Рішення № 83936318, 30.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1799/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Волканова Є.В. (за ордером),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №Ю-134-у від 05 грудня 2018 року по сплаті кредитною спілою «Промислово-фінансова спілка» грошових коштів у розмірі 7968,67 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року судом даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

19 квітня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» (вх.№13667/19), відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі 05.12.2018 р. було винесено вимогу №Ю-134-у про сплату кредитною спілкою «Промислово-фінансова спілка» боргу у розмірі 7968,67 грн. на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2013 р. у справі №815/775/13-а. Зазначена вимога на адресу кредитної спілки не надходила, про її наявність дізнались 07.03.2019 р. з постанови державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 05.02.2019 р. ВП №5811517 про арешт коштів кредитної спілки, які містяться на почтових рахунках, відкритих у банківських установах. Ухвалами господарського суду Одеської області у справі №2/41-10-1813 про банкрутство кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка`було зобов`язано у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство кредитної спілки «Промислово фінансова спілка». Постановою господарського суду Одеської області від 18.11.2014 р. у справі №2/41-10/1813 кредитну спілку «Промислово-фінансова спілка» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 13.09.2016 р. ухвалою господарського суду Одеської області було затверджено мирову угоду у справі №2/41-10-1813 про банкрутство кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» та припинено провадження у справі. Угоду затверджено між ліквідатором КС «Промислово-фінансова спілка» арбітражним керуючим Бондаренко І.Е. та комітетом кредиторів. Підписавши вказану мирову угоду, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (яке є правонаступником управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси) погодило обов`язковість її вимог та порядок погашення вимог кредиторів, а саме: першочергове погашення вимог конкурсних кредиторів (які включені до 4 черги) і лише після їх повного погашення здійснюється оплата вимог інших черг, в свою чергу вимоги Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі віднесені до шостої черги. Враховуючи те, що грошові кошти у розмірі 7968,67 грн., які вказані у вимозі про сплату боргу №Ю-134-у від 05.12.2018 р. були предметом судового розгляду, про що винесено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2013 р. у справі №815/775/13-а, були визнані боржником в рамках справи про банкрутство, згідно ухвали господарського суду Одеської області від 15.01.2015 р. у справі №4/41-10-1813, та мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2016 р. визначено порядок їх погашення, то вважаємо дії Центрального Об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо самостійного стягнення вказаних коштів, без дотримання правил черговості, протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси боржника, розцінюються як незаконне втручання у господарську діяльність.

10 травня 2019 року до суду від відповідача за вх.№16688/19 надійшов відзив на позов (а.с.98-99), у якому відповідач зазначає що КС «Промислова - фінансова спілка» має заборгованість перед управлінням зі сплати фінансових санкцій - 2705,13 грн. та нарахованої пені 5263,54 грн. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2013 р. позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до КС «Промислово-фінансова спілка» задоволені повністю. Щодо мирової угоди відповідно до наслідків невиконання мирової угоди кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в обсязі (не за умовами), передбаченому цією мировою угодою. На даний час заборгованість у сумі 7968,67 грн. позивачем не погашена, доказів сплати такої заборгованості не надано.

17 травня 2019 року до суду від позивача за вх.№17647/19 надійшла відповідь на відзив (а.с.104-107), у якій позивач зазначає, що Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі взагалі проігноровано наявність мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області 13.09.2016 р. у справі №2/41-10-1813 про банкрутство кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка». Наразі КС «Промислово-фінансова спілка» виконує положення мирової угоди - здійснює продаж нерухомого майна та здійснює задоволення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості. Законодавством визначено порядок стягнення кредиторами заборгованості з боржника поза мировою угодою, а саме: подання позову про її розірвання, визнання недійсною і після цього пред`явлення своїх вимог у окремому позовному провадженні. Таким чином, прийняття Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі вимоги №Ю-134-у від 05.12.2018 р. по сплаті кредитною спілкою «Промислово-фінансова спілка» грошових коштів у розмірі 7968,67 грн., при наявності судових рішень та поза межами виконання мирової угоди є порушенням вимог чинного законодавства, порушення рішень господарського суду Одеської області, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та вчиненими у супереч йому, а тому такі дії та вимоги підлягають визнанню протиправними та скасуванню у повному обсязі.

18 червня 2019 року ухвалою суду визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та роз`яснено, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. Витребувано в Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі розрахунок заборгованості кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» станом на 03.12.2018 року.

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року витребувано в Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі розрахунок заборгованості кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» станом на 03.12.2018 року.

29 липня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/1799/19 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року по справі №815/775/13-а, яка набрала законної сили 26.03.2013 року (а.с.64-66) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з кредитної спілки «Промислова-фінансова спілка» код ЄДРПОУ 26471671, заборгованість зі сплати фінансових санкцій та нарахованої пені на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в сумі 7968,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15 січня 2019 року по справі №2/41-10-1813 (а.с.21, 63) за заявою: ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 1601744,00 грн., про банкрутство Кредитної спілки «Промислово-фінансової спілки» визнано вимоги Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до КС «Промислово-фінансової спілки» в сумі 7968,67 грн.

