Ухвала суду № 8403498, 06.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-25609/08 Головуючий у 1-й інстанції: Тищенко О.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" жовтня 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Шевчук О.М.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 13 травня 2008 року по справі за адміністративним позовом Спільного українсько – великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» до Переяслав – Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень – рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2006 року позивач ТОВ «Нива Переяславщини» звернувся до суду з позовом до Переслав – Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень – рішень.

Постановою Господарського суду Київської області від 13 травня 2008 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Переяслав – Хмельницька ОДПІ подав апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини по справі, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведені виїзні позапланові перевірки СП TOB «Нива Переяславщини» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.04.2006 року по 31.05.2006 року, внаслідок яких відповідачем складено Акт № 41/23-4/25564175 від 28.08.2006 року, Акт № 44/23-4/25564175 від 19.09.2006 року за період з 01.05.2006 року по 30.06.2006 року; Акт № 49/23-4/25564175 від 12.10.2006 року за період з 01.06.2006 року по 31.07.2006 року.

На підставі вищезгаданих актів перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

-          від 31.08.2006 року № 0000202300/0, яким Позивачеві зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за декларацією за травень 2006 року на 79729 грн.;

-          від 26.09.2006 року № 0000232300/0, яким Позивачеві зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за декларацією за червень 2006 року на 197533 грн.;

-          від 13.10.2006 року № 0000062302/0, яким Позивачеві зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість за декларацією за липень 2006 року на 377363 грн.;

-          від 26.09.2006 року № 0000242300/0, яким Позивачеві визначене податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом на 3549 грн., з яких 2730 грн. складає сума основного платежу з ПДВ, а 819 грн. - сума штрафних санкцій;

-          від 13.10.2006 року № 0000072302/0, яким Позивачеві визначене податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом на 219 грн., з яких 49 грн. складає сума основного платежу з ПДВ, а 170 грн. - сума штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з в висновком суду щодо необґрунтованого застосування податкових повідомлень – рішень до позивача з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що СП TOB «Нива Переяславщини» має статус сільськогосподарського товаровиробника і користується пільгами, передбаченими податковим законодавством для даної категорії платників.

Приписом п. 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», який є загальним для всіх сільськогосподарських товаровиробників: до 1 січня 2007 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Порядок акумуляції та використання коштів визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 374 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271», якою встановлено виключно цільовий характер використання сум податку на додану вартість, перерахованих на окремі рахунки. Декларації подаються за скороченою формою, розрахунки з бюджетом за цими деклараціями не здійснюються, бюджетне відшкодування за цими деклараціями не проводиться; позитивна різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом звітного місяця перераховується на спец рахунок. Якщо ж така різниця має від'ємне значення, то вона погашається за рахунок податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Для визначення обсягів операцій з поставки (продажу) сільськогосподарської продукції сільськогосподарське підприємство враховує власну вирощену, розведену, виготовлену сільськогосподарську продукцію та не враховує придбану (покупну) сільськогосподарську продукцію. Податкова декларація з податку на додану вартість за іншими категоріями операцій, в тому числі і реалізація молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, подається за повною формою, і за цією декларацією здійснюються розрахунки з бюджетом, при цьому сплата податку та бюджетне відшкодування здійснюються в порядку, встановленому Законом України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції вірно зазначено, що СП TOB «Нива Переяславщини» є сільськогосподарським товаровиробником, тому за результатами звітного періоду обґрунтовано складало податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за результатами окремого обліку продукції, проданої сільськогосподарським товаровиробником - м'яса в живій вазі.

Законом України «Про податок на додану вартість», визначаються суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з продажем цієї продукції, і складають декларацію, яка разом з даними щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства, як платника податку на додану вартість, у порядку і в строки, визначені цим Законом, - тобто загальну декларацію.

Приписами п.4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих(виконаних, наданих) таким платником податку.

Згідно п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з зазначеним Законом оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 6.2.6 п.6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності м'ясо в живій вазі, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою.

Положення п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 вказаного вище Закону, визначають що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду .

Відповідно до п.1.6 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка була чинною на момент здійснення господарських операцій), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних—операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з вимогами п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

За перевіряє мий період позивач вів окремий податковий облік податкових зобов’язань та податкового кредиту, щодо операцій, стосовно яких застосовуються різні режими обладнання ПДВ.

У зв'язку з зміною мети будівництва свинокомплексу, з грудня 2005 року всі витрати, пов'язані з будівництвом комплексу, платник декларує в загальній декларації.

Згідно Наказу СП TOB «Нива Переяславщини» за №61/2-П у зв’язку з невизначеністю напрямків розвитку сільського господарства наказано продовжити будівництво свинокомплексу по відгодівлі 30000 поголів'я свиней в рік за розглянути питання щодо повного або часткового продажу свинокомплексу після будівництва, а також можливості надання в повну або часткову оренду приміщень свинокомплексу.

Відповідно до приписів норм частини другої підпункту 7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням (спорудженням) основних фондів, з метою використання у виробництві товарів для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, включаються до складу податкового кредиту періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів.

Зазначеним Законом визначено право на включення до складу податкового кредиту суми податку незалежно від того чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Законом України «Про податок на додану вартість» визначене право на включення до складу податкового кредиту суми податку незалежно від того чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду з тим, чи введено основні фонди в експлуатацію.

Вірним є висновок суду першої інстанції, що СП TOB «Нива Переяславщини» мало право на включення до податкового кредиту з ПДВ звітного періоду нарахованих сум податку на додану вартість в зв’язку із спорудженням основних фондів, свинокомплексу, з метою подальшого використання його у виробництві.

Враховуючи відсутність правового обмеження у формуванні податкового кредиту з ПДВ «по будівництву свинокомплексу, не дотримуючись попередньо зазначених в п.2 умов Постанови КМУ від 12.05.1999 року №805, а саме: - не реалізуючи м'ясо в живій вазі переробним підприємствам за нульовою ставкою», податковими накладними, підтверджується податковий кредит з ПДВ СП TOB «Нива Переяславщини» у загальних деклараціях з ПДВ: квітень 2006 року на 166593 грн., за травень 2006 року на 247720 грн., за червень 2006 року на 284650 грн., за липень на 139804 грн..

Висновки актів перевірки про порушення позивачем вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення з боку позивача в травні 2006 року бюджетного відшкодування на 79729 грн. в червні 2006 року на 197533 грн. в липні 2006 року на 377363 грн. - спростовується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення позивачеві заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість за декларацією за травень 2006 року на 79729 грн., декларацією за червень 2006 року на 197533 грн. та за декларацією за липень 2006 року на 377363 грн. є неправомірним, а вимоги позивача про скасування оскаржуваних повідомлень – рішень відповідача обгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 – 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Переяслав – Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 13 травня 2008 року по справі за адміністративним позовом Спільного українсько - великобританського Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» до Переслав – Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень – рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.10.2009 року.

Головуючий суддя: (підпис)                                                             

Судді: (підпис)

Суддя:                                                                                          Бистрик Г.М.