Ухвала суду № 84097842, 09.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

09 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1219/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (вул. Грибоєдова, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017) про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про скасування рішення.

Відповідно достатті 122 частини 1 КАС України,позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до статті 122 частини 3 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порядок, строки та процедура оскарження рішення ДМС України щодо відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, визначений Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 03.03.2016, № 3671-VI (далі по тексту - Закон № 3671-VI).

Відповідно до частини 15 статті 10 Закону № 3671-VI у разі невикористання особою права на оскарження протягом п`яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні.

Системним аналізом вищевикладеного встановлено, що отримавши відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позивач протягом 5 днів з дня його отримання мав право оскаржити її в адміністративному порядку.

Разом з тим, з матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що про рішення ГУ ДМС України в Закарпатській області № 4.4./12 від 01 березня 2019 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту стало відомо 04 березня 2019 року.

Однак, разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про поновлення строку, яке мотивоване тим, що з даним рішенням, позивач, звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду, однак такі позовні заяви були повернуті у зв`язку з не усуненням недоліків, оскільки рекомендована кореспонденція поверталась до суду з відміткою «за закінченням встановлено терміну зберігання». Вказує на те, що жодної ухвали із суду він не отримав, а дізнався про залишення без руху та повернення позовної заяви у канцелярії суду 30.08.2019.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом та визнати дані обставини пропуску строку звернення поважними.

Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 160, 161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з наведеним суд приходить висновку, що дану адміністративну справу доцільно розглядати у порядку загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання позивача, яке було подано разом з позовною заявою, з приводу витребування письмових доказів, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Ч.3 ст.77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.3 ст. 80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Оскільки вимогами даного позову є визнання протиправним та скасування рішення Головног управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про відмову у визнанні ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов`язання даного органу влади прийняти рішення про оформлення документів щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, то для можливості встановлення даних обставин необхідним є вивчення особової справи позивача, а відтак така підлягає витребуванню від відповідача.

Окремо суд зауважує, що відповідно до ч.9 ст. 80 КАС України, у разі неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Беручи до уваги норму даної статті КАС України суд роз`яснює відповідачу, що в разі не надання суду витребуваних судом доказів, суд вправі розглянути справу за наявними в ній доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 12, 77, 80, 160, 161, 171, 173-180, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними - задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити позивачу строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відкрити загальне позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про скасування рішення.

Призначити підготовче судове засідання на 27 вересня 2019 року на 10.30 год. засідання відбудеться за адресою: 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Б.Хмельницького, буд. 21.

Клопотання позивача про витребування для огляду особової справи ОСОБА_1 - задовольнити.

Витребувати від Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області оригінал особової справи ОСОБА_1 .

Витребувані докази надати до Відділу документального забезпечення та режимно - секретної роботи Закарпатського окружного адміністративного суду у строк до 23 вересня 2019 року.

Згідно ч.ч. 6-7 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Копію позовної заяви з додатками невідкладно надіслати на адресу відповідача у справі.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Повідомити відповідача, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив протягом семи днів з дня отримання відзиву на позовну заяву разом із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу надати протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подаються до суду разом із документами, що підтверджують їх надіслання (надання) і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Сторони в судове засідання викликати судовими повістками.

З інформацією по справі учасники можуть ознайомитися за веб-адресою: http://adm.zk.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади.

Справу буде розглянуто суддею Гебеш С. А. одноособово.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, лише у випадку її постановлення з порушення правил підсудності.

СуддяC.А. Гебеш