13 вересня 2016 року ухвалою Господарського суду Одеської області по справі №2/41-10-1813, яка набрала законної сили 13.09.2016 року, призначено ліквідатором кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» арбітражного керуючого Бондаренка Ігоря Едуардовича (свідоцтво №595 від 21.03.2013 р.) Затверджено мирову угоду, укладену між комітетом кредиторів кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» та боржником. Провадження у справі № 2/41-10-1813 про банкрутство кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» припинено (а.с.22-24, 67-69).

Так, згідно умов мирової угоди у справі №2/41-10-1813 про банкрутство боржника кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка», підписаної головою комітету кредиторів кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» та арбітражним керуючим Бондаренко Ігорем Едуардовичем (а.с.25-29, 70-74) мирова угода укладається до вимог другої та наступної черг визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які затверджені ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 16.09.2014 р. по справі №2/41-10-1813 (п.2.1). Вимоги шостої черги задовольняються лише в разі повного задоволення вимог четвертої черги (п.4.3).

Згідно з ч.ч.10, 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі фінансові санкції: 1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, зазначених у частині дев`ятій цієї статті, сум інвестиційного доходу, одержаного від інвестування коштів Накопичувального фонду, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами виконавчих органів Пенсійного фонду та несвоєчасне зарахування на банківські рахунки сум коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду, які використовуються на цілі, передбачені цим Законом, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум; 2) за порушення вимог, передбачених частиною дванадцятою статті 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником. Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев`ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.1.2).

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу (п.8.2 Інструкції).

Згідно п. 8.9 Інструкції якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що у випадку наявності в юридичної особи заборгованості по страховим внескам, фінансовим санкціям (штрафам) та пені пенсійний орган має право скласти на направити такій юридичній особі вимогу про сплату боргу лише один раз щодо узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому пенсійний орган має право складати нову вимогу лише на суму зростання боргу.

29 листопада 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси було складено вимогу про сплату боргу №Ю-15 (а.с.118), а саме щодо сплати кредитною спілкою «Промислово-фінансова спілка» недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені у розмірі 7968,67 грн., з яких 2705,13 грн. - фінансові санкції (штрафи) та 5263,54 грн. - пеня.

05 грудня 2018 року Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фону України в м.Одесі складено вимогу про сплату боргу №Ю-134-у (а.с.100), а саме про сплату кредитною спілкою «Промислово-фінансова спілка» заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) та пені у розмірі 7968,67 грн., з яких 2705,13 грн. - фінансові санкції (штрафи) та 5263,54 грн. - пеня.

Таким чином судом встановлено, що в порушення вимог вищевказаної Інструкції пенсійними органами було складено та направлено позивачу дві вимоги про сплату одного і того самого боргу у сумі 7968,67 грн.

Доказів відкликання вимоги про сплату боргу №Ю-15 від 29.11.2016 року відповідачем до суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» та про доцільність визнання протиправною та скасування вимоги Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №Ю-134-у від 05 грудня 2018 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №АД-06 від 15 квітня 2019 року (а.с.54).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на користь кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №АД-06 від 15 квітня 2019 року.

Окрім цього суд зазначає, що позивач у відповіді на відзив просить суд стягнути на його користь з відповідача 4200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Судом встановлено, що 19 липня 2018 року адвокатським об`єднанням «ПРАКТИКА» (адвокатське об`єднання) та КС «Промислово-фінансова спілка» (клієнт) укладено договір №1 про надання правової допомоги (А.С.109), за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги, розмір якого передбачений додатковою угодою (а.с.110), яка являється невід`ємною частиною цього договору (п.1.1).

Відповідно до розрахунку витрат за договором про надання правової допомоги №1 від 19.07.2018 року та додаткової угоди №1 від 22.03.2019 року (а.с.111) вбачається, що розмір гонорару адвокатського об`єднання складає 4200,00 грн.

На підтвердження наявності витрат на правничу допомогу з боку позивача разом із позовною заявою та клопотанням про розподіл судових витрат по справі, надано до суду:

- ордер серії ОД №254277, виписаний АО «ПРАКТИКА» на представництво адвокатом Волкановим Євгеном Васильовичем інтересів КС «Промислово-фінансова спілка» у суді (а.с.34);

- акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 16 травня 2019 року (а.с.112);

- рахунок №1 до договору про надання правової допомоги 1 від 19.07.2018 року та додаткової угоди №1 від 22.03.2019 року (а.с.113).

При цьому заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем до суду не надано та у судовому засіданні такої не заявлено.

Отже, на підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та про доцільність його задоволення.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №Ю-134-у від 05 грудня 2018 року.

Стягнути з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на користь кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №АД-06 від 15 квітня 2019 року.

Стягнути з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі на користь кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4200,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - кредитна спілка «Промислово-фінансова спілка» (вул.Жуковського, буд.40, кв.5, м.Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 26471671).

Відповідач - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (вул.Ільфа і Петрова, буд.4-А, м.Одеса, 65121, код ЄДРПОУ 39398646).

Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко

.