Постанова № 8402470, 03.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-38265/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ,

при секретарі Бредун М.В.,

за участю:

представника позивача -Харко Є.А.

представників відповідача - Немчук М.С., Струкової Л.В., Михайлик Г.М., Городянин Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр"до Полтавської міжрайонної податкової інспекції Полтавської областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр" (надалі-позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної податкової інспекції Полтавської області (надалі - Полтавська МДПІ)про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Полтавської міжрайонної податкової інспекції Полтавської області від 21 січня 2009 року № 0000032301/0, № 0000042301/0, № 0000011701/0.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зазначені податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на акті № 27/23/31894198 від 15.01.2009 року, який складено із порушенням вимог п.п. 1.3 п. 1 та п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, затвердженого в Мінюсті України 30.06.2004 року за № 803/9402. Крім того, зазначає, що вказані в акті перевірки відомості не відповідають дійсності та фактичним обставинам господарської діяльності позивача, тому відповідачем помилково визначено суми заниження податків, та відповідно суми податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях посилаються на те, що Полтавською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року, яка набрала форму акта № 24/23/31894198 від 15.01.2009 року. На підставі зазначеного акта, складеного у відповідності до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Зазначають, що позивачем протягом січня-грудня 2007 року та січня-грудня 2008 року податкова звітність до Полтавської МДПІ не подавалась, тому згідно із пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний був самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків. Крім того, вважають, що норми Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб`єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.04 №326, на який посилається позивач, до даних правовідносин не застосовується, оскільки зазначений порядок розроблено для використання посадовими особами органів державної податкової служби при проведенні документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Куликово Ландшафт Центр” взято на податковий облік Полтавською МДПІ 23.12.2002 року та станом на 01.09.2009 року з податкового обліку не знято, що підтверджується довідкою Полтавської МДПІ від 08.09.2009 року № 2905/10/10-016.

Постановою господарського суду Полтавської області від 15.04.2008 року у справі № 3/27-08 за адміністративним позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Куликово Ландшафт Центр” про припинення юридичної особи позов задоволено та припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Куликово Ландшафт Центр” (код ЄДРПОУ 31894198). Разом з тим, судом встановлено, на момент розгляду справи запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію припинення юридичної особи не внесено. Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.06.2009 року позивач знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

У термін з 22.12.2008 року по 09.01.2009 року головними державними податковими ревізорами - інспекторами Полтавської міжрайонної податкової інспекції Полтавської області Михайликом Г.М. та Воробйовою О.Ю. на підставі направлення від 22.12.2008 року № 000575 згідно із пунктом 7 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до наказу Полтавської міжрайонної податкової інспекції Полтавської області № 614 від 19.12.2008 року та на виконання постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області про проведення документальної перевірки проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр", код за ЄДРПОУ 31894198, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.01.2009 року № 24/23/31894198, у якому зафіксовані, зокрема, наступні порушення:

- п. 4.1, ст. 4, п.п.11.3.1 п. 11.3 ст.11, п. 5.1 та п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 від 22.05.1997 року (із змінами і доповненнями), встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1044644,00 грн.;

- п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п.п.7.3.1 п.7.3 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.9.4 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР, із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 933870 грн.

- п.п “а” п.19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-ІУ, з виплачених сум податку з доходів фізичних осіб не утримувався та до бюджету не перераховувався. За рахунок вказаного порушення було занижено зобовязання по сплаті податку з доходів фізичних осіб за 2007 року на 727331,35 грн.

На підставі акту перевірки прийнято:

- податкове повідомлення рішення від 21.01.2009 року № 0000032301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1453049 грн. 30 коп., з них: за основним платежем у сумі 1044644 грн. та за штрафними санкціями в сумі 408405 грн. 30 коп.;

- податкове повідомлення рішення від 21.01.2009 року № 0000042301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 1400805 грн., з них: за основним платежем в сумі 933870 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 466935 грн.;

- податкове повідомлення рішення від 21.01.2009 року № 0000011701/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників у загальній сумі 2181993 грн., з них: за основним платежем в сумі 727331 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1454662 грн.

З даними рішеннями не погодився позивач та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків). Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Судом встановлено, що відповідачем надавались керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр" ОСОБА_1. копія наказу про проведення позапланової виїзної перевірки та направлення на перевірку, що підтверджується підписом та власноручно зробленим записом ОСОБА_1. на примірнику направлення відповідача, копія якого наявна у матеріалах справи.

Суд не бере до уваги доводи позивача про порушення Полтавською міжрайонною податковою інспекцією Полтавської області вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової служби від 11.06.2004 року № 326 (надалі - Порядок № 326), оскільки відповідно до пункту 1 цього Порядку, Порядок № 326 розроблено для використання посадовими особами органів державної податкової служби при проведенні документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами. Таким чином, вимоги Порядку № 326 не застосовуються для регулювання спірних правовідносин.

Пунктом 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби від 10.08.2005 року № 327 (надалі - Порядок № 327), встановлено, що цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 327 акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Тому сам акт про результати перевірки та його зміст не породжують для позивача ніяких прав та обовязків.

Щодо встановленого перевіркою за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року заниження податку на прибуток в сумі 1044644,00 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року позивачем декларації по податку на прибуток до органу державної податкової служби не подавались.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: 4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно із п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Встановлено, що на розрахунковий рахунок позивача у період з 01.10.2007 року по 30.10.2008 рік № 26004054500052, відкритий платником 17.01.2003 року у Полтавській філії ГРУ ЗАТ КБ “Приватбанк” надійшли грошові кошти в загальній сумі 5443585 грн. 26 коп., що підтверджується копією руху коштів, наявною у матеріалах справи.

