведено, що страхове відшкодування складає саме 37867,00грн (а.с.76-78).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, тому відповідач, як особа, винна у настанні ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачу в порядку регресу завдану шкоду. Крім того наводить розрахунок, відповідно до якого потерпілій стороні було виплачено в порядку ст.30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регламентну виплату у розмірі 36637,00грн, а також відшкодовано 1500,00грн витрат за проведення експертизи (а.с.84-85).

Ухвалою господарського суду від 13.06.19 продовжено строк розгляду справи; замінено назву відповідача з "Військової частини Польова пошта В2010" на "Військова частина А1910"; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та Міністерство оборони України.

В судове засідання представник Військової частини А1910 подав суду заяву від 05.08.19 №853 про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військової частини А0281, яка обґрунтована тим, що відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 26.12.2008 Про створення об`єднаних фінансових господарств, були створені об`єднані фінансові господарства військових частин А1910 та А081. Керівництво щодо ведення бухгалтерського обліку в об`єднаних фінансових господарствах покладено на начальника фінансово-економічної служби військової частини А0281.

Таким чином, на думку відповідача, у разі ухвалення рішення у справі про стягнення шкоди в порядку регресу, Військова частина А1910 не зможе виконати рішення суду, оскільки не має власного розрахункового рахунку та знаходиться на фінансовому забезпеченні Військової частини А0281.

Ухвалою від 06.08.19 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військову частину А0281.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.08.19 виключено зі складу третіх осіб Військову частину А 0281, яку залучено до участі у розгляді справи №910/4032/19 в якості співвідповідача, судове засідання призначено на 17.09.19.

13.09.19 до суду від співвідповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Військова частина А 0281 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що страхове відшкодування становить саме 37876,00грн. Вважає, що шкоду заподіяну внаслідок ДТП, яка сталася 11.10.17 має відшкодувати водій транспортного засобу ОСОБА_1 (а.с.176-177).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів проти позову заперечили з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву.

Представники третіх осіб ОСОБА_1 та Міністерства оборони України в судове засідання не з`явились.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки №3017287406622424 про ДТП, 11.10.17 о 09 год. 10 хв. в м.Дружівка на вул.Московська та вул.Джерельна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі військової техніки, КРАЗ, SPARTAN номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля DAEWOO, NEXIA, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (а.с.26).

У довідці зафіксовано, що ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

В результаті зазначеного ДТП був пошкоджений автомобіль DAEWOO, NEXIA, номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК 6998104 терміном дії до 08.09.18, виданий ПрАТ СК "Аско-Донбас Північний" (а.с.24).

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 30.10.17 у справі №229/3924/17 винним у настанні ДТП визнано водія транспортного засобу КРАЗ-Спартан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (а.с. 25).

02.11.17 фізична особа ОСОБА_3 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (позивач) із повідомленням на підставі ст.33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 11.10.17 за участю військової техніки, КРАЗ, SPARTAN номерний знак НОМЕР_1 , належного військовій частині В2010 м.Житомир (відповідач), якою керував ОСОБА_1 та легкового автомобіля DAEWOO, NEXIA , номерний знак НОМЕР_2 , належного ОСОБА_3 , яким керував ОСОБА_3 (а.с.15).

30.11.17 складено висновок №750/11-17 щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу.

Відповідно до вказаного висновку, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля DAEWOO, NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 56986,45грн (а.с. 28-32).

19.01.18 фізична особа ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою, відповідно до якої просив в порядку ст.ст.35, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.10.17 (а.с.17).

25.05.18 Моторно (транспортним) страховим бюро України, відповідно до ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", приймаючи до уваги довідку №1 від 16.05.18 про розмір відшкодування шкоди, видано наказ №5069 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 в сумі 37867,00грн, з яких: 36367,00грн регламентна виплата (різниця вартості КТЗ до та після ДТП), а також 1500,00грн витрат на проведення експертизи (а.с.45-46).

29.05.18 потерпілому на підставі ст.41 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування згідно наказу №5069 від 25.05.18 в сумі 37867,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №905258 (а.с.47).

Оскільки позивачем здійснено страхове відшкодування, в порядку п.38.2 ст. 38 38.2 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", він звернувся з позовом про стягнення з відповідачів в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування в розмірі 37867,00грн.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Так, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача про стягнення грошових коштів в порядку регресу з власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування потерпілій особі.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. За загальними правилом, закріпленим у частині другій статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з нормою частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приписи ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України встановлюють особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується із нормою ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України.

Відповідно до листа №1738 від 25.06.19 Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України військовий транспортний засіб "КРАЗ-СПАРТАН", військовий номер НОМЕР_1 , зареєстрований 26.04.17 у відділенні Військової інспекції безпеки дорожнього руху Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку за військовою частиною А1910 м.Житомир (а.с.104).

