Рішення № 84116418, 06.09.2019, Новоодеський районний суд Миколаївської області

06.09.2019

Справа № 482/1445/19

Номер провадження 2/482/547/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді - Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 р. позивач, від імені та в інтересах якої діє на передбачених законом підставах адвокат Ярмуш В.В., звернулася до суду з позовом до Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області про зняття заборони на відчуження нерухомого майна.

На обґрунтування позову вказала, що є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Під час звернення до нотаріуса з метою укладення угоди дарування, їй стало відомо, що на належне їй нерухоме майно Новоодеською державною нотаріальною конторою Миколаївської області накладено заборону відчуження, яка накладена на підставі повідомлення «Ощадбанк» б/н від 31.07.1990 року.

З посиланням на те, що зазначене обтяження порушує її права як власника майна, оскільки ані вона, ані її покійний чоловік перед АТ «Ощадбанком» не мали ніяких боргових зобов`язань, а в інший спосіб, як через звернення з позовом до суду, не може захистити свої права як власник, просить суд зняти заборону відчуження з нерухомого майна, накладену на підставі повідомлення «Ощадбанку» б/н від 31.07.1990 року щодо житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстрованого 22.06.2006 р. реєстратором - Новоодеською державною нотаріальною конторою.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Позивач надала суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач - АТ «Державний ощадний банк України», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, відзиву на позов до суду не надіслав.

Третя особа - представник Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області, в судове засідання не з`явився, до суду подано заяву, якою третя особа не висловивши своєї правової позиції стосовно заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , просив суд про розгляд справи в їх відсутнісить.

У відповідності з вимогами ст. 223 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність відповідача, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця знаходження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті чоловіка, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02.09.2014 року, виданим Новоодеською державною нотаріальною конторою Миколаївської області та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 26277130 від 02.09.2014 р.

Згідно Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 22.06.2006 р. реєстратором - Новоодеською державною нотаріальною конторою, було зареєстровано заборону відчуження житлового будину за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі повідомлення «Ощадбанку» б/н від 31.07.1990 року.

Відповідно до відповіді начальника філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 06.03.2019 р. за вих.. № 112.26-19/28, АТ «Ощадбанк» не володіє інформацією про наявність заборони, накладеної на вказаний вище житловий будинок. Відповідно, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутись до Новоодеської державної нотаріальної контори з даного приводу, оскільки заборону на відчуження накладалося реєстратором - Новоодеською державною нотаріальною конторою Миколаївської області.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На сьогоднішній день, порядок та підстави зняття заборони з майна регулюються, зокрема, статтею 74 Закону № 3425-XI, з якої вбачається, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. якими прописані випадки коли державний виконавець може зняти арешт.

Але в даному випадку державний нотаріус не має правових підстав для зняття заборони з будинку, оскільки вищезазначеного повідомлення з банку до нього не надходило.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а на підставі ч. 1ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Оскільки позивач являється власником майна за законом, будь-яка заборгованість перед банком відсутня, а нотаріус не має правових підстав зняти наявну заборону, а також враховуючи, що іншим шляхом позивач захистити своє конституційне право не має можливості, суд приходить до висновку, що заборона відчуження на майно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 18, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області про зняття заборони на відчуження нерухомого майна - задовольнити.

Зняти заборону відчуження з нерухомого майна, накладену на підставі повідомлення «Ощадбанку» б/н від 31.07.1990 року щодо житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровано 22.06.2006 р. реєстратором - Новоодеською державною нотаріальною конторою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий: