Ухвала суду № 839584, 25.06.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

25.06.07 Справа № 17/57

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Дубник О.П.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рівненському районі (далі - ДПІ) від 02.02.2007 р. № 1403/10-15

на постанову господарського суду Рівненської області від 23.01.2007 року

у справі № 17/57

за позовом Рівненської ОДПІ

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «Ровес», с.Шпанів Рівненського р-ну

до відповідача 2: малого приватного підприємства «Лугтрейдресурс», м.Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля –Алко», смт. Тростянець Вінницької обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м.Рівне

про визнання недійсним господарського зобов’язання і стягнення 2546918,40 грн. по договору підряду № 01/10 від 01.10.2003 р.

За участю представників сторін:

від скаржника – Слесарчук О.П. –зав. юр. сект.

від відповідача 1 –Зейкан Я.П. –предст.

від відповідача-2, третіх осіб –не з’явились

Права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам cторін роз’яснено.

Постановою господарського суду Рівненської області від 23.01.2007 р. у справі № 17/57 (суддя Тимошенко О.М.) відмовлено в позові ДПІ у Рівненському районі (правонаступник Рівненської ОДПІ) до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Ровес», с.Шпанів Рівненського р-ну, малого приватного підприємства «Лугтрейдресурс», м.Луганськ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля-Алко», смт.Тростянець Вінницької обл., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м.Рівне про визнання недійсним господарського зобов’язання і стягнення в сумі 2546918,40 грн. по договору підряду № 01/10 від 01.10.2003 р. Дана постанова мотивована судом тим, що факт наявності у відповідача-2 заборгованості перед бюджетом та невиконання ним податкових зобов’язань не є підставою для визнання угоди недійсною, тому, достатніх даних, які б засвідчили наявність підстав для застосування ст.ст. 207, 208 ГК України та визнання недійсним договору підряду, на думку суду, немає.

Позивач у справі –ДПІ у Рівненському районі, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, вважає він, господарським судом не було досліджено сплату податків до бюджету МПП «Лугтрейдресурс», звітування до податкового органу, чим порушено ч.4,5 ст.11 КАС України. Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не застосовано норми п.30 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; невірно визначено процесуальне становище регіонального відділення Фонду державного майна у Рівненській області.

Відповідач-1 з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (т.2 а.с.48-49) та в усних поясненнях в судовому засіданні.

При розгляді апеляційної скарги та матеріалів справи судовою колегією встановлено наступне:

01 жовтня 2003 року між ТзОВ «Ровес»та МПП «Лугтрейдресурс»укладено договір підряду за № 01-10, згідно якого ТзОВ «Ровес»(замовник) доручає, а МПП «Лугтрейдресурс»(підрядник) приймає на себе зобов’язання виконати ремонт теплопункту та монтаж системи опалення будівлі. Попередня вартість робіт склала 2546918,40 грн., в тому числі ПДВ –424486,40 грн. Згідно умов договору оплата здійснюється замовником після повного виконання робіт не пізніше 10 днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі. Роботи за договором виконані та оформлені актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.01.2004 р.

Податковий орган зазначає, що акт приймання-передачі виконаних робіт складений відповідачами 20 січня 2004 року, тому, датою виникнення податкового зобов’язання є січень 2004 року. Декларацією з податку на додану вартість за січень 2004 року підтверджується той факт, що МПП «Лугтрейдресурс»суму 424486,40 грн. не відобразило в податковому зобов’язанні з ПДВ. Тому, на думку податкового органу, договір № 01/10 від 01.10.2003 р. укладений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки МПП «Лугтрейдресурс»мало умисел на приховування доходів від оподаткування.

Заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам та матеріалам справи, судова колегія відзначає наступне:

У відповідності із частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі –ГК) господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб’єктами оподаткування податків випливає з обов’язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріпленому в ст. 67 Коституції України, Законах України про оподаткування.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ч.1 ст.207 ГК України є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даною угодою.

У відповідності із ч.1 ст.208 цього ж Кодексу, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін –у разі виконання зобов’язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Пленум Верховного Суду України в п.6 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, тощо.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, передбачені договором підряду будівельні роботи на суму 2546918,40 грн. були виконані та оформлені актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.01.2004 р. (знаходиться в матеріалах справи, т.1 а.с.30). Метою договору підряду було поліпшення умов роботи та підвищення ефективності господарської діяльності підприємства позивача; результати виконаних робіт є невід’ємною частиною орендованого майна, вартість робіт не підлягає відшкодуванню і, відповідно, здійсненні поліпшення залишаються у державній власності.

Документами податкової звітності підтверджено, що ТзОВ «Ровес»є належним чином зареєстрованим підприємством, яке перебуває на податковому обліку, сплачує податки та відображало у бухгалтерському і податковому обліку виконані будівельні роботи.

Листом Ленінської МДПІ у м.Луганську (т.1 а.с.7) підтверджено, що МПП «Лугтрейдресурс»зареєстроване Луганським міськвиконкомом 16.07.2003 р. за №25370169ю0043514, взято на податковий облік 22.07.2003 р., остання декларація подана за лютий 2004 року.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що відповідачі в період дії договору підряду та виконання будівельних робіт справно подавали податкову звітність і були належно зареєстровані як платники податку. Факт наявності податкової заборгованості у відповідача-2, яка виникла після укладення договору не засвідчує, що сторони, укладаючи договір мали на меті не сплачувати податки. Жодних доказів, які б вказували, що ТзОВ «Ровес», укладаючи договір підряду, мав на меті ухилення від сплати податків ні суду першої, ні апеляційної інстанцій податковим органом не подано.

Тому, господарським судом правомірно відмовлено податкову органу в позові, оскільки відсутні підстави для застосування, в даному випадку, ст.ст. 207, 208 ГК України та визнання договору підряду недійсним.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі фактичних обставин і матеріалів справи.

Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, п.п.6 і 7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ДПІ у Рівненському районі відхилити.

Постанову господарського суду Рівненської області від 23.01.2007 року у справі № 17/57 залишити без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211, 212 КАС України.

Справу повернути в господарський суд Рівненської області.

головуючий суддя Г.В. Орищин

судді О.П. Дубник

Г.Г. Якімець