Тобто, Військова частина А1910 (В2010) є юридичною особою, що здійснює експлуатацію належного їй джерела підвищеної небезпеки (а.с.47, 206).

За вказаних обставин, Військова частина А1910 (В2010) є особою, що відповідальна за шкоду, заподіяну ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулась 11.10.17, а до Моторного (транспортного) страхового бюро України як особи, що здійснила регламентну виплату, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з пунктом 9 статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до видів обов`язкового страхування.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з вимогами статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу

Відповідно до пунктів 39.1,39.2 статті 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

За змістом пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до пункту "а" статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, власники транспортних засобів юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Матеріалами справи та поясненнями представників відповідачів в судових засіданнях підтверджено, що транспортний засіб КРАЗ, державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , з вини якого відбулась дорожньо-транспортна пригода, належить військовій частині А 1910 (В2010), страхового полісу вказаний автомобіль не мав, що підтверджується Довідкою про ДТП, та відповідачами в порядку ст.ст.13, 74 ГПК України не спростовано (відповідно а.с.104, 26).

Як зазначалось вище, нормою частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України закріплено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що станом на момент скоєння ДТП, в результаті якого було завдано шкоди автомобілю DAEWOO, NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , третя особа - водій транспортного засобу ОСОБА_1 перебував на контрактній військовій службі у Збройних силах України.

Згідно з частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

За вказаних обставин, суд вважає безпідставними доводи відповідачів про те , що оскільки винним у настанні ДТП визнано водія транспортного засобу ОСОБА_2 -Спартан ОСОБА_1 , тому саме він повинен відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, яка сталася 11.10.17.

З огляду на викладене, враховуючи доведеність вини військовослужбовця військової частини А1910 (В2010) у вчиненні ДТП, оскільки станом на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, підтверджуючих здійснення Моторним (транспортним) страховим бюро України виплати у сумі 37867,00грн суд вважає вимоги позивача про стягнення з Військової частини А1910 (В2010) суми сплаченого відшкодування обґрунтованими.

Викладені у відзивах №648 від 04.06.19 та №4245 від 13.09.19 доводи відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів, що страхове відшкодування становить 37867,00грн, спростовуються наведеними вище матеріалами справи та приписами ст.ст.29, 36, 40, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідачі не надали суду доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь позивача та не спростували обґрунтованість заявленої до стягнення суми, позовна вимога Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з Військової частини А1910 37867,00грн витрат на виплату страхового відшкодування є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до розпорядження Тимчасово виконуючого обов`язки командувача Сухопутних військ Збройних сил України, згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на виконання п.1.4 наказу Міністерства оборони України від 21.06.07 №363 "Про затвердження положення з бухгалтерського обліку в Збройних Силах України" та з урахуванням клопотання командира 8 армійського корпусу від 11.12.08 №23/261 з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки діяльності 95 оамбр та технології оброблення облікових даних, з 01.01.09 були створені об`єднані фінансові господарства військових частин А1910, А0281. Керівництво щодо ведення бухгалтерського обліку в об`єднаних фінансових господарствах покладені на начальника фінансово-економічної служби військової частини А0281 (а.с.134-136).

Тобто, Військова частина А1910 (В2010) не має власного розрахункового рахунку та перебуває на фінансовому забезпечені Військової частини А0281.

Вказаний факт підтверджено також відповідною довідкою щодо військових частин, установ та організацій, які перебувають на фінансовому забезпеченні у Військовій частині А0281 станом на 01.08.19, яка підписана командиром військової частини А0281-полковником Миргородським М. та начальником фінансово-економічної служби А0281- ОСОБА_4 Т. (а.с.167).

За вказаних обставин, сума страхового відшкодування у розмірі 37867,00грн, відлягає стягненню з розрахункового рахунку Військової частини А0281, оскільки як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Військова частина А1910 (В2010) не має власного розрахункового рахунку та перебуває на фінансовому забезпечені Військової частини А0281.

Судовий збір відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України покладається відповідачів.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до Військової частини А1910 та Військової частини А0281 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А1910 (10004, м.Житомир, проспект Миру, 42, код 07920181), з розрахункового рахунку Військової частини А0281 (10004, м.Житомир, проспект Миру, 39, код 08104621)

на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ідентифікаційний код 21647131):

- 37867,00грн сплаченого страхового відшкодування;

- 1921,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 20.09.19

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2,3 - позивачу (рек. з повід)

4- відповідачу-1 (рек. з повід)

5- відповідачу -2 - Військовій частині А0281 (10004, м.Житомир, проспект Миру, 39) (рек. з повід)

6 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (рек. з повід);

7- Міністерству оборони України (03168, м.Київ, Проспект Повітрофлотський, буд.6) (рек. з повід);