Рішення № 84220424, 12.09.2019, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 300/381/19

Провадження № 2/300/117/2019

12.09.2019 року смт. Воловець

Воловецький районний суд в особі головуючої судді Вотьканича В.А., за участю секретаря судових засідань Іванової Н.Я.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.08.2005 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований у виконкомі Верб`язької сільської ради Воловецького району Закарпатської області, актовий запис № 10, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно Воловецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 03.09.2019 року. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ). Подружнє життя з відповідачем не склалося. Причиною розпаду сім`ї послужило те, що вони мають різні погляди на життя, не можуть знайти взаємопорозуміння між собою, в зв`язку з цим у них виникають сімейні конфлікти. Шлюбні відносини між ними припинені. Сім`я розпалася і примирення не можливе. Сторони не проживають однією сімєю уже більше шести місяців, шлюбні відносини між ними фактично припинені.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, але надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала повністю. Просила позов задовольнити, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується оголошенням про виклик на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 22).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України - суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що позивач не заперечила проти заочного вирішення справи, зважаючи на те, що відповідачем (у встановлений судом строк) відзиву до суду не надано, клопотання будь-якої зі сторін відсутні, дослідивши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, вирішує справу за наявними у справі матеріалами та доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3, 4 ст.56 СК України).

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Так, судом з`ясовано, що сторони перебувають у шлюбі з 06 серпня 2005 року зареєстрованому у виконкомі Верб`язької сільської ради Воловецького району Закарпатської області, про що зроблено актовий запис №10, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 03.09.2019 року Воловецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ). Встановлено, що проживання спільним подружнім життям та збереження сім`ї стало неможливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, примирення не бажає, сім`я існує формально, збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до ст. 113 СК України особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати, неповнолітніх дітей необхідно залишити на вихованні у позивачки та за її вибором залишити їй прізвище " ОСОБА_5 ".

Керуючись ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд ,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 06.08.2005 року у виконкомі Верб`язької сільської ради Воловецького району Закарпатської області, актовий запис №10, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.

Неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на вихованні матері ОСОБА_1 .

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище " ОСОБА_5 ".

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Вотьканич В.А.