Рішення № 84223034, 03.09.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2019 р. Справа №480/1601/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.

позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Бундюк Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Пенсійного фонду України (далі - відповідач - 1, ПФУ), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумської області ( далі - відповідач - 2, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить визнати протиправною бездіяльність, пов`язаної з невиплатою заробітної плати за період з 22.12.2018 по 30.04.2019 включно; зобов`язати виплатити заробітну плату (оклад, ранг, вислуга) у відносинах публічної служби за період з 22.12.2018 по 30.04.2019 включно в сумі 50235,00 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми заробітної плати у межах одного місяця; зобов`язати відповідачів подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили; постановити окрему ухвалу суду, якою зобов`язати Пенсійний фонд України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства по відношенню до начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 та направити її Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач згідно наказу № 57 від 01 серпня 1994 року призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду за конкурсом, наказом № 31-о від 17 травня 2002 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, наказом № 1- о від 27 жовтня 2011 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області). 04 липня 2018 року позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв`язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 по справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 №491-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 " позивача було поновлено на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05 липня 2018 року. Після поновлення його на посаді за рішенням суду відповідачі не виплачували йому заробітну плату, при тому, що ним, як керівником Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області було направлено до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке було правонаступником ліквідованого Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, табелі обліку робочого часу, належним чином складені та оформлені.

Таким чином позивач зазначає, що відповідачі повинні йому виплатити заробітну плату з 22..12.2018 по 30.04.2019 включно. Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 № 135-о "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача було звільнено з посади у зв`язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Під час судового розгляду позивач зазначив, що його було рішенням суду поновлено повторно на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області і судом було стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2019 по день винесення судом рішення. Таким чином, позивачем додатково було зазначено, що сума заробітної плати повинна рахуватися по 17.04.2019р., тобто по день його звільнення із займаної посади повторно, і становить суму 46082грн.

У письмовому відзиві на позовну заяву Пенсійний фонд України зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 5 "Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області" Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено 29.08.2018. Оскільки на момент поновлення позивача на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області було припинено, посада начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області була скорочена внаслідок постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 5 "Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області", відповідно до якої Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області реорганізоване шляхом злиття в Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області. Наслідком злиття стало припинення Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. Штатний розпис відповідачів не містять штатної посади «начальник Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області», позивач не перебуває у трудових відносинах з ПФУ, а відтак у відповідача -1 не виникає жодних обов`язків з виплати заробітної плати позивачу, відсутні підстави для виплати позивачу винагороди у зв`язку із тим, що жодної роботи позивач не виконував.

Незважаючи на ці обставини, відповідачем-1 було виконано рішення суду від 21.12.2018 про поновлення позивача на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області по справі №1840/2917/18. При цьому просив врахувати, що ухвалою апеляційної інстанції від 15.04.2019 зупинено дію рішення суду першої інстанції по справі №1840/2917/18, таким чином, на думку представника ПФУ, дія рішення суду від 21.12.2018 з 05.07.20118 зупинена.

Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні. У письмовому відзиві на позовну заяву зазначила, що у зв`язку з припиненням Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області 29.08.2018, штатний розпис та кошторис видатків на утримання цього управління у грудні 2018 року вже не діяли, а на 2019 рік не затверджувались. Штатний розпис Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на 2018 рік затверджений 12.03.2018, на 2019 рік - 22.02.2019. Відповідно до штатного розпису Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області посада начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області відсутня отже, ОСОБА_1 не був працівником Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. Таким чином підстав для виплати заробітної плати позивачу не було, тому всі табелі обліку робочого часу були повернуті позивачу без розгляду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні. Ухвалою суду від 31.05.2019 відмовлено в задоволенні клопотання ПФУ про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Протокольною ухвалою суду від 16.07.2019 відповідача Південне об`єднане Управління Пенсійного фонду України Сумської області замінено правонаступником Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області. Ухвалою суду від 16.07.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Заслухавши позивача, представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу № 57 від 01 серпня 1994 року призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду за конкурсом, наказом № 31-о від 17 травня 2002 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, наказом № 1- о від 27 жовтня 2011 року призначений на посаду начальника управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області).

04 липня 2018 року позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв`язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 по справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 " ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05 липня 2018 року.

Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 № 135-о "Про звільнення ОСОБА_1 " ОСОБА_1 було звільнено з посади у зв`язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Даний наказ було доведено до відома позивача 17.04.2019, що підтверджується підписом про ознайомлення позивача на даному наказі, із висловленими позивачем зауваженнями.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання визначення органу, який повинен нарахувати та виплатити заробітну плату, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що позивач працював в органах Пенсійного фонду України, а саме, в Охтирському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області.

Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486 (далі - Положення №28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України. Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області є територіальним органом Пенсійного фонду України, діяльність якого контролюється, координується та підпорядковується саме Пенсійному фонду України та безпосередньо Головному управлінню Пенсійного фонду України у Сумській області. Таким чином, обов`язок щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу покладено на територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому він працював, а саме - на Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 5 "Деякі питання реорганізації територіальних органів Пенсійного фонду України Сумської області", прийнято рішення утворити Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України, реорганізувавши шляхом злиття Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області.

Таким чином, Охтирське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено, його правонаступником є Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" до головного управління було приєднані територіальні управління Пенсійного фонду України Сумської області, в тому числі і Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Разом із тим, 18.06.2019 юридичну особу Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області припинено.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є правонаступником як Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, так і Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Враховуючи що права та обов`язки Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке на день розгляду справи припинене, в порядку правонаступництва перейшли до Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке є самостійним розпорядником бюджетних коштів, належним відповідачем за позовними вимогами про нарахування та виплати на користь позивача заробітної плати є саме Головне управління Пенсійного фонду України Сумської області. Таким чином в задоволенні позовних вимог щодо бездіяльності ПФУ, пов`язаної із невиплатою позивачу заробітної плати та зобов`язати виплатити заробітну плату є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Крім того, слід зазначити, що вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності голови комісії з припинення Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, пов`язаної з невиплатою заробітної плати, задоволенню не підлягають, враховуючи те, що позивачу не була виплачена заробітна плата у зв`язку із тим, що вона взагалі не була нарахована. Таким чином суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити заробітну плату позивачу.

Виходячи із періоду, за який підлягає нарахуванню та виплата заробітної плати позивачу, суд виходить із наступного.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, днем звільнення вважається останній день роботи.

Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі "Про звільнення ОСОБА_1 " від 05.04.2019 № 135-о не зазначено дату звільнення, при цьому вказаний наказ був доведений позивачу 17.04.2019, таким чином останній день роботи є саме 17.04.2019. Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що заробітна плата повинна бути йому нарахована по 30.04.2019 включно, тобто до дня отримання на його запит належним чином завіреної копії наказу про звільнення.

Таким чином останнім днем роботи позивача є 17.04.2018, а тому заробітна плата повинна бути нарахована з дня поновлення 22.12.2018 по 17.04.2018 включно, і саме в цій частині позовних вимог суд задовольняє позовні вимоги.

Стосовно суми заробітної плати, яка підлягає нарахуванню та виплаті на користь позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1).

Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.

Наказом Державного комітету статистики України від 25.12.2009 №489 затверджені типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю робочого часу.

Відтак, враховуючи вищевказані нормативні акти, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.

Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджується, що начальником Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області велися табелі обліку робочого часу за період з 22.12.2018 по 17.04.2019. дані табелі обліку були направлені до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, ним отримані. При цьому нарахування та виплата заробітної плати не була проведена. Крім того, безпідставно Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повернуло без розгулу табелі обліку на адресу начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів відсутності позивача на роботі, не було надано суду, відповідачем - 2 не фіксувалося.

Таким чином позивачу повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з 22.12.2018 по 17.04.2019, згідно табелів обліку робочого часу за період з грудня 2018 по квітень 2019р., складені начальником Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Ст. 50 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).

П. 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу" передбачено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Питання оплати праці державних службовців регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів». Даною Постановою з метою упорядкування умов оплати праці працівників державних органів затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів.

Таким чином позивач з 01.12.2018 мав посадовий оклад в розмірі 7000 грн. Розмір надбавки за вислугу років 3500 грн. (7000 грн * 50%). Розмір надбавки до посадового окладу за 5 ранг державного службовця - 600 грн., що в сумі становить 11100 грн. (Постанова КМУ від 25.01.2018 № 24).

