Ухвала суду № 83892222, 11.06.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/16753/19

Провадження № 1-кс/760/8939/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного м. Києва Усатова І.А., при секретарі Мелешко О.С., за участю детектива Пісного В.І., адвокатів Безмаля Д.І. та Іваненка Т.М., які діють в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Лучківа Ю.В., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР у кримінальному провадженні № 042018101070000098 від 17.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пісного В.І., погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Лучківа Ю.В., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР у кримінальному провадженні № 042018101070000098 від 17.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України.

У обґрунтування клопотання зазначається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101070000098 від 17.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора з підготовки та транспортування газу АТ «Укргазвидобування», будучи обізнаним, у зв`язку з виконанням службових обов`язків, маючи у безпосередньому підпорядкуванні працівників механіко-енергетичного Департаменту та керуючи ним, достовірно знаючи, що на підставі п.п. 5.4 Положення про механіко-енергетичний департамент ПАТ «Укргазвидобування», за здійсненням взаємовідносин з іншими підрозділами, механіко-енергетичний Департамент разом з Департаментом матеріально-технічного постачання та закупівель формує потребу і розподіл коштів на придбання нафтопереробного обладнання, запасних частин та автотранспорту, на реконструкцію і переозброєння виробництва, вчинив злочин з використанням службового становища.

Детектив вказує на те, що на виконання зазначених обов`язків за складанням профільного департаменту та за підписом його безпосереднього начальника ОСОБА_2 10.01.2018 ОСОБА_1 погодив попередньо складені працівниками механіко-енергетичного Департаменту заявки на постачання та закупівлю обладнання гирлового в асортименті згідно із переліком № 22/1-13 та № 22/1-14, які направив до Голови тендерного комітету Товариства для проведення відповідної закупівлі.

Вказує, що 24.01.2018 ПАТ «Укргазвидобування» розмістило на сайті (https://www.prozorro.gov.ua) оголошення про проведення допорогової закупівлі № 18Т-065, зокрема на закупівлю арматури трубопровідної: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (арматура фонтанна в асортименті) очікуваною вартістю 151 126 700 (сто п`ятдесят один мільйон сто двадцять шість тисяч сімсот) гривень, 26.01.2018 - оголошення про проведення допорогової закупівлі № 18Т-068, зокрема на закупівлю арматури трубопровідної: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (головки колонні в асортименті) очікуваною вартістю 115 992 900 (сто п`ятнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто дві тисячі дев`ятсот) гривень. Зазначені закупівлі оголошено на підставі заявок від 10.01.2018 №22/1-13 та №22/1-14.

У клопотанні зазначено, що вивчивши пропозиції учасників закупівель, що входило в межі їхніх повноважень, будучи директором з підготовки та транспортування газу та начальником профільного Департаменту Товариства, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 обрали найбільш вигідну та обґрунтовану пропозицію, вирішили використати зазначену інформацію з метою отримання неправомірної вигоди, а саме поставити перед власником обраного учасника закупівель - директором ТОВ «МІК» ОСОБА_4 умову перемоги підприємства останнього та подальшого укладення відповідних договорів і їх належного виконання з боку ПАТ «Укргазвидобування» - надання неправомірної вигоди в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Зазначено, що на виконання злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, в особистих інтересах, за попередньою змовою, групою осіб, ОСОБА_1 приблизно в середині лютого 2018 року але до 27.02.2018, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська 26/28, надав вказівку підлеглим працівникам зателефонувати до ТОВ «МІК» з пропозицією директору підприємства з`явитися під приводом спілкування щодо конкурсу до директора з підготовки та транспортування газу.

Також зазначено, що 27.02.2018 о 13 год. 53 хв. директор ТОВ «МІК» ОСОБА_4 на запрошення ОСОБА_1 з`явився у приміщенні ПАТ «Укргазвидобування», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, де зустрівся з ним, а саме на п`ятому поверсі будівлі в його робочому кабінеті. ОСОБА_1 під приводом робочої зустрічі, намагаючись завуалювати власні злочинні дії та наміри, з огляду на своє службове становище, запросив до кабінету співучасника злочину - начальника механіко-енергетичного Департаменту - ОСОБА_2 та пояснив ОСОБА_4 , що ОСОБА_2 є компетентною особою та буде в подальшому підтримувати спілкування із ним у всіх питаннях та щодо відповідних умов. Також ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 повідомить ОСОБА_4 про необхідні дії задля перемоги ТОВ «МІК» у конкурсних торгах, тобто створив умови з метою подальшого отримання незаконної грошової винагороди.

