Постанова № 8403884, 26.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-28343/08 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є. Суддя-доповідач: Горбань Т. І.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2009 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіГорбань Т.І.

Суддів:Василенка Я.М.

Мамчура Я.С.

при секретарі Авдошині М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Голографія»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив позов ТОВ „СП „Голографія" задовольнити та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2007 р. № 0001591750/0 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визначення суми податкового зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб 11010101, з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 30 579 грн. 00 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку, за результатами якої було складено Акт «Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Голографія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2006 р.»№ 163/23-10/30675977 від 21.03.2007 р.

В результаті перевірки до порушень податкового законодавства було віднесено неутримання податку з доходів фізичних осіб при перерахуванні коштів на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за надання послуг по шліфовці та доводці валів, виготовленню та хромуванню кулачків, виготовленню підставок для балонів.

На підставі акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.04.2007 р. № 0001591750/0, відповідно до якого на підставі встановлених актом перевірки порушень пп. «ї»п. 1.3 ст. 1, пп. 9.12.1 п.9.1 ст. 9, пп. 9.12.2 п.9.12 ст. 9, пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем - 10193,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20386,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ої інстанції виходив з наступного.

СПД ОСОБА_1 зареєстрований як платник єдиного податку. Господарські відносини між позивачем та СПД Хасаншиним О.М. були визначені у договорі від 15.12.2004 р.

З висновків акта відповідача вбачається, що порушення полягає у невиконанні позивачем функцій податкового агента при здійсненні розрахунків з СПД Хасаншиним О.М. При цьому, як зазначив суд 1-ої інстанції, податковий орган посилається на те, що СПД Хасаншиним О.М. здійснювалась діяльність, яка не зазначена у Свідоцтві про сплату єдиного податку.

Позивач з такими висновками відповідача не погоджується, зауважив, що копії первинних документів СПД ОСОБА_1 свідчать про те, що він безпосередньо не виконував роботи по шліфовці та хромуванню, а здійснював поставку товарів згідно умов договору. Також у Свідоцтві про сплату єдиного податку СПД Хасаншина на 2006 р. вказаний вид діяльності - посередницькі послуги.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Тобто, незалежно від кількості видів господарської діяльності, за виключенням тих, які згідно з Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва»не поширюється дія зазначеного Указу, передбачена сплата єдиного податку в максимальному розмірі.

В наказі ДПА України від 29.12.2003 р. № 633 «Про затвердження Податкового роз'яснення щодо застосування положень п.1.8 ст. 1, п. 9,12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»зазначено, що на підставі положень п. 1.6 ст. 1, п.п. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4, п.п. 9.12.1 та 9.12.2 п. в.12 ст. 9, ст. 17 Закону, ст. ст. 2 та 6 Указу, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не ма'є правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом та Законом.

Враховуючи, що з доходу, отриманого суб'єктом підприємницької діяльності у межах здійснення власної підприємницької діяльності (на власний ризик), який сплатив єдиний чи фіксований податок, відсутні законодавчі та методологічні підстави для утримання податку (прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб) у джерела виплати, положення статті 8 (в частині утримання податку у джерела виплати) та інші норми Закону, зокрема абзацу другого пункту 1.8 статті 1 Закону, не можуть бути застосовані по відношенню до таких доходів (виручки).

На думку суду 1-ої інстанції, правові норми підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону встановлюють вимоги щодо оподаткування саме "інших доходів" суб'єкта підприємницької діяльності (в розумінні Закону - це інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту), тобто доходів, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності не в межах здійснення власної підприємницької діяльності. Підпункт 9.12.3 пункту 9.12 статті 9 Закону обумовлює за суб'єктом підприємницької діяльності статус податкового агента стосовно оподатковуваних доходів фізичних осіб (найманих та таких, з якими перебуває у цивільно-правових відносинах).

Суд 1-ої інстанції вказав, що слід розуміти, що норма абзацу другого пункту 1.8 статті 1 Закону не охоплює доходи суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку відповідно до Указу, платниками фіксованого податку чи авансового платежу податку відповідно до статті 14 Декрету, за наявності у них свідоцтва, патенту, податкового повідомлення відповідно. Зазначена норма поширюються лише на "інші доходи" суб'єктів підприємницької діяльності, специфіка отримання яких (в тому числі згідно з умовами договору) не покладає на останніх ризики, пов'язані із наданням послуг (виконанням робіт) на користь інших осіб замовників послуг (робіт).

На підставі викладеного суд 1-ої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 03.04.2007 р. № 0001591750/0 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду 1-ої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір з СПД-ФО ОСОБА_1 на виготовлення, шліфування та поставку валів металевих та/або комплектуючих деталей до них (п.1.1. Договору).

На виконання умов цього договору СПД-ФО ОСОБА_1 виготовляв, шліфував та здійснював доводку валів, а не поставку, як це стверджує позивач, оскільки зазначене підтверджується виписками з особового рахунку позивача та рахунками.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Оподаткування коштів в сумі 78410,00 грн., сплачених працедавцем з розрахункового рахунку підприємства в IV кв.2005р. та І-ІІІ кв.2006р. на рахунок фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 за надання послуг по шліфовці та доводці валів, виготовленню та хромуванню кулачків, виготовленню, підставок до балонів, підтверджується наступним.

Згідно з п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 вищевказаного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахування цього пункту.

Згідно з п.п. 9.12.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, провадиться згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98 р. № 727/98 (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99).

До спеціального законодавства належить спеціальна (спрощена) система оподаткування обліку і звітності, порядок провадження якої здійснюється фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за правилами, встановленими Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.93р. № 727 (у редакції Указу Президента України від 28.06.99р. № 746 (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування (згідно з розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.92р. за № 13-92, із змінами та доповненнями, та Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницької діяльності від 21.03.93р. №12 із змінами, внесеними наказом ДПА України від 16.07.03р. від 16.07.03рза№352).

Відповідно до статті 2 зазначеного Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку. Цією статтею визначено, що фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника в залежності від виду діяльності.

Відповідно до норм вказаної статті, у разі коли фізична особа - суб'єкт підприємництва здійснює кілька видів діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, придбавається одне Свідоцтво і сплачується податок, що не перевищує максимальної ставки за цими видами діяльності, встановленої місцевою радою за місцем її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Відповідно до статті 6 Указу фізична особа - СПД, який сплачує єдиний податок не є платником податку на доходи фізичних осіб, однак в Свідоцтві №1065 від 01.04.2005р. про сплату єдиного податку зазначено наступні види діяльності: оптова торгівля та маркетингові послуги, а в свідоцтвах про сплату єдиного податку №1151 від 01.01.2007р. та №4 від 01.01.2006р. зазначено види діяльності: оптова торгівля та посередницька діяльність. Доходи платника єдиного податку, одержані від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу, і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Однак, якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, одержав протягом року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальник підставах, за правилами та у порядку, встановленим Законом. Тобто, при виплаті інших доходів податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою, встановленою п.7.1. ст.7 даного Закону, на підставі п.п. "а" п.17.2 ст. 17 Закону, де вказано, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент.

З огляду на вищезазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2007 р. № 0001591750/0 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва прийняте згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2008 року слід скасувати, прийняти нову постанову, так як порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Голографія»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

судді:

Повний текст виготовлено 01.12.2009 року.