Частина коштів, у сумі 5084395 грн., перерахована позивачем на розрахунковий рахунок № 26055054526256, що також відкритий платником 31.05.2005 року в Полтавській філії ГРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, у період з 01.10.2007 року по 30.10.2008 рік зняті готівкою через банкомати та еквайрінгові термінали з використанням пластикової картки № НОМЕР_1, про що зазначено в банківській виписці руху коштів по цьому рахунку в графі “призначення операції з пластиковими картками”.

Також проведення операцій по рахунках позивача підтверджується випискою Полтавської філії ГРУ ЗАТ КБ “Приватбанк” про операції з пластиковою карткою з ідентичним № НОМЕР_1 за період з 01.10.2007 року по 16.05.2008 рік, власником якої банківською установою зазначається ОСОБА_1 (керівник Товариства).

В ході перевірки були встановлено та зафіксовано в акті перевірки отримання позивачем сум виручки шляхом перерахування коштів від контрагентів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр". Вказані операції не відображені в даних бухгалтерського та податкового обліку позивача. Перевіркою встановлено, що отриманий валовий дохід підприємства становить 4536321 грн., у тому числі: 4 квартал 2007 року в сумі 1244574 грн., І квартал 2008 року в сумі 1901373 грн., ІІ квартал 2008 року в сумі 1390374 грн. Крім того, перевіркою встановлено та зафіксовано у акті, що згідно розрахункового рахунку № 26004054500052, який відкрито підприємством у Полтавській філії ГРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, валові витрати підприємства за перевіряємий період становлять 357747,00 грн., у тому числі: 4 квартал 2007 року в сумі 257530 грн.; І квартал 2008 року в сумі 74977 грн.; ІІ квартал 2008 року в сумі 25240 грн.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Проведеною перевіркою за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1044644 грн., у тому числі: за 4 квартал 2007 року в сумі 246761,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 456599,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 341284,00 грн..

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки перевіряючих про порушення позивачем п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 та п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено суму податку на прибуток в розмірі 1044644 грн. ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Щодо встановленого перевіркою за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 рік заниження суми податок на додану вартість в розмірі 933870 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 рік позивачем декларації по податку на додану вартість до органів державної податкової служби не подавались.

Актом № 1 від 16 січня 2008 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Куликово Ландшафт Центр” анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість та зобов'язано повернути податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.. Вказаний акт разом із супровідним листом направлено позивачу, що підтверджується квитанцією Укрпошти № 215600026655 від 16.01.2008 року, копія якої наявна у матеріалах справи.

Разом з тим, проведеною перевіркою встановлено отримання підприємством у період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 рік на свої рахунки від приватного підприємця ОСОБА_2. кошти за макулатуру в загальній сумі 4804353 грн. 75 коп. та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр" видавались приватному підприємцю ОСОБА_2. податкові накладні на загальну суму 933870 грн.: № 259 від 29.11.2007 року, № 233 від 30.11.2007 року, № 1 від 04.01.2008 року, № 156 від 01.02.2008 року, № 233 від 01.03-31.03.2008 року, № 259 від 01.04-30.04.2008 року.

Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України “Про ПДВ”) визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України “Про ПДВ” об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Пунктом 4.1. ст. 4 Закону визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено вище, позивач на розрахункові рахунки відкриті в установах банку, отримував кошти від здійснення господарської діяльності, у тому числі і від приватного підприємця ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 9.4 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, висновки перевіряючих щодо порушення позивачем п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 та п. 9.4 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” у результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 933870 грн.

Крім того, суду надано висновок експерта № 11 судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 08218021, яким за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 933871 грн.

Щодо встановленого перевіркою за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 рік заниження позивачем зобовязання по сплаті податку з доходів фізичних осіб за 2007 року на 727331,35 грн., суд зазначає наступне.

Підпунктом 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” встановлено, що дохід, отриманий платником податку від його працедавця, як додаткове благо, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу.

Відповідно до п. 1.15 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. При цьому, згідно пп.8.1.1. п. 8.1 ст. 8 цього Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із пп. „а” п.19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Факт здійснення операцій по розрахунковому рахунку з використанням пластикової картки встановлено вище та також підтверджується особистим письмовим свідченням ОСОБА_1. від 12.11.2008 року, наявним у матеріалах справи.

Судом встановлено , що податок з доходів фізичних осіб з виплачених громадянці ОСОБА_1 грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр" не утримувався та до бюджету не перераховувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки перевіряючих про порушення позивачем п.п “а” п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” у результаті чого занижено зобовязання по сплаті податку з доходів фізичних осіб за 2007 року на загальну суму 727331,35 грн. ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Згідно із п.п а» п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкового зобовязання), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно із п.п. 17.1. 9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення винесені Полтавською міжрайонною податковою інспекцією Полтавської області від 21 січня 2009 року № 0000032301/0, № 0000042301/0, № 0000011701/0 обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст. 3, 4, 7, 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 4, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",ст. ст. 4 , 8, 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової служби від 10.08.2005 року № 327, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куликово Ландшафт Центр" до Полтавської міжрайонної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2009 року.

СуддяЛ.О. Єресько