Ухвала суду № 83949816, 30.07.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50250/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі: Шевченко А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_7,

представника третьої особи Павленка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №757/50250/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

12.10.2018 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

01.02.2019 відповідно до розпорядження № 47 від 01.02.2019 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з відстороненням від посади судді ОСОБА_8 , яку було передано судді Ільєвій Т.Г., 01.02.2019, для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2019 провадження у справі відкрито, розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

30.07.2019 в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову з вимог якої слідує, що остання просить вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме накласти арешт на три кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,9 кв.м (частка власності: 1/2, належить з 05,06.2019 р. на підставі договору дарування № 32345 ОСОБА_5 , проживає за цією ж адресою, та 1/2 частку цієї ж квартири, яка належить з 05.06.2019 р. на підставі договору дарування № 32345 ОСОБА_6 ), заборонивши особам, у володінні, користуванні яких перебуває зазначене нерухоме майно розпоряджатися квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .та будь-яким способом обтяжувати її, а також заборонити відповідачу ОСОБА_3 , відчуження, будь-яким способом обтяжувати квартиру АДРЕСА_1 .; Заборонити фіктивним власникам ОСОБА_5 місце реєстрації: АДРЕСА_1 . та ОСОБА_6 адреса АДРЕСА_1 проводити щодо нього будь-яких реєстраційні дії органами Державної реєстраційної служби, оскільки незастосування цих дій може призвести до зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження цього майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити виконанню судового рішення по даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивач звернулася до суду із даним позовом, рішення за результатами розгляду якого, стосуватиметься її прав та охоронюваних законом інтересів, а його виконання полягатиме у відновленні прав. Позивач вказує, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача є співмірними з заявленими вимогами та здатні реально їх забезпечити. При цьому, вони жодним чином не порушують прав інших осіб, в т.ч. прав інших учасників товариств володіти та розпоряджатися своїми частками.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги заяви про забезпечення позову підтримали.

Представника відповідача - ОСОБА_7 заперечувала щодо застосування заходів забезпечення позову та просила відмовити у накладенні арешті на майно відповідача.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував щодо задоволення арешту.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників розгляду, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У відповідності до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 1 даної постанови визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Так, судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України та те, що заявлений захід забезпечення позову являється співмірним до заявлених вимог, враховуючи при цьому, що суду не надано документів, які свідчать про право власності на квартиру, на яку заявник просить накласти арешт.

Наряду з вказаним слід відмітити, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення з метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпечення позову, проте дана вимога заявником не виконана.

Враховуючи викладені обставини та відповідні норми законодавства, суд вважає, що вимоги заяви являються необґрунтованими.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №757/50250/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали буде складено 05.08.2019.

Суддя Т.Г. Ільєва