У клопотанні вказано, що того ж дня ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 , що він уповноважений ОСОБА_1 на проведення переговорів щодо закупівель та висловив умову ОСОБА_4 про те, що він має надати йому та ОСОБА_1 неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в розмірі 1 (одного) мільйона доларів США, в іншому випадку пропозиції ТОВ «МІК» у закупівлях №18Т-065, №18Т-068 не будуть погоджені Департаментом, керівником якого він є, та відповідно в подальшому відхилені. Зазначеними діями ОСОБА_2 умисно, за попередньою змовою, групою осіб із ОСОБА_1 , з корисливих мотивів висловили прохання у наданні неправомірної вигоди та створили умови і переконали ОСОБА_4 в наявності службових можливостей вплинути на результати конкурсу за заявками від 10.01.2018 №22/1-13 та №22/1-14, що фактично є в межах їх повноважень, з метою отримання неправомірної вигоди для себе. На вказане прохання ОСОБА_4 , розуміючи незаконність дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з огляду на вже витрачені кошти підприємства та обставини власної господарської діяльності, погодився, усвідомлюючи наявність загрози відхилення пропозицій його підприємства, надати неправомірну вигоду в розмірі, визначеному ОСОБА_2 .

Вказано, що ТОВ «МІК» визнано переможцем в конкурсних закупівлях та укладено відповідні договори між ПАТ «Укргазвидобування» та його філією з ТОВ «МІК» на загальну суму 206 739 996 (двісті шість мільйонів сімсот тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень, а саме: договір №УГВ9233/30-18 від 05.05.2018 щодо постачання 112 комплектів фонтанної арматури загальною вартістю 109 899 996,18 (сто дев`ять мільйонів вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень вісімнадцять копійок) гривень та договір №УГВ6530/30-18 від 11.06.2018 щодо постачання 92 комплектів колонних головок загальною вартістю 96 839 999,52 (дев`яносто сім мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч п`ятдесят дві копійки) гривень.

Відповідно до вказаних договорів, ТОВ «МІК» з липня 2018 року розпочало постачати на ПАТ «Укргазвидобування» (його газопромислові управління) на території України відповідну продукцію. Після фактичного отримання продукції ПАТ «Укргазвидобування» із серпня 2018 року розпочало здійснювати оплату за поставлений товар на банківські рахунки ТОВ «МІК».

Детектив стверджує, що в період з початку серпня 2018 року по 26.09.2018 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в місті Києві, ОСОБА_2 , маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , в особистих інтересах та інтересах співучасника злочину ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_4 , що замість передачі частини неправомірної вигоди в сумі 40 000 (сорока тисяч) доларів США від загальної суми передасть йому та ОСОБА_1 автомобіль Toyota Land Cruiser 200 (2015 р.в., № шасі НОМЕР_1 ).

Також зазначає, що період робочого часу, з 8 до 18 години на території м. Запоріжжя запорізькою філією ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВА ГРУПА», яка діяла на підставі договору комісії №6196/18/0011537 від 26.09.2018, укладеного з власником транспортного засобу ТОВ «МІК» (код ЄДРПОУ 30105738), підписано договір купівлі-продажу транспортного засобу №6196/18/001537 з особою, встановленою як ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах та від імені ОСОБА_2 Тобто відбулась передача майна як частини від визначеної попередньою домовленістю загальної суми неправомірної вигоди, зокрема 40 000 (сорок тисяч) доларів США, від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 .

У клопотанні детектив вказує на те, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 , який визначив спосіб передачі через третіх осіб, частину неправомірної вигоди в сумі 175 000 (сто сімдесят п`ять тисяч) доларів США, що станом на 29.11.2018 згідно із встановленим НБУ курсом гривні до долара США становило 4 945 500 (чотири мільйони дев`ятсот сорок п`ять тисяч п`ятсот гривень), а саме, передавши грошові кошти через необізнаних у їхніх злочинних діях ОСОБА_7 , який у свою чергу дав вказівку своєму водію ОСОБА_8 безпосередньо передати грошові кошти ОСОБА_2

Детектив зазначив, що 03.12.2018 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 , який визначив спосіб передачі через третіх осіб, частину неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 101 400 (сто одна тисяча чотириста) доларів США, що станом на 03.12.2018 згідно із встановленим НБУ курсом гривні до долара США становило 2 861 508 (два мільйони вісімсот шістдесят одна тисяча п`ятсот вісім) гривень, повторно залучивши до передачі ОСОБА_7 , який не був обізнаний у злочинних діях ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Зазначив, що 09.12.2018 в першій половині дня (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) на виконання злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах співучасника злочину ОСОБА_1 , продовжуючи вчиняти злочин, ОСОБА_2 , маючи умисел на отримання частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , перебуваючи на території готельно-ресторанного комплексу «Глухомань» за адресою: Полтавська обл., с. Нижні Млини, отримав особисто від ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди в розмірі 324 (триста двадцять чотири тисячі) доларів США, що станом на 09.12.2018 згідно із встановленим НБУ курсом гривні до долара США становило 9 029 880 (дев`ять мільйонів двадцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

