Рішення № 83936784, 30.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1877/19

РІШЕННЯ

іменем України

30 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 09.11.2018 №Ф-42288-17 зі сплати єдиного внеску.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачка зазначила, що перебувала на обліку в Головному управлінні ДФС в Хмельницькій області як фізична особа-підприємець. Вважає спірну вимогу протиправною, оскільки у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність) відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок в мінімальному розмірі. Вказала, що не подавала податкової звітності, не здійснювала підприємницької діяльності, постійно працювала найманим працівником з 1996 року за трудовим договором №131138, укладеним з дочірнім підприємством "Центр інтернаціональ Україна", та отримувала заробітну плату, з якої роботодавець сплачував єдиний внесок.

Ухвалою від 26.06.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою від 18.07.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, визнавши поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що з 01.01.2017 фізичні особи-підприємці зобов`язані сплачувати єдиний внесок незалежно від отриманого доходу у звітному кварталі, або окремому місяці звітного кварталу. У зв`язку з наявністю заборгованості по єдиному внеску за 2017-2018 роки в інтегрованій картці позивачки в сумі 15819,54 грн була сформована вимога про сплату від 09.11.2018 №Ф-42288-17. Вважає спірну вимогу правомірною, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що є застрахованою особою, і єдиний внесок за неї регулярно сплачує роботодавець, що виключає її обов`язок щодо сплати єдиного внеску у вказаний період. Вказала, що контролюючий орган всупереч вимогам Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі по тексту - Інструкція №449), своєчасно не виставив спірну вимогу про сплату боргу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Позивачка - ОСОБА_1 з 05.04.2006 по 13.06.2019 перебувала на обліку в Головному управління ДФС у Хмельницькій області як фізична особа-підприємець з такими видами діяльності: 74.13.0 "Дослідження кон`юктури ринку та виявлення суспільної думки", 74.14.0 "Консультування з питань комерційної діяльності та управління".

Головне управління ДФС у Хмельницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-42288-17, відповідно до якої загальна сума боргу позивачки зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2018 становила 15819,54 грн.

Вважаючи спірну вимогу протиправною, позивачка звернулась до суду з позовом про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначає закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі по тексту - Закон №2464-VI).

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону №2464-VI, які набули чинності з 01.01.2017, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.

За змістом пункту 3 частини статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).

Таким чином, з 01.01.2017 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, незалежно від отримання доходу (прибутку). При цьому, фізичні особи-підприємці не звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони одночасно були найманими працівниками у роботодавців, визначених пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-УІ. Єдиний внесок сплачується різними платниками в різних розмірах та з інших правових підстав. Тобто, закон допускає одночасну сплату єдиного внеску як самим застрахованим так і страхувальником.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону 2464-УІ мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

У статті 8 закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 3200,00 грн. Згідно з статтею 8 закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 3723,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-УІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Отже, мінімальний розмір єдиного внеску в місяць з мінімальної заробітної плати в 2017 році становив 704,00 грн (3200 х 22%), у 2018 році - 819,06 грн (3723 х 22%).

Доказів сплати єдиного внеску у 2017-2018 роках позивачка суду не надала.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-УІ недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-УІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Абзацом 3 пункту 3 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Згідно з абзацом 7 пункту 3 розділу VI Інструкції №449 у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) фізичній особі-підприємцю, в тому числі тій, яка обрала спрощену систему оподаткування, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Оскільки у позивачки станом на 31.10.2018 був наявний борг зі сплати єдиного внеску в розмірі 15879,54 грн, доказів сплати такого боргу позивачка не надала, то суд вважає, що Головне управління ДФС у Хмельницькій області 09.11.2018 правомірно виставило вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-42288-17.

Доводи позивачки про те, що у спірний період єдиний внесок вплачувався за неї роботодавцем, суд вважає безпідставними, оскільки Закон №2464-УІ визначає фізичних осіб-підприємців та роботодавців окремими платники єдиного внеску.

Нездійснення позивачкою підприємницької діяльності, неотримання доходу від такої діяльності та неподання звітності не звільняє останню від обов`язку сплати мінімального страхового внеску.

Крім того, на момент виставлення спірної вимоги про сплату боргу, підприємницька діяльність позивачки не була припинена у встановленому законодавством порядку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач довів правомірність вимоги про сплату боргу від 09.11.2018 №Ф-42288-17. Тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.

Судовий збір з відповідача не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Головуючий суддя О.К. Ковальчук