Ухвала суду № 83872531, 27.08.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"27" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1441/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” (вх.№1628/19 від 21.08.2019р.) на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. про залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову у справі:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна”

до відповідача: державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: акціонерного товариства „Банк Альянс”,

компанії ThyssenKrupp Infrastructure GmbH,

компанії MDC FZC

про зобов`язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом:

державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна”

про розірвання договору.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/1441/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” до державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: акціонерного товариства „Банк Альянс”, компанії ThyssenKrupp Infrastructure GmbH, компанії MDC FZC, про зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України” до товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” про розірвання договору.

Ухвалою від 27.05.2019р. судом було відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

15.08.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю Гідробуд Україна” звернулось до суду із заявою про зміну предмета позову у порядку ст. 46 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.08.2019р., судом було оголошено протокольну ухвалу про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Гідробуд Україна” у задоволенні клопотання про відкликання заяви про зміну позовних вимог та протокольну ухвалу про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

21.08.2019р. до господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області про залишення заяви про зміну предмета позову без розгляду яка була занесена до протоколу судового засідання та окремим процесуальним документом оформлена не була. Розглянувши подану позивачем апеляційну скаргу на ухвалу про залишення заяви про зміну предмета позову без розгляду, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Згідно зі статтею 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним та наведений у статті 255 ГПК України.

Так, статтею 255 цього Кодексу передбачена можливість оскарження наступних ухвал суду першої інстанції:

1) про відмову у видачі судового наказу;

2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;

3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову;

4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову;

5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення;

6) про повернення заяви позивачеві (заявникові);

7) про відмову у відкритті провадження у справі;

8) про передачу справи на розгляд іншого суду;

9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

10) про затвердження мирової угоди;

11) про призначення експертизи;

12) про зупинення провадження у справі;

13) про закриття провадження у справі;

14) про залишення позову (заяви) без розгляду;

15) окрема ухвала;

16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;

17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення;

19) про відмову ухвалити додаткове рішення;

20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення;

21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;

22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання;

23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання;

25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця;

26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання;

28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;

29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;

32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду;

34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;

35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Господарський суд зауважує, що оскарження ухвали про залишення заяви про зміну предмета позову без розгляду, яка, крім того, не оформлювалась окремим документом, не передбачено положеннями ст. 255 ГПК України.

Відповідно до п. 17.11 Перехідних положень ГПК України подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

З огляду на викладене, враховуючи подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” на ухвалу господарського суду Одеської області про залишення заяви про зміну предмета позову без розгляду.

Керуючись 129 Конституції України, ст. ст. 234, 254, 255, п. 17.11 Перехідних положень ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Гідробуд Україна” апеляційну скаргу (вх.№1628/19 від 21.08.2019р.) на ухвалу господарського суду Одеської області про залишення заяви про зміну предмета позову без розгляду.

Матеріали апеляційної скарги повернути позивачу на 17 аркушах.

Ухвала набрала законної сили 27.08.2019р. та не підлягає оскарженню.

Відповідно до ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.П. Желєзна