У клопотанні вказано, що 19.12.2018 на виконання злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах співучасника злочину ОСОБА_1 , продовжуючи вчиняти злочин, ОСОБА_2 , маючи умисел на отримання частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, з 18 до 21 год., більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, отримав від ОСОБА_4 останню частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 322 100 (триста двадцять дві тисячі сто) доларів США, що станом на 19.12.2018 згідно із встановленим НБУ курсом гривні до долара США становило 8 967 264 (вісім мільйонів дев`ятсот шістдесят сім тисяч двісті шістдесят чотири) гривні, які були в картонній коробці з написом «Нова Пошта».

Детектив зазначає, що в період часу з 22 год. 42 хв. 19.12.2018 до 5 год.16 хв. 20.12.2018, у ході обшуку та огляду місця події за адресою місця проживання ОСОБА_2 (в АДРЕСА_2 ) виявлено та вилучено вищезазначені кошти - 322 100 (триста двадцять дві тисячі сто) доларів США, які ОСОБА_2 та ОСОБА_1 попередньо поділили між собою - 169 400 доларів США у ОСОБА_1 та 152 700 доларів США біля будинку в АДРЕСА_2.

Так детектив стверджує, що у період з 26.09.2018 по 19.12.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в загальній сумі 922 500 (дев`ятсот двадцять дві тисячі п`ятсот) доларів США та автомобіль Toyota Land Cruiser 200, який за домовленістю між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , було оцінено в 40 000 (сорок тисяч) доларів США, що згідно із встановленим НБУ курсом гривні до долара США становить 26 926 552 (двадцять шість мільйонів дев`ятсот двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні і відповідно до примітки 1 до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Вказує, що у ніч з 19 на 20.12.2018 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.12.2018 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 у приміщенні АДРЕСА_2 , де у цей час перебували з поміж інших ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Детектив вказує на те, що в ході вказаного обшуку було тимчасово вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не був наданий ухвалою слідчого судді, але яке має значення для кримінального провадження, а саме грошові кошти у сумі 169 400 (сто шістдесят дев`ять чотириста) доларів США.

Детектив вважає, що зазначені грошові кошти відповідають критеріям ст. 98 КПК України, атому просив накласти арешт на майно, з метою забезпечення збереження доказів.

Необхідність арешту вилученого майна обґрунтовується запобіганням можливості його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі, відчуження.

У судовому засіданні детектив підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, з підстав викладених у ньому.

Адвокат Іваненко Т.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у судовому засіданні заперечував проти задоволенні клопотання, посилаючись на те, що зазначені грошові кошти не відповідають критеріям ст. 98 КПК України. Пояснив, що вказані грошові кошти вилученні незаконного, оскільки слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києві в ухвалі від 18.12.2018 відмовив в наданні дозволу на вилучення грошових коштів, отриманих незаконним шляхом. При цьому, звернув увагу на те, що в клопотанні прокурора про надання дозволу на обшук йшла мова про неправомірну вигоду в сумі 16 млн. 840 тис. грн., проте згідно протоколу обшуку від 19.12.2018 та клопотання детектива про накладення арешту вбачається, що вилучалися грошові кошти в доларах США.

Зазначив, що сторона обвинувачення уже зверталася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, за результатами розгляду якого ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.12.2018 задоволено клопотання та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку, проведеного 19.12.2018 за місцем фактичного проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема і на грошові кошти, про які зазначається детективом. При цьому, ухвалою Київського апеляційного суду від 13.02.2019 вказана ухвала скасована, у зв`язку з тим, що прокурором не надано відомостей на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Зазначив, що сторона обвинувачення повторно зверталася до слідчого судді з клопотання про накладення арешт на вилучені грошові кошти, що підтверджується ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.02.2019 про задоволення даного клопотання. При цьому, зі змісту ухвали та при ознайомлення з матеріалами клопотання, адвокату стало відомо, що від слідчого судді була прихована та обставина, що на вказане майно вже був накладений арешт ухвалою від 29.12.2018, яка була скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 13.02.2019.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.06.2019 скасована ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.02.2019.

Захисник також вказав на те, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України від 21.03.2019 виділено в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України. Тобто всі слідчі (розшукові) дії, в тому числі обшук, під час якого вилучені дані грошові кошти, проводилися в кримінальному провадження за кваліфікацією ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, виділені в інше кримінальне провадження.

Адвокат Іваненко Т.М. також надав слідчому судді ухвалу Київського апеляційного суду від 01.04.2019, яка свідчить про те, що сторона обвинувачення повторно зверталася до слідчого судді з клопотання про арешт вказаних грошових коштів в рамках кримінального провадження № 042018101070000098 від 17.04.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України. При цьому, зі змісту даної ухвали вбачається, що прокуратура, в цьому клопотанні, просила накласти арешт на майно не з метою збереження речових доказів, а з метою конфіскації майна як виду покарання, проте підозрюваних у даному кримінальному провадженні не має. З урахуванням вказаної ухвали, адвокат вважає, що сторона обвинувачення визнає відсутність у грошових коштів ознак речових доказів.

Крім того, адвокат зазначає, що 24.05.2019 стороною захисту подано до Спеціалізованої прокуратури Генеральної прокуратури України клопотання про закриття кримінального провадження, проте на даний час відсутні відомості про розгляд даного клопотання. Разом з цим, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.06.2019 детективу Національного антикорупційного України відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 042018101070000098 від 17.04.2018.

На запитання слідчого судді, адвокат Іваненко Т.М. пояснив, що підтвердженням права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на вказані грошові кошти є те, що вони, згідно протоколі обшуку від 19.12.2018, вилучені саме в цих осіб, а також цей факт підтверджується висновками, зробленими в ухвалах Київського апеляційного суду.

Адвокат Безмаль Д.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту, підтримавши пояснення адвоката Іваненка Т.М. та зазначивши, що грошові кошти, вилучені в ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 незаконно, а їх не повернення порушуються права останніх на володіння своїм майном.

Заслухавши пояснення детектива та адвокатів, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими детектив обґрунтовує доводи клопотання та документами, наданими стороною захисту, слідчим суддею встановлено наступне.

Встановлено, що в рамках кримінального провадження № 42018101070000098 від 17.04.2018 у період з 19.12.2018 по 20.12.2018 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18.12.2018 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 у приміщенні АДРЕСА_2 , де у цей час перебували з поміж інших ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . За результатами вказаного обшуку було тимчасово вилучено грошові кошти у сумі 169 400 (сто шістдесят дев`ять чотириста) доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що вилучені грошові кошти за адресою: АДРЕСА_2 , постановою від 21.12.2018 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018101070000098 від 17.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191 КК України.

Вбачається, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України від 21.03.2019 виділено в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно витягу з ЄРДР Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 42018101070000098 від 17.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до чч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Як передбачено п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Частинами 1 та 2 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя також зобов`язаний урахувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

З матеріалів справи вбачається, що сторона обвинувачення неодноразово зверталася з клопотанням про накладення арешту на вказані грошові кошти, вилученні під час обшуку в період з 19.12.2018 по 20.12.2018, за результатами розгляду яких ухвалами слідчих суддів від 29.12.2018, 14.02.2019 та 20.02.2019 накладався арешт на вказане майно.

При цьому, зазначені ухвали були скасовані ухвалами Київського апеляційного суду від 13.02.2019, 10.06.2019 та 01.04.2019 відповідно.

З вказаних ухвал вбачається, що колегія суддів Київського апеляційного суду неодноразово приходила до висновку, що зазначені грошові кошти не містять об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій. Тобто колегія суддів вважає, що вилучені кошти не відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Поряд з цим, визначений КПК України процесуальний порядок обмеження права власності закріплює об`єктивні передумови для забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, передбачає засоби, що гарантують реалізацію цих прав, їх захист, поновлення на випадок порушення, а також охорону законних інтересів.

Виходячи із змісту приписів ч. ч. 3-6 ст. 170 КПК України, умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із представлених доказів.

Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.

З матеріалів клопотання вбачається, що орган досудового розслідування встановив суму неправомірної вигоди, яка передавала ОСОБА_1 19.12.2018 ОСОБА_2 в розмірі 322 100 доларів США.

З протоколу обшуку від 19.12.2018 вбачається, що органом досудового розслідування за місцем проживання ОСОБА_2 вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі: 8290 грн., 169 400 дол. США, 679 600 грн., 572 500 грн., 5 100 дол. США.

Крім того, в клопотанні детектив не обґрунтовує чому саме грошові кошти в розмірі 169 400 дол. США є речовими доказами та на них має бути накладено арешт.

При цьому, детектив у прохальній частині клопотання зазначає суму коштів, не зазначаючи їх серійні номери, що позбавляє слідчого суддю встановити відповідність цих коштів до тих, що вилучалися згідно протоколу обшуку від 19.12.2018.

Слідчий суддя, дослідивши постанову від 21.12.2018 про визнання речовими доказами вилучені грошові кошти, вважає, що вона не містить відомостей на підтвердження того, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги доводи адвокатів, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучені грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не відповідають критеріям речових доказів, викладеним у ст. 98 КПК України, що свідчить про відсутність підстав для такого втручання у права та свободи власника майна шляхом застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

З огляду на вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання детектива є недоведеним та необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 170-173, 309, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: