Ухвала суду № 8403228, 01.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-27084/08 Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" жовтня 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бараненка І.І. та Бистрик Г.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року за позовом Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду. В позовній заяві зазначив, що на підставі акту перевірки №1591/23-1/26193640/0110 від 20.03.2008р. про результати виїзної планової перевірки стосовно правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, комунального податку та вимог іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001931720/0 від 25.03.2008р., яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 16281,66 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001931720/0 від 25.03.2008р. є необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню, оскільки, відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі –Закон), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається суми коштів, одержаних платником податку на відрядження або підзвіт, з урахуванням норм п. 9.10 ст. 9 Закону.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року у задоволенні позову було відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати як необґрунтоване, та задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Податкове повідомлення-рішення №0001931720/0 від 25.03.2008р. ДПІ у м. Житомирі відповідач обґрунтовував тим, що при оподаткуванні доходів фізичних осіб позивачем не включались до складу заробітної плати надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний ) характер.

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі зазначає, що зі змісту постанови Кабінету Міністрів України №490 від 31.03.1999р. "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджуваних, ремонтних і будівельних робіт та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер" випливає, що надбавки за (роз'їзний) пересувний характер робіт відносяться до відрядження, а тому, штрафні санкції відповідачем застосовані неправомірно.

Постановою Кабінету Міністрів України №490 від 31.03.1999р встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою). Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Положенням про порядок встановлення і виплати надбавки за роз’їзний характер робіт працівникам дорожніх підприємств, що є додатком №1 до Колективного договору Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» не передбачено віднесення службових поїздок працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер до відряджень.

Отже, надбавки встановлені даним положенням, підпадають під визначення доходу, що наведено у Законі № 889 і підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Окрім того, податкове повідомлення-рішення №0001931720/0 від 25.03.2008р. було винесено ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ДП «Житомирський облавтодор», отже посилання позивача щодо застосування штрафних санкцій не до юридичної особи не знайшли підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення №0001931720/0 від 25.03.2008р.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 05 жовтня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.