06.02.2019 р. була прийнята постанова КМУ № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році», яке набрало чинності з дня її опублікування і застосовується з 01 січня 2019 року. Згідно примітки № 1 у вищезазначеній постанові посадові оклади на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів визначаються шляхом множення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який становить два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до 10 гривень (крім мінімального розміру посадового окладу групи 9). 1762 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 р.) х 2 = 3524 грн. Згідно схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (коефіцієнта ) : керівник самостійного управління, служби (територія одного або кількох районів, міст обласного значення) має коефіцієнт - 2,13

Таким чином розрахунок посадового окладу начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області 3524 грн. х 2,13 = 7506,12 грн., а з урахуванням заокруглення становить 7510 грн.

Відповідно до даної постанови Позивач з 01.01.2019 р. мав посадовий оклад в розмірі -7510 грн. Розмір надбавки за вислугу років 3755 грн. (7510x50%). Розмір надбавки до посадового окладу за 5 ранг державного службовця - 600 грн., що в сумі становить 11865 грн.

Зазначені розрахунки під час розгляду справи сторонами не оспорювались та не заперечувались.

Таким чином Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітну плату із урахуванням постанови КМУ від 18 січня 2017 року № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів», а також постанови КМУ від 06.02.2019 № 102 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» за період з 22.12.2018 по 17.04.2019 включно в сумі 46082 грн.

Стосовно вимоги позивача про виплату суми без врахуванням обов`язкових податків та зборів, суд зазначає наступне. Питання нарахування та виплати всіх податків та зборів визначається при виконанні судового рішення боржником, як податковим агентом, на якого покладено обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Згідно із пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження нарахування та виплати з Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Стосовно посилання представника ПФУ на те, що ухвалою апеляційної інстанції від 15.04.2019 по справі №1840/ 2917/18, було зупинено дію рішення суду від 21.12.2018, суд зазначає наступне. В даному випадку, рішення суду від 21.12.2018 в частині поновлення позивача на посаді було 22.12.2018 було виконано в добровільному порядку ПФУ. При цьому, ухвала апеляційної інстанції щодо зупинення дії рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року була прийнята лише 14.04.2019, тобто більше ніж через 3 місяці після поновлення позивача на посаді. Таким чином з 22.12.2018 по 14.04.2019 рішення суду в частині поновлення на посаді зупинено не було, підлягало виконанню. Крім того, суд зазначає, що станом на день прийняття ухвали судом апеляційної інстанції 14.04.2019, позивача вже було в добровільному порядку поновлено на посаді. Жодних інших наказів ПФУ щодо проходження державної служби позивачем прийнято не було, в матеріалах справи вони відсутні.

Стосовно клопотання позивача про відшкодування витрат пов`язаних із прибуттям позивача до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що позивачем надані докази оплати витрат на проїзд з населеного пункту за місцем проживання (м.Охтирка) до суду (м.Суми), а саме оригінали квитанцій про оплату квитків, враховуючи кількість днів судових засідань, суд вважає, що підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати, пов`язані із прибуттям до суду, у загальному розмірі 559 грн.

Стосовно клопотання позивача постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Пенсійний фонд України усунути причини та умови, що сприяли повторному порушенню трудового законодавства по відношенню до начальника Охтирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області Масла М.Д. та направити її Кабінету Міністрів України та Міністерству соціальної політики України, суд зазначає наступне.

Повноваження суду щодо постановлення окремої ухвали визначені статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Інститут постановлення окремої ухвали є крайньою мірою і може застосовуватися лише у випадках, коли є очевидним порушення закону та з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли такому порушенню. Крім того, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав винесення окремої ухвали стосовно порушень законодавства Пенсійним фондом України, оскільки належним відповідачем щодо нарахування та виплати заробітної плати є Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області

Що стосується клопотання позивача про зобов`язання відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, то в даному випадку, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до змісту ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати належного відповідача - ГУ ПФУ в Сумській області подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки у суду немає підстав вважати, що відповідач може умисно ухилятися від виконання рішення суду в частині негайного виконання чи в частині, яке, після набрання ним законної сили, є обов`язковим до виконання. З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 22.12.2018 по 17.04.2019 в розмірі 46082 грн. з урахуванням висновків рішення суду по даній справі.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження нарахування та виплати з Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) витрати, пов`язані із прибуттям до суду, у розмірі 559 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2019

Суддя С.М. Гелета