Ухвала суду № 8429817, 22.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Гончарова І.А.

Суддя-доповідач Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

22 грудня 2009 року справа № 2а-25312/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В. суддів Дяченко С.П., Нікуліна О.А. при секретарі

за участі

представника позивача Асєєвій Я.В.

Болото О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року у справі № 2а-25311/09 за позовом

до Приватного підприємства «Істлугпоставка-2006»

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року в справі №2а-25312/09/1270 задоволено позов Приватного підприємства «Істлугпоставка-2006» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську , внаслідок чого зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську відновити реєстрацію Приватного підприємства «Істлугпоставка-2006» як платника податку на додану вартість з 11.08.2009 року.

В апеляційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Представник відповідача до апеляційного суду не прибув, письмовою заявою просив розглянути справу за своєї відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пп. „а" п. 2.1 ст. 2 цього Закону платником податку є будь-яка особа, що здійснює, або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

У ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено порядок реєстрації осіб у якості платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Приватне підприємство «Істлугпоставка-2006» має статус юридичної особи та зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 34525294, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 25.07.2006 року за № 13821050001009141, місцезнаходженням визначено адресу: м. Луганськ, вул. Звейнека, б. 145 С (а.с.19). Відповідач взятий на облік у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська платником податків 25.07.2006 року.

02.08.2006 року Приватне підприємство «Істлугпоставка-2006» було зареєстроване у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №100017825 (а.с.21).

В акті № 261 від 11.08.2009 року комісією встановлений факт виписки податкових накладених, по яким не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1. пункту 2.3 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року. У зв'язку із цим платник не має підстави для перебування в якості платника податку на додану вартість на підставі пп. «в» п.9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Підприємство надає податкову звітність з ПДВ з 05.09.2006 р. по 24.06.2009 р. За вказаних підстав комісією вирішено анулювати реєстрацію Приватного підприємства «Істлугпоставка-2006» як платника податку на додану вартість (а.с.23).

Доказів, що засвідчують наявність наведених обставин податковим органом не надано.

Порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість та анулювання реєстрації визначений статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно до п. 9.8 якої реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Саме наведену підставу для анулювання реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість було визначено відповідачем.

Аналогічні приписи містяться також у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. N 79, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за N 208/4429 (далі - Положення).

Підпунктом 25.2.1 пункту 25 цього Положення встановлено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "в" пункту 25 цього Положення, а саме - особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

За приписами цієї норми такі рішення можуть бути прийняті податковим органом за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей): Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом; судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість; документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку; інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця; судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру, Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва; документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту реєстрації позивача в якості платника податків на додану вартість, він не реєструвався як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем наявності передбачених статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість» підстав для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що стаття 9 Закону України «Про податок на додану вартість» є нормою прямої дії та не передбачає надання органам податкової служби функцій, які перевищують їх повноваження, встановлені цією нормою Закону.

Посилання скаржника на розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. №757-р та від 09.09.2009р. №1120-р колегією суддів не прийняті до уваги з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 3 та 4 якої суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі протесту Прокуратури Ленінського району м. Луганську, відповідачем було прийнято розпорядження від 18.09.2009 р. №563, яким було скасовано рішення від 11.08.2009 р. про анулювання реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість.

Згідно до п. 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79, однією із підстав для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. За приписами цієї норми рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську - залишити без задоволення .

Постанову Луганс ького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року у справі № 2а-25312/09 за позовом Приватного підприємства «Істлугпоставка-2006» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську «про зобовязання вчинити певні дії» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.А.Нікулін