Ухвала суду № 84223033, 12.09.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 вересня 2019 р. Справа № 480/3576/19

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, секретаря виконавчого комітету Комишанської сільської ради Івахненко Валентини Володимирівни, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, секретаря виконавчого комітету Комишанської сільської ради Івахненко Валентини Володимирівни, третя особа - ОСОБА_2 в якій просить:

1) визнати незаконним та скасувати рішення першої сесії сьомого скликання Комишанської сільської ради від 30.11.2017 «Про покладення обов`язків із вчинення нотаріальних дій»;

2) визнати незаконними дії секретаря виконавчого комітету Комишанської сільської ради Івахненко Валентини Володимирівни щодо вчинення нотаріальних дій по посвідченню заповіту ОСОБА_3 .

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч.1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та д о к а з и поважності причин його пропуску.

Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити обставини та дослідити докази на підтвердження того, коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує на те, що про порушення її прав дізналася лише 10.09.2019 - від сестри ОСОБА_2 позивачці стало відомо про ічснування оскаржуваного рішення. Однак, при зверненні до суду до позову не було додано доказів на підтвердження того, що позивач дізналася про порушене право саме 10.09.2019. Відтак, суд приходить до висновку, що позов подано понад шестимісячний строк, встановлений ч.2 ст.122 КАС України, для звернення з позовом до суду.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, однак, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що позивач є пенсіонеркою, інших доходів не має, її матеріальний стан є скрутним. На підтвердження її матеріального становища додала до позову відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 02.09.2019 №100.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік умов, на підставі яких, враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк або звільнити від його сплати.

Також, згідно ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак, суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та наданий доказ, приходить до висновку про відсутність можливості встановити реальний майновий стан позивача лише на підставі наданих відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів.

Положення статей КАС України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.

Свій висновок суд касаційної інстанції обґрунтував тим, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального д о хо д у (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Відтак , позивачу на підтвердження скрутного фінансового становища слід надати докази реального доходу за останній період (1 рік).

Відсутність відповідних доказів фактичного доходу та його розміру унеможливлює задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, статтею 7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.

Згідно п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40грн.).

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, позивачем має бути сплачено 1536,80грн. судового збору за дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, вказані недоліки позивачем можуть бути усунені у строк, вказаний в резолютивній частині даної ухвали, шляхом подання до суду:

- доказів на підтвердження того, що позивач дізналася про порушене право саме 10.09.2019 або ж заяви про поновлення строку на звернення з позовом, а також доказів на підтвердження того, що позивач не міг звернутись за захистом порушених прав раніше (у випадку пропущення строку звернення з позовом до суду);

- доказів на підтвердження матеріального становища позивача, як то довідка з Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області тощо, або ж оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1536,80грн., який необхідно перерахувати за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м. Сумах/м. Суми/22030101

Код отримувача - 37970593

Банк отримувача - Державне казначейство України

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Рахунок отримувача - 34312206084030

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

При цьому, у графі "призначення платежу" має бути зазначено:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сумський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, секретаря виконавчого комітету Комишанської сільської ради Івахненко Валентини Володимирівни, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій незаконними - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Кунець