Ухвала суду № 83956792, 30.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 серпня 2019 року м. Київ № 640/15786/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючої судді - Добрівської Н.А., розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики га комунальних послугтретя особа:Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»про визнання протиправними та скасування постанов

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання протиправними та скасування постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 12.07.2019 року №1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «ПЕК «Укренерго» та від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2019 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» подано клопотання про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 12.07.2019 року №1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «ПЕК «Укренерго»;

- зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01.08.2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «Укренерго».

Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач, зокрема, посилається на те, що внаслідок збільшення тарифу на передачу електричної енергії постановою від 12.07.2019 року № 1411 та встановлення окремої плати за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління постаново від 01.08.2019 року №1622 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» вимушене буде нести додаткові витрати, пов`язані із придбанням електричної енергії в розмірі 6 009 897,26 грн, що завдасть шкоди правам законним майновим інтересам позивача.

Від Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшли заперечення проти вказаного клопотання, у якому останнє зазначає, що неможливість застосування тарифів на послуги з передачі електричної енергії на рівні, визначеному оскаржуваними рішеннями, призведе до об`єктивної неможливості виконання НЕК «Укренерго» спеціальних обов`язків щодо компенсації гарантованому покупцю (ДП «Гарантований покупець») та постачальникам універсальних послуг витрат на сплату виробникам електричної енергії з відновлювальних джерел. Відсутність фінансування перешкоджатиме НЕК «Укренерго» виконанню договірних зобов`язань перед іншими учасниками ринку електричної енергії, унеможливить виконання функцій оператора системи передачі та зробить неможливим функціонування нового ринку електричної енергії в цілому.

Виходячи з меж заявленого клопотання та обставин, на яких воно ґрунтується, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

У відповідності до ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року №826/16365/17).

З урахуванням суб`єктного складу учасників даної справи, а також змісту оскаржуваних постанов щодо розповсюдження їх дії, суд зазначає про неможливість припинення застосування дії постанов № 1411 та №1622 до не обмеженого кола осіб до закінчення розгляду справи, як того просить позивач. Оскільки, суд вважає, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, не є співмірними з позовними вимогами, з якими останній звернувся до суду, і ці заходи не виконують забезпечувальної функції щодо таких вимог.

Також, відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст.150 КАС України, оскільки до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність вказаних оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, а вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

За таких обставин, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.А. Добрівська