Рішення № 83956791, 30.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2019 року № 826/17051/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про нарахування позивачеві з 01.10.2017 пенсії за віком у розмірі 10740,00 грн та поновити з 01.10.2017 нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком у розмірі 13867,78 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та в установленому порядку йому призначено пенсію в розмірі 13867,78 грн, виплату якої відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 06.12.2016 № 1774-VIII, тимчасово в період з 01.01.2017 до 31.12.2017 обмежено розміром 10740,00 грн. На запит позивача відповідач повідомив останнього, що після перерахунку пенсії її розмір з 01.10.2017 не змінився та складає 10740,00 грн. Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує право останнього на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 26.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17051/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.11.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що станом після перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 загальний розмір пенсії становить 10286,59 грн. Таким чином, вважає, що у зв`язку зі зміною норм пенсійного забезпечення з 01.10.2017, Управління правомірно застосувало норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та продовжувало виплачувати позивачеві пенсію у раніше встановленому розмірі - 10740,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З травня 2017 року позивачеві призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір якої становив 13867,78 грн.

З моменту призначення позивачеві пенсі та по 31.10.2017, відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія останньому виплачувалася в розмірі 10740,00 грн.

11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", відповідно до якого позивачу з 01.10.2017 перераховано пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015, 2016 роки в сумі 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, за результатами якого розмір його пенсії склав 10286,59 грн.

Враховуючи, що розмір пенсії позивача після перерахунку пенсії був меншим, відповідач продовжив виплачувати пенсію у розмірі 10740,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про поновлення виплати його пенсії у розмірі 13867,78 грн, проте листами від 27.04.2018 № 7708/14/К-735, 03.08.2018 № 16389/К-11 Управлінням відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що розмір пенсії визначено в установленому законом порядку.

Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо розміру пенсії позивача за період з 01.10.2017 по 31.12.2017.

Частиною третьою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, що діяла з 01.01.2017) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Враховуючи, що обмеження розміру пенсії було тимчасовим - до 31.12.2017, суд вважає, що у період з 01.10.2017 по 31.12.2017 відповідач при виплаті пенсії позивачеві у розмірі 10740,00 грн діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щодо розміру пенсії позивача з 01.01.2018.

11.10.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким до частини першої статті 25 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім того, пункт 4 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV доповнено пунктами 4-3 та 4-4.

Так, пунктом 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до пункту 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону № 1058-ІV до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Таким чином, пенсія позивача підлягає перерахунку з 1 жовтня 2017 року з врахуванням частини 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Як зазначає відповідач, здійснивши перерахунок пенсії позивача, розмір останньої становив 10286,59 грн.

Поряд з цим, відповідно до пункту 4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач, перераховуючи пенсію з врахуванням пункту 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, не врахував пункт 4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, згідно якого у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, посилання позивача на порушення його конституційних прав та неможливості зменшення розміру належних йому пенсійних виплат, в контексті даної спірної ситуації, є правомірним, оскільки після перерахунку розмір пенсії позивача був зменшений.

Також, при вирішенні даної справи суд враховує, що до 31.12.2017 існувало обмеження в отриманні максимального розміру пенсії, а саме 10740,00 грн, проте відповідно до частини третьої статті 27 Закону № 1058-ІV обмеження з 01.01.2018 збільшено до 13730,00 грн, так як Законом України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірі 1373,00 грн.

Таким чином, з 01.01.2018 розмір пенсії позивача повинен становити 13730,00 грн, а не 13867,78 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію в розмірі 13730,00 грн, починаючи з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 352,40 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з- урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко