Ухвала суду № 84261963, 16.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/2525/19

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дікана О.М.,

представника третьої особи Чорноіваненка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - громадська організація "Всеукраїнська Асоціація Арбітражних керуючих до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішення, наказу,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - громадська організація "Всеукраїнська Асоціація Арбітражних керуючих" до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування рішення, наказу.

Одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 23.08.2019 заяву арбітражного керуючого Ушача Ю.В. задоволено частково. Забезпечено позов в частині зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №2423/5 від 06.08.2019 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " та зобов`язано Міністерство юстиції України вилучити запис з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на підставі наказу № 2423/5 від 06.08.2019 до набрання законної сили судовим рішення у даній справі. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалою від 27.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.09.2019 від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Визначаючись щодо поданого клопотання, суд керується та виходить з наступного.

Згідно частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно частини третьої статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Частиною шостою статті 59 КАС України, передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

За частиною восьмою статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання клопотання має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.

Як вбачається з клопотання від 11.09.2019 вх.№ 17695/19, останнє підписано представником за довіреністю ОСОБА_4 .

На підтвердження своїх повноважень до клопотання додано копію довіреності, яка завірена завідувачем сектору Управління документального забезпечення ОСОБА_5 від 29.08.2019.

Проте, доказів наявності у завідувача сектору Управління документального забезпечення ОСОБА_5 встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності до суду не надано.

Також з інформації, яка міститься на сайті Міністерства юстиції України, з 29.08.2019 Міністром юстиції України призначений ОСОБА_6 , проте довіреність від імені вказаної особи до клопотання на надана.

Згідно частини першої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частин першої та третьої статті 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.

Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її видала.

Надані до клопотання копія довіреності, які засвідчена ОСОБА_5 , не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

Вказана позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 824/1290/18-а

Таким чином, додана до клопотання копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_4 на представництво в Міністерстві юстиції України.

За таких обставин, клопотання Міністерства юстиції України від 11.09.2019 підписано представником відповідача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

У свою чергу положеннями частини третьої статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналізуючи вказані норми, слід зазначити, що до клопотання від імені юридичної особи має бути подана довіреність за підписом особи, уповноваженої на це законом.

Разом з тим, до клопотання від 11.09.2019 не подана довіреність на представництво в суді від уповноваженої особи.

Частиною другою статті 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд зазначає, що положення вказаної норми в частині повернення заяви позивачу без розгляду у разі невідповідності заяви вимогам частини першої статті 167 КАС України є для суду зобов`язальними та безальтернативними.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає клопотання Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову та повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 5-11, 44, 47, 169, 248, 256, 294 КАС України.

У Х В А Л И В:

Повернути клопотання Міністерства юстиції України без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому ст. 294-297 КАС України.

Повний текст ухвали складено 16.09.2019

Суддя І.І. Соломко