Ухвала суду № 84180281, 11.09.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/994/19 Справа № 729/887/19

У Х В А Л А

іменем України

11 вересня 2019 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Бараненка С.М.

за участю:

секретаря судових засідань Москалюк О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні самовідвід судді Бараненко С.М. по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

По справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів, головуючим по справі суддею Бараненко С.М. заявлено самовідвід.

Підставою заявленого самовідводу послугувало наступне.

До Козелецького районного суду Чернігівської області з Бобровицького районного суду Чернігівської області надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа була передана судді Бараненко С.М.

Вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття справи до провадження, суддя виходить з наступного.

Вказаний позов був поданий до Бобровицького районного суду Чернігівської області 24 липня 2019 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2019 року справа була передана головуючому судді Кузюрі Валентині Олександрівні.

24 липня 2019 року суддею Бобровицького районного суду Чернігівської області Кузюрою В.О. винесена ухвала про заявлення самовідводу в розгляді вищевказаної справи. Справа була передана до канцелярії Бобровицького районного суду для вирішення питання про передачу справи іншому судді.

Розпорядженням № 16 від 24.07.2019 року за підписом керівника аппарату Зазимко Т.М. по справі був призначений повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначення головуючого в справі не відбулось, так як: «Не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи».

25.07.2019 року за розпорядженням в.о. голови Бобровицького районного суду Чернігівської області Кузюри В.О. справа була направлена на адресу Козелецького районного суду Чернігівської області.

30 липня 2019 року після автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа була передана головуючому судді Бараненко С.М.

Ухвалою суду від 02.08.2019 року суддею Козелецького районного суду Чернігівської області було відмовлено у прийнятті до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів, так як в справі відсутня заява судді про самовідвід та ухвала суду про задоволення самовідводу.

05 серпня 2019 року вище вказана справа була направлена на адресу Бобровицького районного суду Чернігівської області.

08 серпня 2019 року суддею Бобровицького районного суду Чернігівської області винесена ухвала про виправлення описки в ухвалі від 25 липня 2019 року: «Виправити допущену в резолютивній частині ухвали описку, вірним вважати не заявити, а задовольнити самовідвід судді Кузюрі Валентині Олександрівні в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів. Справу передати до канцелярії суду для виконання розпорядження від 25.07.2019 року про передачу справи».

08 серпня 2019 року супровідний лист про направлення справи до Козелецького районного суду Чернігівської області підписаний головою Бобровицького районного суду Демченко Л.М.

Згідно вимог ч.3 ст. 41 ЦПК України – якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже в даному випадку 08 серпня 2019 року, так-як супровідний лист підписаний головою Бобровицького районного суду Демченко Л.М., то вона перебувала на робочому місці і потреба в направленні справи до іншого суду у відповідності до вимог ч.3 ст. 41 ЦПК України відпала, так-як тільки в разі неможливості утворення нового складу суду, справа передається згідно норм вказаної статті до іншого суду, але в цей день можна було утворити новий склад суду, але цього в порушення процесуальних вимог зроблено не було, так-як в справі відсутній протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Тобто, після задоволення самовідводу справу на виконання вимог ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області не було передано до канцелярії суду для розподілу, а за підписом голови суду Демченко Л.М. справу було скеровано одразу до Козелецького районного суду Чернігівської області.

15 серпня 2019 року до канцелярії Козелецького районного суду Чернігівської області надійшла повторно вище зазначена справа.

19 серпня 2019 року ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області відмовлено у прийнятті до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів, оскільки в справі відсутній протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Після задоволення самовідводу справу на виконання вимог ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області не було передано до канцелярії суду для розподілу, а за підписом голови суду Демченко Л.М. справу було скеровано одразу до Козелецького районного суду Чернігівської області.

За вих. № 1.16/496 від 05.09.2019р. Головою Бобровицького районного суду Чернігівської області листом справу було повернуто до Козелецького районного суду Чернігівської області, і в період після одержання справи Бобровицьким районним судом 05.09.2019 року по час її направлення до Козелецького районного суду за вих. № 1.16/496 від 05.09.2019р. повторного розподілу справи не відбулося, так-як в справі відсутній протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як вбачається з описаного вище, передача справи з Бобровицького районного суду Чернігівської області до Козелецького районного суду Чернігівської області відбулася з порушенням встановленого порядку як 08 серпня 2019 року, так і за листом (вих. № 1.16/496 від 05.09.2019р.). За наявності таких порушень законодавства суддя Бараненко С.М. не може прийняти справу до свого провадження без ризику виникнення сумнівів в його неупередженості.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 6 частини 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним" .

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22 квітня 1994 року у справі Сарава ді Карвальо, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.

В пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З метою дотримання прав сторін, запобігання виникненню будь-яких сумнівів у учасників процесу щодо безсторонності судді Бараненко С.М., що у подальшому може бути розцінено як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід судді Бараненко С.М.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити заяву судді Бараненка Сергія Михайловича про самовідвід у справі № 729/887/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення коштів.

Справу передати для розподілу, відповідно до статті 14 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Суддя С.М. Бараненко