Ухвала суду № 8429893, 23.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

головуючий суддя І інстанції Чиркін С.М.

суддя доповідач Геращенко І.В.

Донецький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем України

« 23 » грудня 2009 року справа № 2а-3290/09/1270

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

За участю представників сторін :

від позивача не зявились

від першого відповідача - Іваницька Л.П. довір. від 22.12.2009 року № 345

від другого відповідача - не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Станично Луганському районі Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 03.08.2009 року

у справі № 2а-3290/09/1270

за позовом Державної податкової інспекції у Станично Луганському районі Луганської області

до відповідачів:

1. Закритого акціонерного товариства “Кондрашівський піщаний карєр”

2. Приватного підприємства “Портан”

про визнання недійсними угод, стягнення в доход держави грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Д ержавна податкова інспекція у Станично Луганському районі Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Кондрашівський піщаний карєр” (перший відповідач) та Приватного підприємства “Портан” (другий відповідач) про визнання недійсними угод, укладених між відповідачами з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства на підставі ст. 207 ГК України з застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 ГК України, та стягнення в доход держави грошових коштів в сумі 236244 грн. з Закритого акціонерного товариства “Кондрашівський піщаний карєр” внаслідок укладення правочинів від 15.04.2006 року № 16/3-06 на суму 180000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 30000 грн. та від 20.09.2006 року № 30/3-06 на суму 56244 грн., в тому числі ПДВ в сумі 9374 грн., вчинених між Закритим акціонерним товариством “Кондрашівський піщаний карєр” та Приватним підприємством “Портан” з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та у звязку з їх нікчемністю (з урахуванням змін позовних вимог а.с. 131).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.08.2009 року у справі № 2а-3290/09/1270 (суддя Чиркін С.М.) в задоволені позовної заяви відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Посилається на те, що постановою Перевальського районного суду Луганської області від 13.06.2007 року визнані недійсними зміни до установчих документів ПП “Портан” та скасована державна реєстрація цих змін, у звязку з чим останнє не мало право набувати цивільних прав та обовязків.

З викладеного позивачем зроблений висновок, що відповідачі, укладаючи договори, діяли з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства, тому вважає висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову неправомірним та необгрунтованним.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.

Згідно акту перевірки 40/23-05383566 від 16.09.2008 року у ході господарської діяльності між ЗАТ “Кандрашівський піщаний кар'єр” та ПП “Портан” укладені угоди :

№ 16/3 -06 від 15.04.2006 року на суму 180000 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 30000 грн.

№ 30/3-06 від 20.09.2006 року на суму 56244 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 9374 грн.

На виконання умов зазначених договорів ЗАТ “Кондрашівський піщаний кар'єр” отримало від ПП “Портан” податкові накладні:

№277-3 від 27.04.2006 року на суму 60000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 10000 грн. (виконання договору №16/3 від 15.04.2006року);

№ 403-3 від 23.06.2006 року на суму 125520 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20920 грн.(виконання договору №16/3 від 15.04.2006року);

№ 539-3 від 04.10.2006 року на суму 56244 грн., в тому числі ПДВ в сумі 9374 грн.(виконання договору № 30/3-06 від 20.09.2006 року) (а.с. 18 - 43).

Умови договорів № 16/3-06 від 15.04.2006 р., № 30/3-06 від 20.09.2006 р. виконанні контрагентами у повному обсязі, факт товарних операцій при виконанні договорів сторонами не оспорюється.

Рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 13.06.2007 року у справі № 2а-64 за позовом Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_2 про визнання недійсними змін до установчих документів ПП “Портан” (нова редакція), які зареєстровані 20.06.2006 року, скасована державна реєстрація зазначених змін до установчих документів, номер запису № 13841050001000541 (а.с.114).

Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру 24.05.2005 року щодо ПП “Портан” внесений запис № 1 384 102 0000 000541 - Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи, 20.06.2006 року за № 1 384 107 0002 000541 - Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, 22.02.2008 року - Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, 06.02.2009 року до ЄДРПОУ за №13841440007000541 - Внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 115 118).

Згідно Довідки Головного управління статистики у Луганській області від 19.06.2009 року № 13-48/2299 ПП “Портан” значиться в ЄДРПОУ як суб'єкт господарської діяльності.

Даних щодо припинення юридичної особи ПП “Портан” не встановлено.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права, оскільки, як вважає позивач, рішенням суду скасована державна реєстрація змін до установчих документів другого відповідача, то, укладаючи угоди з першим відповідачем, він діяв з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Право ДПІ подавати позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна встановлено п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Виходячи зі змісту пункту 7 частини 1 статті 3 КАС та пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державна податкова інспекція як орган державної влади, який звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції, виступає субєктом владних повноважень.

Наряду з викладеним, колегія суддів вважає, що у спорі, що розглядався, позивач субєкт владних повноважень діяв не у спосіб та з перевищенням повноважень, наданих йому чинним законодавством, з наступних з підстав.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити

певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарськими, згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин. регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правовою підставою позову податкова інспекція визначила норми статті 207, 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пленум Верховного Суду України в пункті 6 Постанови "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" № 3 від 28 квітня 1978 року (з наступними змінами) роз'яснив, що до угод укладених з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч Закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисною метою тощо.

Таким чином, для визнання недійсними угод необхідно встановити вину сторін (сторони) у формі умислу при укладені угоди, факт наявності субєктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб субєкта господарювання, а не з боку самої юридичної особи, а тому субєктивний склад правопорушення повинен бути встановлений конкретним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Таким чином, із змісту наведеної норми права випливає, що для застосування вимог цієї статті суд повинен встановити наявність певних обставин, які свідчать про те, що сторона (або сторони), укладаючи угоду, завідомо діяла з прямим умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Наявність умислу у сторін чи однієї сторони угоди означає, що вони (вона), виходячи із обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчиненого (вчинених) господарських зобов'язань і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, при цьому, достатньо умислу у однієї сторони.

Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Визначення мети угоди такою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства здійснюється судом.

Метою суперечною інтересам держави та суспільства, яку мало спірне господарське зобов'язання, позивач вважає приховування доходів від оподаткування. Умисел другого відповідача укласти договір з такою метою, позивач обґрунтовує наявністю рішення Перевальського районного суду Луганської області від 13.06.2007 року у справі № 2а-64.

Зокрема, зазначеним рішенням задоволена позовна заява Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_2 про визнання недійсними змін до установчих документів ПП “Портан” (нова редакція), які зареєстровані 20.06.2006 року, скасована державна реєстрація зазначених змін до установчих документів, номер запису № 13841050001000541.

Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Як свідчать матеріали справи, договори, які оспорювались, від імені ПП “Портан” підписаний ОСОБА_3, який на час укладання договорів був виконавчим директором підприємства, при цьому договори укладені до прийняття рішення Перевальського районного суду.

Наряду з викладеним, колегія суддів вважає, що наявність умислу не може бути підтверджена зазначеним рішенням, оскільки ним скасовані зміни до установчих документів другого відповідача, предметом дослідження не було встановлення наявності протиправного умислу при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Сам факт скасування змін до установчих документів другого відповідача не є доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети, суперечної інтересам держави та суспільства при укладанні та виконанні господарського зобов'язання, яке оспорювалось, та не тягне за собою недійсність угод, які укладені з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду першої інстанції та апеляційному суд належних та допустимих доказів на підтвердження того, що податковим органом встановлений факт ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів).

Тобто, у спорі, що розглядався, відсутні докази наявності вини відповідачів та умислу щодо укладення угоди, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства щодо ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів).

Крім того, згідно ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Тобто, цією нормою встановлено, що правові наслідки недійсності правочину, які регулюються цією нормою, застосовуються до сторін такого правочину в разі визнання господарського зобовязання недійсним.

Оскільки судом першої інстанції та апеляційним судом не знайдено підстав для визнання господарських зобовязань недійсними, відсутні підстави для застосування до відповідачів наслідків, передбачених зазначеною нормою Закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при повному та всебічному дослідженні матеріалів справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова прийнята при вірному застосуванні норм процесуального та матеріального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Д ержавної податкової інспекції у Станично Луганському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.08.2009 року у справі № 2а-3290/09/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.08.2009 року у справі № 2а-3290/09/1270 за позовною заявою Д ержавної податкової інспекції у Станично Луганському районі Луганської області до Закритого акціонерного товариства “Кондрашівський піщаний карєр” та Приватного підприємства “Портан” про визнання недійсними угод, укладених між відповідачами з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства на підставі ст. 207 ГК України з застосуванням наслідків, передбачених с. 208 ГК України, та стягнення в доход держави грошових коштів в сумі 236244 грн. з Закритого акціонерного товариства “Кондрашівський піщаний карєр” внаслідок укладення правочинів від 15.04.2006 року № 16/3-06 на суму 180000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 30000 грн. та від 20.09.2006 року № 30/3-06 на суму 56244 грн., в тому числі ПДВ в сумі 9374 грн., вчинених між Закритим акціонерним товариством “Кондрашівський піщаний карєр” та Приватним підприємством “Портан” з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та у звязку з їх нікчемністю залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 23.12.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 25.12.2009 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

С.А.Малашкевич