Ухвала суду № 8403423, 01.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-28335/08 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Горбань Т. І.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" жовтня 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Горбань Т.І.

Суддів:                                                  Малиніна В.В.

                                                  Василенка Я.М.

при секретарі                               Рибалка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец`юст»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец`юст»про стягнення 53941, 67 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути із Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец`юст»штраф у розмірі 53941 грн. 67 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Спеціалізоване державне підприємство «Укрспец`юст»подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 1000 гривень, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.           

Так, судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец»юст»(ідент. код 30551713) Інспекцією з контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості виявлено порушення відповідачем п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», про що складено акт № 12/02-ш від 10.10.2007 р. про порушення законодавства України про зайнятість населення, яким встановлено наступне.

Наказами директора Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец»юст» № 207-к, № 208-к від 14.08.2007 р. за п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку із скороченням штату) з 14.08.2007 р. звільнено працівників Патику М.Г. та Недогибченко І.М.

Звіт про заплановане звільнення працівника Патики М.Г. за формою № 4-ПН (план) (за два місяці до звільнення) подавався своєчасно до Шевченківського районного центру зайнятості, але звіт про фактичне вивільнення (в десятиденний термін з дня звільнення) до державної служби зайнятості не подавався.

Звіт про заплановане звільнення працівника Недогибченко І.М. за формою № 4-ПН (план) поданий до Київського обласного центру зайнятості 07.07.2007 року за вх. № 148 з порушенням строку, а звіт про фактичне вивільнення (в десятиденний термін з дня звільнення) до державної служби зайнятості подано своєчасно - 22.08.2007 р. вх. № 88.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що згідно з п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до державного фонду сприяння зайнятості і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Також судом 1-ої інстанції встановлено, що згідно з довідкою СДП «Укрспец»юст»від 10.10.2007 р. № 58-10 та актом від 10.10.2007 р. № 12/02-ш річна заробітна плата працівників Патики М.Г. і Недогибченко І.М. становить - 53941,67 грн.

В акті № 12/02-ш від 10.10.2007 р. про порушення законодавства України про зайнятість СДП «Укрспецюст»запропоновано сплатити штраф у сумі 53 941,67 грн. протягом десяти днів.

Вказаних в акті вимог відповідач не виконав.          

Також суд 1-ої інстанції зазначив, що з метою досудового врегулювання питання Київським міським центром зайнятості до СДП «Укрспецюст»було направлено претензію № 11-7568 від 06.11.2007 р., а станом на час розгляду спору кошти в сумі 53941, 67 грн. на рахунок Київського міського центру зайнятості не надходили. Доказів зворотного суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивач має право нараховувати (стягувати) з підприємств, установ, організацій штрафи за порушення п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», що передбачено вищеназваним Законом, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. №47 «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення», Положенням про державну службу зайнятості, затвердженим вищевказаною постановою; факти порушень відповідачем вимог ч.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»підтверджуються матеріалами справи; обставини щодо зміни підстав звільнення працівників з п.1 ст. 40 на п.1 ст. 36 КЗпП України настали після встановлення інспекцією порушень і застосування санкцій; суму штрафних санкцій у розмірі 53 941,67 грн. за порушення ч. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення" відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2008 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування та зменшення розміру штрафних санкцій не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скарги Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец`юст»відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:          

судді:          

Повний текс ухвали виготовлено 06.10.2009р.