Вирок № 84067665, 06.09.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/12822/17

Провадження № 1-кп/263/98/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Диміч Т.М., за участю прокурора Кожемяки Є.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Сніги В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження за №12017050770002643, внесеного 08.09.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Екімчан, Амурської області Російської Федерації, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 16.03.2017 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1190 грн., сплаченого 21.08.2019 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08.09.2017 року приблизно о 14 годині, знаходячись в районі розташування залізничного вокзалу на пл.Мічмана Павлова в Приморському районі м.Маріуполя, біля залізничних колій, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів, незаконно придбав (зірвав) сухі листя речовини рослинного походження зеленого кольору. Зірвані листя він поклав у фрагмент паперу та став зберігати при собі, для особистого вживання без мети збуту, пересуваючись з території Приморського району до Центрального району м.Маріуполя.

Цього ж дня, ОСОБА_1 , приблизно о 17 годині 30 хвилин, відповідно до ст.32 Закону України «Про національну поліцію» біля будинку №60 по пр.Миру в Центральному районі м.Маріуполя був зупинений працівниками поліції з приводу наявності у нього заборонених предметів, на що останній пояснив, що при ньому знаходиться згорток з наркотичним засобом – канабісом.

08.09.2017 року в період часу з 18 годині до 18 години 6 хвилин біля будинку №60, розташованого по пр.Миру в Центральному районі м.Маріуполя, співробітниками слідчо-оперативної групи було проведено огляд місця події, під час якого ОСОБА_1 у присутності двох понятих надав паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, масою 32,97 гр., що в перерахунку на суху речовину становить 29,94 гр., яку ОСОБА_1 умисно, повторно, незаконно придбав та зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою вину в інкримінованому злочині, з обставинами якого викладеними в обвинувальному акті згоден та пояснив, що 08.09.2017 року в денний час доби, біля залізничних колій на залізничному вокзалі на пл.Мічмана Павлова м.Маріуполя побачив дикорослу коноплю. Зірвавши декілька листів, поклав їх у паперовий згорток та хотів перенести їх додому, для власного вживання, без мети збуту. Так, на шляху додому 08.09.2017 року у вечірню добу по пр.Миру біля буд. 60 для перевірки документів його зупинили працівники поліції, яким він зізнався, що при ньому знаходиться канабіс. Слідчо-оперативна група у присутності понятих вилучили у нього вказаний наркотичний засіб. У скоєному він розкаюється, просить суворо не карати.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором змісту цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, стосуються речових доказів, судових витрат та мають значення для визначення міри покарання.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Відповідно до ст.12 КК України правопорушення інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_1 відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за наслідками судового розгляду не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує зокрема те, що останній не працює, характеризується посередньо за місцем проживання, має на утриманні батьків – пенсіонерів, похилого віку, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, психіатра.

Разом з тим, ОСОБА_1 був оголошений у розшук по даному кримінальному провадженні, порушив обов`язки, які покладені на нього ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 27.09.2017 року при обранні запобіжного заходу, а саме після звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави, в судові засіданні не з`являвся, не сповіщав про зміну свого місця проживання, хоча йому було відомо про кримінальне провадження відносно нього, але байдуже відносився до цього.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його обставини та наслідки, данні про особу винного, який раніше судимий за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, має не зняту та не погашену судимість, отже на шлях виправлення не став.

За таких обставин суд вважає, що визнання вини та щире каяття у скоєному, самі по собі, при наявності зазначених вище обставин, не є підставою для призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, тому виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства є неможливим, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, оскільки підстав для звільнення цієї особи від відбування покарання або ж його призначення із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, характер вчинення злочину, його спосіб, які вказують в своїй сукупності, у даному конкретному випадку, на те, що тяжкість вчиненого злочину та його особа з іншими вищезазначеними обставинами встановленими у цьому провадженні не свідчать про можливість виправлення останнього без відбування покарання чи за допомогою призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом враховуючи відсутність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Враховуючи зазначене, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , обраний ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 30.07.2019 року у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Суд зараховує в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 27.09.2017 року по 29.09.2017 року та з 30.07.2019 року по день набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 27.09.2019 року ОСОБА_1 під час досудового розслідування обраний запобіжний захід у даному кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 4800 грн. з покладенням певних обов`язків.

Слід зазначити, що за ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 10.07.2018 року під час судового провадження у кримінальному провадженні ОСОБА_1 було оголошено у розшук, його затримання мало місце 30.07.2019 року, в цей же день за ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.8 ст.182 КПК України, внаслідок порушення обвинуваченим ОСОБА_1 , покладених на нього обов`язків при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, сума застави внесена 28.09.2017 року заставодавцем ОСОБА_1 в розмірі 4800 гривень, підлягає зверненню в дохід держави із зарахуванням до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судові витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 494 грн. 80 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, оскільки до теперішнього часу ОСОБА_1 не відшкодовані.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, з утриманням останнього у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор».

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 27.09.2017 року по 29.09.2017 року та з 30.07.2019 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з 30.07.2019 року.

Речовий доказ: поліетиленовий пакет з наркотичним засобом - канабісом, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція №1032 від 25.09.2017 року) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 494 грн. 80 коп.

Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.09.2017 року (справа №263/12419/17, провадження №1-кс/263/6680/2017) в сумі 4800 гривень, внесену ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно квитанції №24 від 28.09.2017 року на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Донецькій області (рахунок отримувача 37311047011792, код отримувача 26288796, банк отримувача 820172, Держказначейська служба України, м.Київ) - зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: П.І. Папаценко