Ухвала суду № 8403416, 06.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-31002/08 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" жовтня 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайцева М.П.

суддів Мамчура Я.С., Усенка В.Г.

при секретарі Сидоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом споживчого товариства «Час» до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач споживче товариство «Час» (надалі - позивач) звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (надалі - відповідач) про застосування штрафних ( фінансових) санкцій від 09.02.2008 року №0000032300/0/420.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року - позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить: постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01липня 2008 року по справі №2-а-4304/08 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: застосовано норми ст. 250 Господарського кодексу України, порушено п.6 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», Указ Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій, норм з регулювання обігу готівки».

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Згідно ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснено виїзну планову перевірку споживчого товариства «Час» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 01.10.2007 року про що складено акт від 29.01.2008 року № 141/2301/31857842.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.2.11 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005 року за №40/10320, з каси підприємства видавались кошти на закупку ТМЦ, проте звіти про використання готівки та платіжні документи, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів за товари за період з 08.11.2004 року по 30.09.2007 року на суму 45345,48 грн. на СТ «Час» відсутні і не були надані для перевірки.

А тому, відповідачем зроблено висновок про порушення вимог вищевказаного Положення про ведення касових операцій у національній валюті. Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2008 року №0000032300/0/420 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3214,0 грн.

Відповідачем 08.02.2008 року листом за № 1836 розглянуто заперечення на акт перевірки СТ «Час». Оскільки платник податків підтверджуючих документів, які б стверджували сплату покупцем готівкових коштів за товари не надав, враховуючи те, що штрафні санкції за виявлене правопорушення є адміністративно-господарськими санкціями, за результатами розгляду заперечень на акт перевірки визначив суму, з якої необхідно застосувати штрафні санкції -12856,17 грн.

01.04.2008 року ДПА у Вінницькій області була розглянута скарга, що надійшла від Теплицького районного комітету «Антикорупція» про порушення вимог чинного законодавства під час прийняття рішення по акту перевірки СТ «Час», що призвело до заниження розміру застосованих штрафних санкцій. Наказом ДПА у Вінницькій області від 01.04.2008 року № 86 скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2008 року № 0000032300/0/420 на суму 3214,0 грн., оскільки Гайсинською МДШ безпідставно враховано вимоги ст.250 ГК України щодо застосування строків відповідальності, в результаті чого занижена штрафна санкція на суму 41131,0 грн., та зобов'язано Гайсинську МДШ прийняти нове рішення.

Відповідачем прийнято нове рішення 02.04.20008 року № 000010/2301/0/1008 згідно якого до позивача застосовано санкції на суму 45345,48 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача виходячи з наступного.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. В том числі: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів - у розмірі сплачених коштів.

Підпунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Як встановлено судом, позивачем в ході планової перевірки документи, які б підтверджували звітування відповідною особою за раніше отримані під звіт суми, сплату покупцем готівкових коштів за товари не надавались, про що свідчить акт перевірки (а.с.26) та пояснення бухгалтера ОСОБА_1. від 24.01.2008 року. Надані позивачем до позовної заяви докази, які на його думку свідчать про використання виданої під звіт готівки, а саме авансові звіти за період з 01.02.2007 року по 28.09.2007 року, не приймаються судом до уваги, оскільки не надано до них підтверджуючих документів. Так, відповідно до п.п. 7.36-7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні під час перевірки контролюючим органом правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтверджуючих документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Крім того, накладений відповідачем штраф за своєю суттю є одним із видів адміністративно-господарських санкцій, правове регулювання яких здійснюється главою 27 Господарського кодексу України, а тому відповідно до ст.250 Господарського Кодексу України, такі санкції можуть застосовуватися до суб'єктів господарської діяльності протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з акту перевірки, порушення, зазначені в акті мали місце з 08.11.2004 року, а оспорюване рішення про застосування штрафних санкцій було прийняте 02.04.2008 року, тобто більше ніж через один рік з дня порушення правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, у зв'язку з тим, що встановлений законом термін застосування штрафних санкцій сплинув, у відповідача не було підстав для застосування штрафних санкцій до позивача за порушення, які мали місце в період з 08.11.2004 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач є органом державної влади, і відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ГК України. Право відповідача на накладення штрафу підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення відповідача вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку, констатуючи помилкове нарахування штрафної санкції через порушення вимог ст.250 ГК України суд не може визнати протиправним рішення податкового органу в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які ,б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що рішення від 02.04.2008 року № 000010/2301/0/1008 позивачем прийнято не на підставі, не у межах повноважень, що передбачені законом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 12 жовтня 2009 року