Постанова № 8403801, 27.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-34724/08 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2009 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Кузьменка В.В., Попович О.В.

при секретарі: Плаксі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 5729, 22 гривень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2008 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення адміністративно господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 5729, 22 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що виходячи з середньо-облікової чисельності працюючих у відповідача 21 чоловік, останній мав працевлаштувати 1 інваліда, але не влаштував і не виконав при цьому норматив у кількості 1 чоловіка. Сума адміністративно-господарської санкції з урахуванням пені в розмірі 76 грн. 84 ті. обчислена з середньорічної заробітної плати штатного працівника на підприємстві 5652 грн. 38 коп. і становить 5729 грн. 22 коп.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, м.Житомир, р/р НОМЕР_2 в АКІБ „Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005, код НОМЕР_1) на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Домбровського, 38, м.Житомир, 10003, р/р 31218230700002 в ГУДКУ Житомирській області, МФО 811039, код 22062319, код платежу 50070000, символ 230) адміністративно - господарські санкції за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 5729 грн. 22 коп.

Не погоджуючись з судовим рішенням Приватний підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 статті 20 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року, № 314 з послідуючими змінам и та доповненнями, - робоче місце інваліда це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної категорії, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3 Положення). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п.5 Положення).

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

За ст. 19 Закону керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів за рік визначається відповідно до п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722.

Відповідно до вказаної Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів визначається шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці, що минули за період з початку року, та ділення одержаної суми на кількість місяців у звітному періоді, тобто 12.

З наданої приватним підприємцем ОСОБА_2 статистичної звітності форми № 10 ПІ поштово-річного «Звіту про зайнятість працевлаштування інвалідів» за 2007 рік видно, що середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила 21 особу. Відповідно чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотирьох відсоткового нормативу, у 2007 році становила 1 особу інваліда. У звітному періоді 1 робоче місце для забезпечення працевлаштування інвалідів, згідно з установленим нормативом, залишалось не зайнятим.

Як вбачається з апеляційної скарги та встановлено колегією суддів відповідачем систематично у засобах масової інформації друкувались оголошення про наявність вільних робочих мість, за період 2007 року, а також те, що державній службі зайнятості надавалась інформація, необхідна для працевлаштування інвалідів, шляхом подання Звіту (форма № 3-ПН) від 03.05.2007 року, у якому зазначено вакансії для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до листа - відповіді Житомирського міського центру зайнятості від 29.04.2008 року № 3043, ПП ОСОБА_2 надавались звіти за формою № 3 ПН «Звіт про наявність вакансій» протягом січня грудня 2007 рік.

Згідно до статті 7 Закону України «Про зайнятість населення», працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

На основі правового аналізу вищенаведених правових норм, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

А тому суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про стягнення суми штрафних санкцій, оскільки відповідач не був зобов»язаний працевлаштовувати інвалідів на створені ним робочі місця для інвалідів.

Отже, доводи Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції не дав належну оцінку всім обставинам справи, не вірно застосував законодавство, що регулює дані відносини, то колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 5729, 22 гривень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.В. Кузьменко

О.В. Попович