Постанова № 8403007, 26.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 7/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          17:55           № 2а-2406/09/2670

          Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Келеберди В.І. Степанюка А.Г. , при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Берегівський м'ясокомбінат"

до

третя особаКабінету Міністрів України

Державна комісія з контролю за цінами

провизнання незаконною Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2008 №709

За участю представників сторін:

від позивачаМузичук Ю.А. –представник за довіреністю

від відповідача Станецька О.В. –представник за довіреністю

від третьої особине з’явився

Відкрите акціонерне товариство "Берегівський м’ясокомбінат" звернулося в суд з позовом про визнання незаконною Постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2008 року № 709 "Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари".

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем, у зв’язку з прийняттям Постанови "Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" від 06.08.2008 року № 709, було обмежено право позивача на визначення ціни на належний йому товар – м'ясо та м’ясопродукти, виготовлення яких є основним видом його діяльності, тим самим порушено право розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд, передбачене Конституцією України та іншими законами України. Крім цього, позивач вважає, що оспорювана постанова суперечить принципам невтручання держави у здійснення власником права власності та господарської діяльності в цілому, що передбачено Конституцією України, Цивільним та Господарським кодексами України.

30.04.2009 року в судовому засіданні відповідачем було заявлено клопотання про залучення Державної інспекції з контролю за цінами, як органу, що здійснює контроль за додержанням дисципліни цін під час реалізації продовольчих товарів та надає висновок щодо обґрунтованості зміни суб’єктами господарювання оптово-відпускних цін продовольчих товарів, до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача. Позивач проти задоволення клопотання заперечував. Заявлене клопотання судом задоволено.

Відповідач та третя особа проти задоволення позову заперечують, вважають прийняту Постанову від 06.08.2008 р. № 709 законною, обґрунтованою та такою, що відповідає Конституції України та чинним законам України, з метою усунення недобросовісної конкуренції та необґрунтованого підвищення цін на продовольчі товари, просить суд відмовити в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Берегівський м’ясокомбінат" засноване за рішенням Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України від 29.03.1996 року № 3/70 шляхом перетворення державного підприємства "Берегівський м’ясокомбінат" у Відкрите акціонерне товариство та зареєстроване виконкомом Берегівської міської ради Закарпатської області від 22.01.1992 р. (код ЄДРПОУ 00443468).

Основним законом України, який регулює політику ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контроль за цінами і ціноутворення є Закон України "Про ціни та ціноутворення" від 03.12.1990 р. №507-ХІІ.

Згідно ст. 4 зазначеного Закону, Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Законом від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ чітко визначено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи та державні фіксовані й регульовані ціни і тарифи.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на продукцію, яка має суттєве соціальне значення для населення.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача є: виробництво м’яса та м’ясних продуктів, роздрібна та оптова торгівля м’ясом та м’ясними продуктами, які входять, згідно Закону України "Про мінімальний споживчий бюджет", до переліку продуктів мінімального споживчого бюджету, що забезпечують задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини, а, отже, мають соціальне значення для населення та підлягають державному регулюванню.

Відповідно до ст. 191 Господарського кодексу України, державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов’язкового декларування зміни цін.

Так, на підставі та на виконання зазначених законодавчих норм, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222 був затверджений Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, яким зобов’язано Державну інспекцію з контролю за цінами забезпечити контроль за додержанням державної дисципліни цін під час реалізації продовольчих товарів.

Порядком передбачено, що в разі збільшення оптово-відпускних цін на продовольчі товари (включаючи м'ясо та м’ясну продукцію) протягом місяця на 1 відсоток, такі зміни підлягають декларуванню, тобто повідомлення відповідні державні органи про такі зміни.

Але зв’язку з розповсюдженням випадків необґрунтованого підвищення цін на продовольчі товари, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 серпня 2008 року № 709 "Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари", що є предметом оскарження по даній справі.

Зазначеною Постановою від 06.08.2008 р. № 709, суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність по виробництву та реалізації соціально значущих товарів, які мають намір підвищення оптово-відпускних цін на ці товари, зобов’язані подати до територіальних органів Державної інспекції з контролю за цінами обґрунтування необхідності їх підвищення, і, в разі належного обґрунтування, отримати відповідний висновок.

Суд звертає увагу на те, що з огляду на законодавство, метою прийняття зазначених норм був захист населення від необґрунтованого підвищення цін, забезпечення прозорості та гласності ціноутворення на товари першої необхідності.

З матеріалів справи встановлено, що представниками Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області було проведено перевірку позивача щодо дотримання ним порядку встановлення та застосування цін на яловичину, відповідно до вимог розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 26.11.2007 р. № 673 "Про державне регулювання цін на продовольчі товари" за період з 12.12.2007 р. по 25.01.2008 р.

В результаті перевірки було виявлено, що за період з 12.12.2007 р. по 25.01.2008 р. ціна на яловичину змінювалася 6 разів, а саме збільшувалася, загально за весь період на 28,4 відсотки, чим порушено п. 2 Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, про що складено акт від 28.01.2008 р., який не був оскаржений позивачем.

Зазначене свідчить, що саме позивачем були порушені норми державного регулювання цін на товари соціального значення для населення, виробництвом та реалізацією яких він безпосередньо займається.

Крім цього, суд також звертає увагу й на те, що Указом Президента України від 06.03.2009 р. № 125/2009 було зупинено дію п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 р. № 709 у зв’язку з поданням до Конституційного Суду України конституційного подання щодо відповідності Конституції України положень п. 3 зазначеної постанови.

Так, ухвалою Конституційного Суду України від 02.06.2009 року Президентові України було відмовлено у відкритті конституційного провадження.

Указом Президента України від 13.06.2009 р. № 434/2009 було визнано таким, що втратив чинність Указ Президента України від 06.03.2009 р. № 125/2009 "Про зупинення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2008 року № 709".

Отже, судом встановлено, що позиція позивача не підтверджена доказами, законодавчо необґрунтована, сформована на припущеннях. Не враховано також положення ч. 2 ст. 320 Цивільного кодексу України про те, що законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здіснення підприємницької діяльності.

Суд також зазначає, що позивачем не обґрунтовано, яким саме чином встановлений порядок декларування цін обмежує права на розпорядження продукцією. Так, суду не наведено жодного випадку звернення для декларування цін, а посилання на прошення під час опрацювання задекларованих цін відноситься не до відповідача, а до відповідної державної адміністрації.

За викладених обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним підзаконного нормативно-правового акту.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Відкритого акціонерного товариства "Берегівський м’ясокомбінат" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Суддя                                                             Арсірій Р.О.

Судді                                                                                           Келеберда В.І.                                                                                           Степанюк А.Г. Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 10.11.09