Рішення № 8408102, 23.07.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-2791/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі : Ларченко Я.І.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення, суд –

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в якій позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь заборгованість по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі – 2364,64 гривні, а також 30 гривень оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що позивач є виконавцем послуг з водокористування та водовідведення, у зв’язку з чим надає такі послуги на об’єкт проживання відповідачів, а саме за адресою АДРЕСА_1. Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідачів не надходило. Заяв щодо від’єднання від комунальних водопроводів не поступало.

Фактично між сторонами існують договірні відносини, однак відповідачі не додержуючись своїх зобов’язань утворили заборгованість яка станом на 01 листопада 2008 року становить – 2364,64 гривні.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заперечення проти позову, де зазначив, що вимоги позивача не визнає, так як між ним та відповідачем не було укладено договору. Договір був укладений тільки 29 серпня 2008 року, а тому заборгованості до цього часу не було. Крім того, більш ніж 10 років він та його родина взагалі не проживали в квартирі, а тому він має право на зменшення розміру плати за послуги постання води та водовідведення.

Відповідно до проведеного ним розрахунку він сплатив більше ніж спожив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідачі утворили заборгованість за надані їм послуги водопостачання та водовідведення. В 2007 році за заявою відповідача ОСОБА_2 було зроблено списання певної суми заборгованості, оскільки він надав докази того що його сім’я не проживали в квартирі. У подальшому будь-яких заяв не поступало. Застосування строку позовної давності не можливо, так як відповідачі сплачували більше у певний проміжок часу ніж їм нараховувалося.

Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що позовні вимоги не визнає. В дійсності вони сплачували за воду тому як інколи приїжджали до квартири і користувались туалетом. Проведений ним розрахунок підтверджує ту обставину, що вони споживали води менше, а тому сплачували навіть більше ніж необхідно було. Позивач повинен був встановити лічильник раніше, щоб уникнути спору.

Відповідач ОСОБА_3 пояснила, що вимоги позивача не визнає. Тривалий час вона та її сім’я проживали у місті Дніпропетровську. Інколи вони приїздили до квартири розташованої у місті Павлоград та користувалися водою, мили підлогу, руки, користувалися туалетом, тому не мали можливості використати воду на суму визначену позивачем. ОСОБА_1 у них і є заборгованість то не в такому розмірі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, заяв про відкладення слухання справи не подавав, враховуючи думку учасників судового процесу про можливість слухати справу за його відсутності, суд ухвалив слухати справу без відповідача ОСОБА_4 який належним чином повідомлявся про день та час слухання справи.

В судовому засіданні були допитані свідки:

- ОСОБА_5, яка пояснила, що відповідачі її друзі, так як вони поживають в одному з нею будинку. В 1999 році відповідачі уїхали жити до міста Дніпропетровську, інколи приїжджали до квартири. Ключі від квартири знаходились у неї, а тому вона знає коли приїжджали відповідачі. Скільки води використовували їй не відомо, однак не стільки скільки нарахував позивач;

- ОСОБА_6 надав пояснення як відповідають змісту пояснень свідка ОСОБА_5.

Суд вислухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши наявні письмові докази, встановив наступні обставини справи:

Відповідачі зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15 серпня 2000 року ( а.с. 6 ).

Починаючи з січня 2002 року по жовтень 2008 року включно з боку відповідачів утворилась заборгованість за надані позивачем послуги водопостачання та водовідведення, розмір якої станом на 01 листопада 2008 року становить – 2364,64 гривні ( а.с. 5 ).

В грудні 2006 року відповідачі сплатили на користь позивача – 65,12 гривень, при нарахуванні поточного платежу на суму – 47 гривень, в липні 2007 року сплатили – 65,12 гривень, при нарахуванні поточного платежу на суму – 07,05 гривень, в серпні 2008 року – 58,18 гривень, при необхідному поточному платежі – 31,40 гривень, у жовтні 2008 року 58,18 гривень, при поточному платежі – 16,51 гривня.

29 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір №1013629 про надання населенню послуг з водопостачання, згідно п.6.5. якого зазначено, що на момент укладення договору сума заборгованості споживача за послуги водопостачання та водовідведення складає – 2358,09 гривень. Споживач зобов’язується вирішити питання про погашення заборгованості перед виконавцем. ( а.с. 7 – 8 ).

Відповідно до ст.64 ЖК України, члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, несуть усі обов’язки що випливають з договору найм жилого приміщення.

Згідно до ст.68 ЖК України, наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтею 526 передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи встановлені обставини по справі та положення законодавства України яке регулює спірне питання, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не може прийняти до уваги твердження відповідачів згідно яких вони не використовували того обсягу води, за використання якої їм було нараховано заборгованість, оскільки як встановлено судом та не спростовується самими відповідачами вони періодично приїздили до квартири у місті Павлоград та користувалися послугами водопостачання і водовідведення. Обсяг використання відповідачами води не можливо визначити, так як на момент користування такими послугами лічильник води не було встановлено та опломбовано.

Таким чином, твердження відповідачів є припущеннями, які жодним, належним доказом не підтверджені.

Розмір заборгованості визначений сторонами при укладанні договору ( а.с. 7 – 8 ) становив 2358,09 гривень. Заборгованість – 2364,64 гривень є похідною від тієї яку відповідач ОСОБА_2 добровільно визнав у договорі та погодився вжити заходів для її погашення.

Крім того, суд не може прийняти до уваги твердження відповідачів стосовно спливу строку позовної давності, оскільки на переконання суду, дії відповідачів по сплаті в певний проміжок часу сум які перевищували розмір поточного платежу ( а.с.5 ) свідчать про переривання позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Питання про розподіл судових витрат повинно бути вирішено відповідно до положення ч.1 ст.88 ЦПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Частиною 3 ст.88 ЦПК України передбачено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.64, 68 ЖК України, ст.ст. 264, 526 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( 51400, місто Павлоград Дніпропетровської області, вулиця Підгірна, 7/58 ) на к ористь Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» ( 51400, місто Павлоград Дніпропетровської області, вулиця Дніпровська, 41а, р/р 26006000038020 ДФ АТ «Індекс Банк» МФО 307015, код 03341345 ):

- заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі - 2364 ( дві тисячі триста шістдесят чотири ) гривні 64 копійки;

- суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі – 30 ( тридцять ) гривень.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь держави державне мито в розмірі - 51 ( п’ятдесят однієї ) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя С.М. Сторожук