Ухвала суду № 8403972, 26.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-39289/08 Головуючий у 1-й інстанції: Сулім В.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" листопада 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого – Бєлової Л.В.,

суддів: Бистрик Г.М.

Собків Я.М.,

при секретарі –Бондар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача –Державної інспекції з енергозбереження на постанову господарського суду м. Києва від 14.10.2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»до Державної інспекції з енергозбереження про визнання постанови недійсною, –

В С Т А Н О В И В :

У березні 2005 року позивач –ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області, в подальшому позивач відмовився від частини позовних вимог та просив:

- визнати прийняту на основі акту № 18-13/15 від 29.03.05 р. постанову № 18-13/06 від 31.03.05 р. начальника територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області недійсною з моменту її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.07.05 р. залучено до участі у справі іншого відповідача –Державну інспекцію з енергозбереження, а справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Постановою Господарського суду м. Києва від 14.10.2008 р. позов задоволено:

- визнано недійсною постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 31.03.05 р. № 18-13/06 Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області з моменту її видання.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про визнання недійсною постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 31.03.05 р. № 18-13/06 Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області з моменту її видання з підстав, що відповідач не довів факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого законодавством України, що позивач допустив порушення Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України і, за таких обставин, постанова є незаконною, а прийняття спірної постанови порушило права позивача, оскільки на нього було покладено обов'язок із сплати санкцій у формі подвійної плати за перевитрату теплової енергії, яку позивач не допускав.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.03.05 р. Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області провело перевірку та склало акт № 18-13/15 комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», яким було зафіксовано ряд порушень та недотримання норм використання паливно-енергетичних ресурсів, в тому числі нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

31.03.05 р. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області було складено постанову № 18-13/06 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

П. 1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з енергозбереження»від 29.06.2000 р. № 1039, встановлено, що Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується. Повноваження Відповідача визначені п. 3 Постанови, зокрема: інспекція здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу, наявністю і додержанням режимних або технологічних карт устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів;

надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів.

Згідно із п. 4 вказаної постанови інспекція має право:

складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів;

застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

Також у відповідності до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з енергозбереження»від 29.06.2000 р. № 1039 факт проведення перевірки, та як наслідок складання акту і постанови було вчинено у межах повноважень, якими наділено Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області.

У вказаній постанові зазначено, що за результатами перевірки ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»встановлено факт нераціонального використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів –перевитрати теплоенергії на ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»через занижений відсоток повернення конденсату в теплову схему ТЕС, посилаючись на «Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України», затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу від 01.11.94 р. № 355 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 листопада 1994 року за № 281/491.

З цих підстав Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області постановило застосувати до позивача подвійну плату за перевитрати теплової енергії в обсязі 7229,49 Гкал (сім тисяч двісті двадцять дев'ять цілих і сорок дев'ять сотих Гкал) у розмірі 1047408,50 грн. (один мільйон сорок сім тисяч чотириста вісім грн. 50 коп.).

При цьому, застосування подвійної плати за перевитрати теплової енергії до Позивача Територіальне управління обґрунтовує наступними нормативно-правовими актами:

- п. «е»ст. 11 Закону України «Про енергозбереження»;

- постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.93 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві»;

- постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 р. № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження»;

- наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.00 р. № 64. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.00 р. за № 653/4874 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання».

Відповідальність у вигляду подвійного розміру плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.93р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», зокрема абзацом другим розділу II додатку вказаної постанови встановлено, якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції:

- Територіальним управлінням з енергозбереження по Львівській області у Акті не було встановлено втрат природного газу позивачем понад середньодобової норми з дозволу газозбутових і газопостачальних організацій на ТЕС;

- не було встановлено факту неефективного споживання газу позивачем.

Окрім того, як встановив суд першої інстанції та вбачається з постанови № 18-13/06 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, складеної Територіальним управлінням з енергозбереження по Львівській області, вказана постанова не містить, як підставу застосування санкцій до позивача, таких порушень технологічної дисципліни, як: незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач у своїй постанові не зазначив жодної із правових підстав, з якими Постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.93 р. № 699 пов'язує настання негативного наслідку у вигляді накладення санкцій –двократний розмір встановленої ціни за річний обсяг перевитрат паливно-енергетичних ресурсів.

Також, ухвалою суду першої інстанції від 07.12.06 р. за клопотанням позивача, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Енергетичній компанії України ДонОРГРЕС.

Згідно з експертним висновком Енергетичної компанії України ДонОРГРЕС (а.с. 42, 43 том 3):

- державних стандартів та нормативно-правових документів, що регламентують кількість конденсату, що повертається з виробництва від будь-якого промислового підприємства, не існує;

- на ВАТ "ЖЦПК" перевитрат теплової енергії через кількість повернення конденсату з виробництва не має;

- розрахунки Держінспекції з енергозбереження щодо визначення втрат тепла через «низький відсоток повернення конденсату»невірні;

- методика визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.022-01 не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, тому не може бути використана для нарахування економічних санкцій.

З урахуванням викладеного, вказано в експертному висновку, штрафні санкції, накладені на ВАТ "ЖЦПК" є незаконними.

Разом тим, законодавством України, а саме Господарським кодексом України передбачено правовий механізм захисту суб’єктів господарювання від незаконних рішень органів державної влади або органів місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Так, згідно з ст. 249 ГК України, суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

У разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб'єкта господарювання, останній відповідно до статті 20 цього Кодексу має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним.

А у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про те, що під час перевірки ВАТ "ЖЦПК" дійсно було виявлено ряд порушень та недотримання норм при використанні паливно-енергетичних ресурсів. Проте, не встановлено причинно-наслідкового зв’язку між виявленими порушеннями та санкціями, накладеними на ВАТ "ЖЦПК" Територіальним управлінням Держінспекції з енергозбереження по Львівській області, а саме, законодавством України не передбачено накладення санкцій у вигляді подвійної плати за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів за порушення виявлені та зафіксовані в акті № 18-13/15 комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів і постанові № 18-13/06 від 31.03.05 р., складеної на основі вказаного акту.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що постанова № 18-13/06 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів не відповідає чинному законодавству України на момент її винесення та покладає на позивача обов'язок із сплати адміністративно-господарських санкцій, за дії які не є правопорушенням за чинним законодавством України.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача –Державної інспекції з енергозбереження на постанову господарського суду м. Києва від 14.10.2008 року –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 14.10.2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала складена в повному обсязі 01.12.2009 р.

Головуючий суддя:                                                                                 Л.В. Бєлова           

Судді: