Ухвала суду № 84036785, 05.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

05.09.2019 р. № 520/5772/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України про визнання недійсними висновків ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними висновків.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки за результатами його опитування з використанням поліграфу, що відображені у довідці від 25.06.2018 року № 171 є незаконними та безпідставними.

Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження по справі.

В обґрунтування клопотання представник відповідача вказав, що вказані висновки не породжують для позивача правових наслідків, є оціночними та не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України.

Представник позивача у підготовче засідання не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи через перебування у відпустці, яке підлягає відхиленню через доказову непідтвердженість.

Представник відповідача надав клопотання про вирішення питання про закриття провадження у письмовому провадженні.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п.2 ч.1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п.п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

В силу приписів ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пункт 19 ч.1 ст.4 КАС України визначає індивідуальний акт як акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Суд вказує, що ключовим моментом даних правовідносин є надання оцінки суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У справі, що розглядається, позивач просить визнати недійсними висновки, зроблені щодо нього за результатами проведення опитування з використанням поліграфа, що викладені в Довідці від 25.06.2018 року № 171 про результати опитування з використанням поліграфа.

Суд вказує, що основні принципи, напрями, умови, порядок організації та проведення опитування персоналу з використанням поліграфа у Міністерстві оборони України (далі - МО України) та Збройних Силах України (далі - ЗС України) визначені в Інструкції про порядок організації та проведення опитування персоналу з використанням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, як затверджена Наказом Міністерства оборони України 14.04.2015 № 164 ( зареєстр. в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 р. за № 477/26922, надалі - Інструкція).

Абзацом 2 п. 1.2 Інструкції визначено, що довідка про результати опитування з використанням поліграфа - документ, у якому викладено письмові оціночні висновки спеціаліста поліграфа за результатами опитування щодо питань, які підлягали аналізу (оцінці) та з`ясуванню, про факти, події, явища, що становлять мету опитування.

Опитування з використанням поліграфа (далі - опитування) - спеціально організований і науково-обґрунтований комплекс прийомів отримання, порівняння та інтерпретації психофізіологічних реакцій об`єкта опитування у відповідь на психологічні подразники ( абз.6 п. 1.2 Інструкції).

У довідці зазначається, що висновки носять ймовірний та орієнтувальний характер, не можуть бути використані як доказ, а потребують додаткової перевірки та пошуку доказів в установленому законодавством порядку ( п. 6.2 Інструкції).

Судом встановлено, що Довідка від 25.06.2018 року № 171 про результати опитування з використанням поліграфа складена відносно позивача за його письмової згоди та в ній зазначено відносно викладених висновків, що такі носять ймовірний та орієнтувальний характер, не можуть бути використані як доказ, а потребують додаткової перевірки та пошуку доказів в установленому законодавством порядку

Відповідно до п. 1.5 Інструкції, результати опитування не тягнуть правових наслідків, не можуть бути підставою для прийняття будь-яких адміністративно-управлінських рішень стосовно об`єкта опитування, а використовуються виключно як відомості ймовірного та орієнтувального характеру для можливого формування у посадових осіб МО України та ЗС України певного внутрішнього сприйняття ситуації при прийнятті (поновленні) на військову службу за контрактом, призначенні (переміщенні) осіб офіцерського складу на посади номенклатури призначення Міністра оборони України, при вступі громадян України на державну службу у структурні підрозділи МО України та ГШ ЗС України, а також для підвищення ефективності проведення службових розслідувань в МО України та ЗС України. Результати опитування не мають будь-якої доказової сили, а лише орієнтують на здобуття матеріальних та інших доказів у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що висновки, викладені в Довідці про результати опитування з використанням поліграфа від 25.06.2018 року №171 не тягнуть правових наслідків, не можуть бути та не є підставою для прийняття будь-яких адміністративно-управлінських рішень, не створюють юридичний стан, спрямований на регулювання відносин, не порушують права та інтереси позивача шляхом обмеження у реалізації його прав, не покладають на позивача обов`язків.

Відтак, вказані висновки та сама по собі Довідка від 25.06.2018 року №171 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому, не можуть бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому, суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч.1, п.2 ч.2 ст. 183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: закриття провадження у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представника відповідача, через що, провадження у справі має бути закрито.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається ( ст. 239 КАС України).

Керуючись ст.ст.238, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України про визнання недійсними висновків.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Заічко О.В.