Постанова № 8402565, 09.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2-а-12713/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –,

при секретарі –Я.А.Мокляк,

за участю представників:

позивача: Серьожкін М.П.

відповідача: Грисенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОСВІТ"до Державної податкової інспекції у м.Полтавіпро визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0029962310/0 від 10.12.2008, № 0029952310/0 від 10.12.2008 р., -

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОСВІТ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0029962310/0 від 10.12.2008, № 0029952310/0 від 10.12.2008 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем безпідставно прийнято податкові повідомлення-рішення №0029962310/0 від 10.12.2008 р., № 0029952310/0 від 10.12.2008 р., оскільки зазначеними рішеннями до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 10,70 грн. які вмотивовані тим, що позивач несвоєчасно сплатив суму узгодженого зобов'язання. Позивач вказує, що він не отримував податкового повідомлення-рішення яким йому визначено суму податкового зобов'язання і відповідно зауважує, що товариство не повинно платити штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання про нарахування якого воно не знало.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОСВІТ"26.06.2001 року зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний номер 30904875).

21.10.2008 року працівником відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за податковим повідомленням рішенням від 09.10.2007 року №0000042310/0.

За результатами перевірки складено акт №2048/23-8/30904875 від21.10.2008 року, в якому зафіксовано порушення п.п 5.3.1. п.5.3 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 63,00 грн. із затримкою до 30 днів.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 10.12.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0029962310/0, № 0029952310/0.

З вимогами про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м.Полтаві № №0029962310/0, № 0029952310/0 від 10.12.2008 року, суд приходить до наступних висновків.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2181), є спеціальним Законом з питань оподаткування.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону N 2181 визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону N 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу встановлено статтею 5 Закону N 2181.

Так, зокрема, абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 вказано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

До того ж відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону N 2181 встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону N 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що обов'язковою умовою для виникнення обов'язку сплати суми визначеного податковим органом податкового зобов'язання у платника податків настає у разі отримання платником податків податкового повідомлення.

Представник позивача зазначає, що ТОВ "ГЕОСВІТ" не отримувало податкового повідомлення або податкового повідомлення-рішення №0000042310/0 від 21.01.2007 року яким контролюючий орган самостійно визначив податкове зобов'язання позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Державна податкова інспекція у м.Полтаві на вимогу суду не надала доказів отримання ТОВ "ГЕОСВІТ" податкового повідомлення або податкового повідомлення-рішення №0000042310/0 від 21.01.2007 року.

Штрафні санкції спірними податковими рішеннями застосовані на підставі п. 17.1.7. статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі-закон №2181) яким встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штрафу таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні

Виходячи з вищевикладеного, обов'язковою умовою застосування штрафних санкцій в порядку п. 17.1.7. статті 7 закону №2181 є не сплата платником податків саме узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законом №2181.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін ТОВ "ГЕОСВІТ" податкового повідомлення або податкового повідомлення-рішення №0000042310/0 від 21.01.2007 року не отримувало, відповідно податкове зобов'язання визначене контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням №0000042310/0 від 21.01.2007 року є неузгодженим, оскільки ДПІ у м.Полтаві не надіславши позивачу зазначене рішення позбавило останнього права на апеляційне узгодження та сплату у встановлені строки вказаного податкового зобов'язання.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві№0029962310/0 від 10.12.2008, № 0029952310/0 від 10.12.2008 р. прийняті неправомірно, оскільки ними застосовано штрафні санкції за не своєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання якє фактично узгоджено не було.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0029962310/0 від 10.12.2008, № 0029952310/0 від 10.12.2008 р.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОСВІТ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 грн. 80 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 14.12.2009 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко