Рішення № 8408101, 28.07.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-2402/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі : Ларченко Я.І.

за участю позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника позивачів: ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 в якій просили суд ( з урахуванням змін ):

- стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 в рахунок спричиненої внаслідок ДТП матеріальної шкоди – 4479,60 гривень;

- стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок спричиненої внаслідок ДТП матеріальної шкоди – 241,77 гривень;

- стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 в рахунок спричиненої моральної шкоди – 15000 гривень;

- стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок спричиненої моральної шкоди – 20000 гривень;

- стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 в рахунок сплати послуг експерта автотоварознавця – 1500 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначила, що 29 червня 2008 року приблизно о 15 години на автодорозі «Павлоград-Зелене» поблизу села Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області відповідач, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2101, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення із належним позивачу ОСОБА_2 автомобілем марки «Деу-Ланос», який знаходився під його керуванням.

За скоєння ДТП відповідача було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, але постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2009 року було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.

Діями відповідача позивачу ОСОБА_2 було спричинено матеріальної шкоди, яка полягає в тому, що його автомобіль отримав механічні ушкодження на суму – 36932,74 гривні, враховуючи, що страхова компанія сплатила – 32453,14 гривень, залишилось не відшкодованим – 4479,60 гривень.

Позивачу ОСОБА_1 були спричинені збитки на суму ( уточнення в судовому засіданні ) на суму – 241,77 гривень, які були пов’язані з витратами на лікування в наслідок аварії.

Крім того, позивачу ОСОБА_2 спричинена моральна шкода, яку він оцінює на суму – 15000 гривень, оскільки після аварії в нього не стало автомобіля, він втратив засіб пересування, який йому необхідний для повсякденного життя.

Позивач ОСОБА_1 оцінила спричинену їй моральну шкоду на суму – 20000 гривень, так як вона відчула сильний стрес, була травмована, на протязі десяти місяців знаходилася на лікуванні, перенесла дві операції. Вона не може влаштуватися на роботу, разом з тим постійно витрачає кошти на лікування, а тому не може розплатитися з боргами.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що після ДТП вона тривалий час проходила лікування та досі лікується, оскільки спричинені ДТП травми досі не загоюються. Дійсно відповідач сплатив на її користь 3330 гривень в рахунок оплати ліків.

Позивач ОСОБА_2 зазначив, що вимоги підтримує в повному обсязі. Пояснення позивача відповідають змісту позовної заяви.

Представник позивача просив суд позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням сплачених відповідачем коштів на користь позивача ОСОБА_1 в розмірі – 3330 гривень, стягнувши на її користь – 241,77 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідач вимоги визнав частково, зазначивши, що не заперечує проти відшкодування матеріальної шкоди у розмірах визначених позивачами, однак просить моральну компенсацію визначити в меншому розмірі.

Представник відповідача просив суд прийняти до уваги той факт, що на утриманні відповідача знаходиться малолітня дитини.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши наявні письмові докази, встановив наступні обставини:

29 червня 2008 року приблизно о 15.00 годин, відповідач перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючі на підставі генеральної довіреності автомобілем марки ВАЗ – 2101, не врахував дорожньої обстановки, виїхав на зустрічну смугу у наслідок чого сталося зіткнення з автомобілем марки «Деу Ланос» під керуванням позивача ОСОБА_2, у зв’язку з чим автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, а сам позивач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1, яка знаходилась в салоні автомобіля «Деу Ланос» отримали тілесні ушкодження ( а.с. 161 – 164 ).

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2008 року ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2009 року було визначено, що висновки суду про доведеність винуватості відповідача у скоєнні злочину відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами та є обґрунтованими ( а.с. 182 ).

Відповідно до висновку СМЕ від 18 липня 2008 року у позивача ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження які викликали розлад здоров’я тривалістю більш ніж три тижні та відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень ( а.с. 66 – 67 ).

У позивача ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження які по своєму характеру відносяться до легких тілесних ушкоджень ( акт СМЕ від 18 липня 2008 року ) ( а.с. 71 – 72 ).

В наслідок ДТП позивачу ОСОБА_2 були спричинені матеріальні збитки у розмірі – 36932,74 гривень у зв’язку з пошкодження автомобіля марки «Деу Ланос» ( а.с. 77 – 97 ), належного йому на праві приватної власності ( а.с. 20 ). Сума у розмірі – 32453,14 гривень була відшкодована позивачу ОСОБА_2 страховою компанією «СК Ингосстрах» ( а.с. 146 – 147 ).

Позивачу ОСОБА_1 були спричинені матеріальні збитки викликані необхідністю проходження лікування у розмірі – 241,77 гривень, з урахуванням сплачених відповідачем добровільно коштів у розмірі – 3330 гривень.

Зазначені обставини не підлягають доказуванню, оскільки визнаються сторонами по справі ( ч.1 ст.61 ЦПК України ).

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана діями особистим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи встановлені обставини по справі та положення чинного законодавства України яке регулює спірне питання суд вважає, що позовна вимога позивача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача розміру спричинених матеріальних збитків на суму – 4479,60 гривень, а також вимога позивача ОСОБА_1 щодо стягнення суми матеріальних збитків у розмірі – 241,77 гривень, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовна вимога про стягнення з відповідача суми спричиненої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, щодо вимог позивача ОСОБА_2, в розмірі – 7000 гривень, оскільки в судовому засіданні було встановлено факт вини відповідача в скоєнні ДТП, яке на переконання суду, спричинило позивачу моральну шкоду, що полягала у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку з пошкодженням його майна.

Вимога позивача ОСОБА_1 щодо грошового відшкодування відповідачем розміру спричиненої моральної шкоди також підлягає частковому задоволенню на суму – 12000 гривень, так як фізичний біль та страждання зазначеного позивача мали більш виражений характер. Так на час розгляду справи та постановлення рішення вона продовжує лікування, що на переконання суду свідчить про наявність моральних страждань позивача.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди був визначений судом з урахуванням характеру правопорушення, яке стало наслідком необережності відповідача, характеру тілесних ушкоджень позивачів, які відносяться до ступеня легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

За таких підстав на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума витрат, пов’язаних із залученням спеціаліста та проведення висновку експерта-товарознавця – 1500 гривень ( а.с. 76 ).

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі – 30 гривень, та на користь держави судовий збір в розмірі – 254,21 гривні, оскільки позивачів звільнено від сплати зазначених витрат, при поданні позову до суду.

Керуючись ст. ст. 58, 59, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( 51464, село Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, вулиця Річна, б.93 ) на користь ОСОБА_1 ( 51500, місто Тернівка Дніпропетровської області, вулиця Дніпровська, б.4/18 ):

- в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі – 241 ( двісті сорок однієї ) гривні 77 копійок;

- в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі – 12000 ( дванадцять тисяч ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ( 51500, місто Тернівка Дніпропетровської області, вулиця Дніпровська, б.4/18 ):

- в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі – 4479 ( чотири тисячі чотириста сімдесят дев’ять ) гривень 60 копійок;

- в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі – 7000 ( сім тисяч ) гривень;

- в рахунок відшкодування судових витрат суму у розмірі – 1500 ( одна тисяча п’ятсот ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі - 30 ( тридцяти ) гривень, на користь бюджету міста Павлограда ( код ЄДРПОУ 24237540 р/р 31217259700032 банку: „ГУДКУ” в Дніпропетровській області МФО 805012 ).

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі - 254 ( двісті тридцять сім ) гривень 21 копійку на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя С.М. Сторожук