Ухвала суду № 84127356, 03.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

03 вересня 2019 року Справа № 280/3200/19

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні питання щодо строку звернення до суду з позовною заявою по справі

за позовом громадянина Республіки Гамбія Чоі ОСОБА_1 (м ОСОБА_2 , р- ІНФОРМАЦІЯ_1 , Республіка Гамбія останнє місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 в особі адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича (вул. Рубана 21/20, м. Запоріжжя, 69124)

до Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича (м. Запоріжжя, вул. Українська, 4, 69095)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання протиправним та скасування рішення

за участі:

представника позивача - ОСОБА_4 .В ОСОБА_5

(діє на підставі ордеру серія ЗП № 114585)

відповідача - Рихлов Є.І.

(діє на підставі довіреності № 35 від 16.01.2019 року)

представника відповідача - Маменко К.С.

(діє на підставі довіреності №3 від 10.01.2019 року)

третя особа - не прибула

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_6 в особі адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича (далі - позивач) до Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_3 (далі – третя особа), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення головного спеціаліста Олександрівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_7 у зв`язку з примусовим видворенням за межі України.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 15 липня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 01 січня 2019 року.

Так, 01 січня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 03 вересня 2019 року.

03 вересня 2019 року в підготовчому засіданні суддею поставлено на обговорення питання, щодо строку звернення позивача до суду з позовною заявою.

Представник позивача 03 вересня 2019 року в підготовчому засіданні просив суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду, мотивуючи тим, що відповідач не надав суду належних доказів, що саме Чоі Омар 07 грудня 2016 року був ознайомлений з рішенням головного спеціаліста Олександрівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія Чоі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України. Таким чином, про рішення від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія Чоі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України позивачу та його довірителю стало відомо тільки 15 червня 2019 року. Тобто довіритель міг звернутися до суду тільки після того, як був обізнаний про наявність такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Головний спеціаліст Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області Рихлов ОСОБА_9 підготовчому засіданні 03 вересня 2019 року проти поновлення строку зварення позивача до суду з позовною заявою заперечив, мотивуючи це тим, що Чоі ОСОБА_1 про рішення від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України у зв`язку з примусовим видворенням за межі України був обізнаний ще 07 грудня 2016 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_3 в підготовче засідання не прибула, 29 липня 2019 року до суду подала пояснення відповідно до яких просить суд підготовче засідання, поводити без її участі.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 03 вересня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину ухвали про залишення позовної заяви без розгляду та оголошено про час виготовлення ухвали у повному обсязі.

Суд заслухавши думку учасників справи щодо питання визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду чи залишення позовної заяви без розгляду, вирішуючи вказане питання керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом цього позову є правомірність рішення головного спеціаліста Олександрівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія Чоі Омара у зв`язку з примусовим видворенням за межі України.

Судом у підготовчому засіданні досліджувалось оскаржуване рішення. Так, при дослідженні рішення судом встановлено, що на ньому проставлена відмітка Чоі Омаром про отримання копії такого рішення 07 грудня 2019 року.

Представник позивача заперечує, і зазначає, про те, що Чоі ОСОБА_1 особисто вказує, що не отримував рішення уповноваженого органу від 07 грудня 2019 року, а підпис зазначений на оскаржуваному рішенні не належить позивачу, оскільки він візуально не схожий на справжній.

При проведенні підготовчого засідання судом встановлено, що це основні підстави щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Суд зазначає, що у контексті приписів статті 122 КАС України, день, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Окрім цього, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права в сфері публічно-правових відносин і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права в сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, повинен довести, що інформацію про порушення прав можна було отримати раніше.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Так, в матеріалах справи міститься протокол №000455 від 07 грудня 2016 року про адміністративне затримання громадянина Республіки Гамбія Чоі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений Головним спеціалістом Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області Рихловим Євгеном Ігоровичем.

Суд звернув увагу на те, що у протоколі про адміністративне затримання Чоі Омара від 07 грудня 2016 року наявні чотири підписи затриманої особи. Всі чотири підписи візуально різні.

Протокол складений у присутності двох понятих. Таким чином, у суду відсутні сумніви, що саме громадянин Республіки Гамбія Чоі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чотири рази підписав протокол про адміністративне затримання.

В підготовчому засіданні представником позивача не заперечувалось, що затримано саме громадянина Республіки Гамбія Чоі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача не надав доказів того, що підпис про отримання оскаржуваного рішення від 07 грудня 2016 року не належить Чоі Омару. Експертиза не проводилась.

Таким чином, суд не приймає твердження представника позивача, що ОСОБА_10 не отримував рішення головного спеціаліста Олександрівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_7 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України, оскільки до суду не надано доказів у розумінні статті 72 КАС України, для належного підтвердження викладених обставин.

За правилами частини 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 КАС України).

Разом з тим, в підготовчому засіданні судом у розрізі питання отримання Чоі Омар оскаржуваного рішення 07 грудня 2016 року, в якості свідка допитаний Головний спеціаліст Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області ОСОБА_11 , який під присягою надав показання про те, що особисто був присутній при отриманні Чоі Омаром рішення від 07 грудня 20196 року, також особисто бачив проставлення позивачем підпису на рішенні.

Таким чином, показами свідка та протоколом про адміністративне затримання спростовуються твердження представника позивача, що Чоі Омаром оскаржуване рішення не отримувалось, а про порушення своїх прав останній дізнався тільки 15 червня 2019 року.

На думку суду, з моменту отримання Чоі Омаром рішення головного спеціаліста Олександрівського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича від 07 грудня 2016 року про заборону в`їзду на територію України громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_7 , у зв`язку з примусовим видворенням за межі України, позивач мав достатньо часу, щоб дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, перешкод в цьому у позивача не було, і з даного приводу належних і допустимих доказів зворотного позивачем не надано.

Позивачем жодним чином не підтверджено того факту, що про оскаржуване рішення йому не було відомо з 07 грудня 2016 року.

З врахуванням викладеного шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом завершився та такий позивачем пропущено.

Згідно з частинами 3, 4 статтею 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Разом з тим, на переконання суду, позивач жодним чином не довів та не аргументував поважності пропуску строку звернення до суду.

Така обставина, як «позивач не отримував рішення, а підпис не відповідає оригіналу» не може бути прийнята судом, оскільки підлягає доказуванню з посиланнями на докази.

Всі надані докази представником позивача спростовані матеріалами справи та показами свідка.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є безпідставним та необґрунтованим, при цьому, матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів, які підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду, у зв`язку з чим подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

За правилами частини 1 статті 183 КАС України визначено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 183 КАС України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу зокрема про залишення позовної заяви без розгляду;

Керуючись статтями 121-123, 183 240, 248, 256, 294, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву громадянина Республіки Гамбія Чоі ОСОБА_1 (м ОСОБА_2 , р- ІНФОРМАЦІЯ_1 , Республіка Гамбія останнє місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 в особі адвоката Слєсаря Олексія Вікторовича (вул. Рубана 21/20, м. Запоріжжя, 69124) Головного спеціаліста Олександрівського РВ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області Рихлова Євгена Ігоровича (м. Запоріжжя, вул. Українська, 4, 69095) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 09 вересня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов