Постанова № 8402525, 02.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47281/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –,

при секретарі –Я.А.Мокляк,

за участю:

представника позивача - Гриценко І.Г.

представника відповідача - Прокопчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" до Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0000932303 від 29.04.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0000932303 від 29.04.2009 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що автоматичний гральний автомат, який був предметом перевірки, не є реєстраторами розрахункових операцій у розумінні ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а тому накладення штрафної санкції за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого реєстратора розрахункових операцій є неправомірним. Крім того, позивач зазначає, що в порушення норм Закону України "Про державну податкову службу" не було направлено повідомлення про проведення планової перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, в якому просив адміністративний позов залишити без задоволення. В обґрунтування заперечень зазначив, що перевірка позивача проводилась згідно Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". В ході перевірки було встановлено порушення Приватним підприємством "Гейм-сервіс" п.1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у зв’язку з чим Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцієюбуло винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000932303 від 29.04.2009 року. Вважає рішення №0000932303 від 29.04.2009 року таким, що винесене відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні, представник відповідача, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 35539017.

Відповідно до матеріалів справи позивач надає послуги у сфері грального бізнесу у гральному залі який розташований за адресою: вул.Перемоги, 3 м.Лохвиця, Полтавської області.

09.04.2009 року працівниками Лохвицької МДПІ проведено планову перевірку щодо порядку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) у залі гральних автоматів яки належить приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" та розташований за адресою: вул.Перемоги, 3 м.Лохвиця, Полтавської області.

За результатами перевірки складено акт №003403 від 09.04.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем - п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон Про РРО), а саме:

- надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням 1 грального автомату який не обладнаний фіскальним блоком та не реалізовує фіскальних функцій.

На підставі вищенаведеного акту 003403 від 09.04.2009 року Карлівська МДПІ 29.04.2009 року прийнято рішення №0000932303 від 29.04.2009 року про застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн.

Непогоджуючись з правомірністю дій відповідача під час проведення перевірки, а також обґрунтованістю рішення про застосування штрафних санкцій позивач звернувся до суду з вимогою про скасування рішення №0000932303 від 29.04.2009 року про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям Лохвицької МДПІ під час проведення перевірки залу гральних автоматів позивача 09.04.2009 р., суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно із частиною 7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, Лохвицька МДПІ при проведенні 09.04.2009 року перевірки залу ігрових автоматів, що належить приватному підприємству "ГЕЙМ-СЕРВІС" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, діяла в межах повноважень, встановлених законом.

Відповідно до п. 2.6 та 2.7 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 р. N 441, передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Частиною 3 наказу ДПА України „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків" від 27.05.2008р. №355 (далі - наказ №355) проводяться за окремими щомісячними планами податкових органів та не потребують завчасного повідомлення платників податків про час і дату проведення перевірки.

Згідно з п. 3.10 наказу №355 підрозділом контролю за розрахунковими операціями, який проводив перевірку щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів та ліцензій, матеріали перевірки надаються керівнику (заступнику керівника) органу ДПС, на обліку у якому перебуває платник податків, який перевірявся, для розгляду та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства. У разі встановлення при проведенні перевірки порушень законодавства за результатами розгляду матеріалів такої перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває такий суб'єкт господарювання, приймається у встановлені законодавством терміни та надсилається суб'єкту господарювання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за встановленою формою.

За таких обставин, твердження позивача щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, порушення встановленого порядку здійснення перевірок не направлення повідомлення про планову перевірку є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Визначені ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні".

З вищенаведених підстав судом відхиляються твердження позивача, щодо обов'язку відповідача направлення повідомлення про проведення планової перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що під час проведення перевірки залу ігрових автоматів позивача 09.04.2009 р. працівники Лохвицької МДПІ діяли правомірно у відповідності до наданих їм повноважень.

Надаючи оцінку рішенню Карлівської МДПІ скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0000932303 від 29.04.2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Оскільки гральні автомати, які були предметом перевірки, надають гральні послуги в автоматичному режимі, суд приходить до висновку, що вони є одними із видів реєстратора розрахункових операцій в розмінні ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Статтею 11 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 року № 803 "Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. N 121", встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій за формою діяльності - використання гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.

Таким чином, з 01.01.2007 року на суб’єктів господарювання, які надають послуги з використанням гральних автоматів, покладено обов'язок здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року № 430 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій введено комп’ютерно – касову систему моделі “Фіскал", якою повинен бути обладнаний гральний автомат.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що при здійсненні перевірки 09 квітня 2009 року в залі гральних автоматів знаходився один гральний автомат, який знаходились у робочому режимі та був підключений до електромережі. Гральний автомат вводився в дію за допомогою кредитного ключа. В залі гральних автоматів знаходився зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальним режим роботи реєстратор розрахункових операцій MINI-600.02 МЕ, який зареєстрований у Карлівській МДПІ, через який проводились розрахунки із споживачами.

При цьому зазначені послуги надавались без проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій саме при використанні гральних автоматів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що використання позивачем гральних автоматів, які не обладнані фіскальною системою, є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Пунктом 2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Оскільки позивачем не було дотримано вимоги, встановленої пунктом 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" податковим органом правомірно застосовано до позивача фінансові санкції в двадцятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в загальній сумі 340 грн. ((17,00 грн.*20) *1) за виявлене порушення згідно зі статтею 17 цього Закону.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування штрафних санкцій.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 08.12.2009 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко