Ухвала суду № 84047869, 30.08.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/12980/19

Провадження № 1-кс/638/3922/19

30.08.2019 Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Слідчого судді Омельченко К.О.,

за участю секретаря Юрченко Д.С.

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Трус М.В., про арешт майна, у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні №12019220480003358 від 23.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-

встановив:

До Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась старший слідчий СВ Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області майор поліції Трус М.В. із клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи притягнутим 14.05.2019 Сахновщинським ВП ГУНП в Харківській області до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ст.185 ч.3 КК України на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності, при наступних обставинах:

Так, 22.08.2019 о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, прийшов до житлового будинку АДРЕСА_1 , де через вікно проник до кімнати №6 вищезазначеного житлового будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадене чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 , вже перебуваючи у кімнаті АДРЕСА_2 , таємно, скоїв крадіжку грошових коштів у сумі 1 000 гривень, які знаходились у барсетці, які належать потерпілому ОСОБА_2 , після чого намагався через вікно покинути місце скоєння кримінального правопорушення, однак, впав на землю, отримавши, таким чином, тілесні ушкодження, внаслідок чого був затриманий потерпілим та свідками зазначеного кримінального правопорушення.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисним діями вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

23.08.2019 слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Чередниченко І.Ю. було проведено огляд місця події за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , у ході якого було виявлено та вилучено два відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків, які визнані речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.

Крім цього, 23.08.2019 під час обшуку затриманого ОСОБА_1 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 1 000 гривень, які знаходились в барсетці та які останній таємно викрав у потерпілого ОСОБА_2 при вищезазначених обставинах за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:

грошова купюра номіналом 500 гривень серії УЖ №4341495;

грошова купюра номіналом 100 гривень серії МГ №3866066;

грошова купюра номіналом 100 гривень серії ГК №5900241;

грошова купюра номіналом 100 гривень серії УЗ №1349898;

грошова купюра номіналом 100 гривень серії УЄ №2400033;

грошова купюра номіналом 100 гривень серії УЧ №8927470, які визнані речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім цього, посилається на те, що з метою запобігання можливості здійснення відчуження та розпорядження, а також з метою забезпечення збереження речового доказу, виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене майно, вилучене 23.08.2019 у ході проведення огляду місця події та обшуку затриманого ОСОБА_1 .

В судове засідання слідчий не з*явилась, надала суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала.

У відповідності до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.

В провадженні СВ Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12019220480003358 від 23.08.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Згідно частини 2 ст.170 КПК України, слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині 2 ст.167 цього Кодексу, тобто підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на яке було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно до вимог ст.170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обFєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.

Відповідно до ст.ст. 168, ч. 2, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1 ст.167 КПК України), а й іншим особам.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що не застосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Трус М.В. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасове вилучене майно в ході проведення огляду місця події за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: два відрізки липкої стрічки зі слідами папілярних візерунків та на тимчасове вилучене майно в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

грошову купюру номіналом 500 гривень серії УЖ №4341495;

грошову купюру номіналом 100 гривень серії МГ №3866066;

грошову купюру номіналом 100 гривень серії ГК №5900241;

грошову купюру номіналом 100 гривень серії УЗ №1349898;

грошову купюру номіналом 100 гривень серії НОМЕР_1 2400033;

грошову купюру номіналом 100 гривень серії УЧ №8927470, з метою запобігання можливості здійснення їх відчуження та розпорядження ними, а також з метою забезпечення збереження речового доказу в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя