Рішення № 8408103, 04.08.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-3043/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2009 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі: Ларченко Я.І.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок ушкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди суму у розмірі – 100000 гривень.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що на протязі п’яти років він знаходився у трудових відносинах із шахтою «Благодатна» ВАТ «Павлоградвугілля» працюючи на посаді підземного прохідника 5-го розряду.

13 січня 2006 року з ним стався нещасний випадок при виконанні трудових обов’язків, в наслідок чого він отримав травму.

Згідно первинного висновку Павлоградської МСЕК від 07 серпня 2006 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності, та він був визнаний інвалідом третьої групи безстроково.

Внаслідок отримання трудової травми йому було завдано великої моральної шкоди, оскільки він практично втратив працездатність, став інвалідом, постійно відчуває фізичний біль. У результаті став дуже дратівливим, був порушений його звиклий спосіб життя.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позовних вимог де зазначив, що просить відмовити в задоволенні позову, оскільки висновком МСЕК не було встановлено факту спричинення моральної шкоди.

В спричиненні позивачу шкоди відсутня вина відповідача. Крім того, позивачем пропущений трьохмісячний строк позовної давності для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що травму він отримав знаходячись на роботі. Винним у нещасному випадку є відповідач, оскільки саме він не забезпечив безпеку праці.

Представник позивача також просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі спираючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача вимоги не визнала, надавши пояснення які відповідають змісту заперечення на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши наявні письмові докази, встановив наступні обставини:

Позивач перебуваючи з відповідачем у трудових відносинах ( а.с. 7 – 14 ), та під час виконання своїх безпосередніх обов’язків на підприємстві відповідача, 13 січня 2006 року о 17.50 годині був травмований внаслідок обриву одного з металевих крюків, який при падінні вдарив позивача в область перенісся. Причиною нещасного випадку стало невиконання вимог інструкцій по охороні праці самим позивачем ( а.с. 17, 20 ).

У зв’язку з чим, позивачу були спричинені тілесні ушкодження та він проходив лікування в медичних установах ( а.с. 3, 4, 5 ).

07 серпня 2006 року первинним висновком Павлоградського МСЕК позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково, а також 50% ступеня втрати професійної працездатності ( а.с. 15 ).

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, - моральна шкода завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини .

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, вина є обов’язковою умовою цивільно-правової відповідальності підприємства перед працівником.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства України, яке регулює спірні питання, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі, оскільки спричинені тілесні ушкодження, в наслідок яких позивач міг понести моральні страждання, обумовлені необережністю самого позивача, порушенням ним вимог інструкцій по охороні праці і не свідчать про наявність вини відповідача. Доказів які б свідчили на наявність вини з боку відповідача судом не встановлено.

Частиною 3 ст.81 ЦПК України передбачено, що не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.1167 ЦК України, ст.237-1 КЗпП України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок ушкодженням здоров’я під час виконання трудових обов’язків – відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( 51400, АДРЕСА_1 ) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь бюджету міста Павлограда ( код ЄДРПОУ 24237540 р/р 31217259700032 банку: „ГУДКУ” в Дніпропетровській області МФО 805012, призначення платежу „за інформаційно-технічне забезпечення” ) в розмірі – 1 ( одна ) гривня 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя С.М. Сторожук