Постанова № 84209479, 11.09.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/734/1255/19 Справа № 734/3251/19

У х в а л а

іменем України

11 вересня 2019 року смт. Козелець

Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бараненко С.М. за участю секретаря судового засідання Москалюк О.Є., розглянувши клопотання слідчого Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції Руденко О.О. про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12019270130000555, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенант поліції Руденко О.О. звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 12019270130000555, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України з клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Козелецького ВП перебуває провадження за №12019270130000555 від 06.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за фактом крадіжки грошових коштів та мобільного телефону у гр.. ОСОБА_1

06.09.2019 допитаний у якості потерпілого ОСОБА_1 , дав показання, що 04.09.2019 він з 09:00 відпочивав в кафе «Магарич», що в м. Остер, Козелецького району, Чернігівської області. У вказаному кафе, він вживав спиртні напої. Цього ж дня, ОСОБА_1 прийшов додому, але що було перед цим, він не пам`ятає, через значну кількість випитого алкоголю. Вже вдома ОСОБА_1 зрозумів, що у нього зник мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору з номером НОМЕР_1 та банківська картка «Приватбанк». Наступного дня, ОСОБА_1 прийшов у відділення ПАТ КБ «Приватбанк» та з`ясував, що з його картки 04.09.2019 було знято 1900 гривень в м. Остер, а також за допомогою даної картки було здійснено покупки в магазинах.

06.09.2019 допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , дав показання, що 04.09.2019 в обідній час до нього прийшла знайома ОСОБА_3 , разом зі своїм однокласником, якого представила як ОСОБА_4 Вони були вже в стані алкогольного сп`яніння та захотіли продовжити вживати спиртне. Так як в будинку не було чим закусити, то він разом з ОСОБА_1 вирішив піти до магазину «Циганський» в м .Остер, та купити там продукти харчування. В магазині, за продукти розраховувався ОСОБА_1 , банківською карткою. Повернувшись з магазину вони почали вживати спиртні напої та в подальшому ОСОБА_1 заснув на дивані. Цього ж дня, через деякий час ОСОБА_3 попросила ОСОБА_2 та жителя м. Остер, ОСОБА_5 , допомоги у зняття грошових коштів з банківської картки, вона потребувала допомоги у зв`язку з тим, що у неї були відсутні окуляри і вона погано бачила. Знімали грошові кошти з банкомату, що знаходиться в м. Остер в магазині «Сільпо». Гроші знімались за 4 рази, яку конкретну суму було знято ОСОБА_2 не пам`ятає.

06.09.2019 ОСОБА_3 добровільно у присутності понятих видала працівникам поліції грошові кошти в сумі 1900 гривень купюрами номіналом 200 гривень - 3 купюри ( серії : ПД 9914542;СИ0329513;СЖ1673989); номіналом 100 гривень - 13 купюр (серії : КЗ6240126; СЕ7164449; СА6036524; ВД813566; СЄ9883201; МР6151239; ЕЯ4055067; СИ6904905; МВ4181575; МБ4778461; МК0847400; МК4673692; КК2282104), які вона зняла з карточки ОСОБА_1 з банкомату в м. Остер, з магазину «Сільпо».

Видані гроші визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019270130000555, так як є предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Накладення арешту необхідне для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, запобігання знищенню речових доказів, яке може перешкодити кримінальному провадженню, та можливості в подальшому використовувати майно як доказ у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Слідчий в судове засідання не з`явилася але попередньо надала суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Клопотання підтримує.

ОСОБА_3 до суду не з`явилася, на час розгляду клопотання надала суду заяву в якій просить клопотання розглядати без її участі.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.

Отже на вказане в клопотанні майно необхідно накласти арешт, так-як в разі не накладення на нього арешту воно може мати наслідки зникнення, втрати, пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати встановлення істини в кримінальному провадженні.

Таким чином, проаналізувавши доводи клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання.

Враховуючи викладене, клопотання про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 167, 168, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя:-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції Руденко О.О. про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12019270130000555, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - задовольнити.

Задовольнити клопотання і винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти у сумі 1900 гривень, купюрами номіналом 200 гривень - 3 купюри ( серії : ПД 9914542;СИ0329513;СЖ1673989); номіналом 100 гривень - 13 купюр (серії : КЗ6240126; СЕ7164449; СА6036524; ВД813566; СЄ9883201; МР6151239; ЕЯ4055067; СИ6904905; МВ4181575; МБ4778461; МК0847400; МК4673692; КК2282104), які 06.09.2019 видала ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С.М. Бараненко