Рішення № 83996370, 16.08.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5999/18

пр.№ 2/464/568/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.08.2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Бондар Н.С.

справа № 464/5999/18

учасники справи:

позивач акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»

відповідач ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2

вимоги: усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення

представники учасників справи:

представники позивача: Бігун З . В. , Хобта Д.О.

Обставини справи

Позивач ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», яке змінило найменування на АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю третіх осіб: Львівської міської ради, Центру надання адміністративних послуг Сихівського району міста Львова, в якому просить виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язати Центр надання адміністративних послуг Сихівського району міста Львова зняти з місця реєстрації (місця проживання) відповідачів. Мотивує позов тим, що у зв`язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру, а тому у позивача наявні правові підстави для виселення відповідачів.

Ухвалою судді від 19 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотання позивача: змінено процесуальний статус ОСОБА_2 із відповідача на третю особу; виключено із числа третіх осіб Львівської міської ради, Центр надання адміністративних послуг Сихівського району міста Львова; прийнято уточнення позовних вимог - виселення відповідача ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення для тимчасового проживання, що є у власності позивача та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Хобта Д.О. скористалася правом, наданим ч.3 ст.211 ЦПК України, та просить розглядати справу у відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча в порядку ст.ст.128-130 ЦПК України повідомлявся про дату, час і місце такого, причин неявки не повідомив та не подав суду відзив на позовну заяву, а тому у порядку ст.280 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Третя особа у судове засідання, будучи повідомленою, не з`явилася, що не перешкоджає розгляду справи згідно з вимогами ст.223 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось за вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

17 липня 2007 року між ЗАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», яке в подальшому перейменовано на ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач) укладено кредитний договір № 5538175, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у розмірі 20 000 доларів США на умовах та в порядку, передбачених договором.

Для забезпечення виконання зобов`язання за згаданим кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 (третя особа) 17 липня 2007 року укладено договір іпотеки № 5538328, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я., зареєстровано в реєстрі за № 4656. За договором іпотеки ОСОБА_2 (іпотекодавець) є майновим поручителем позичальника ОСОБА_1 та передає в іпотеку належне їй нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

У зв`язку із невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов укладеного кредитного договору позивач у позасудовому порядку на підставі ст.37 Закону України «Про іпотеку» та іпотечного застереження, що міститься в договорі іпотеки (п.4.7.1), звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність. Про вказане 09 серпня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу», Львівська область, ОСОБА_5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вчинено запис про право власності № 27652228 за позивачем (витяг № 135627458).

Отже позивач є новим власником спірної квартири та набув право приватної власності на спірну квартиру на законних підставах, оскільки відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ч.3 ст.109 Житлового кодексу Української РСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічні положення передбачені ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку».

У п.43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року роз`яснено, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Зареєстроване місце проживання відповідача є квартира є АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується інформацією наданою відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС у Львівській області від 08 листопада 2018 року в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України та довідкою Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 20 лютого 2019 року (реєстрація неповнолітніх/малолітніх за даною адресою відсутня). Отже факт реєстрації його у встановленому порядку місця проживання за конкретною адресою є достатньою підставою вважати факт фізичного проживання за цією адресою до того часу, поки у встановленому порядку не буде доведено протилежне.

На виконання вимог закону позивачем 31 серпня 2018 року направлено відповідачу вимогу про звільнення спірної квартири. У матеріалах справи відсутні відомості про виконання останніми даних вимог.

При цьому відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із зверненням стягнення на квартиру як предмету іпотеки та вимоги іпотекодержателя (нового власника) про звільнення житлового приміщення позовні вимоги про виселення відповідача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Водночас позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80013094 від 09 лютого 2017 року), а тому вимога останнього про надання такого житлового приміщення відповідачеві для тимчасового проживання узгоджується з положеннями ч.3 ст.109 Житлового кодексу Української РСР.

Розподіляючи судові витрати в порядку ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1762 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов задоволити.

Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення для тимчасового проживання, що є у власності АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Сорочинська, 4/61.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 1762 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Позивач акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження - м.Київ, вул.Андріївська, 4.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОРКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_5 .

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОРКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_6

Повне судове рішення складено 16 серпня 2019 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.В.Тімченко