Ухвала суду № 83856183, 23.08.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.08.2019 Справа № 554/10454/18

Провадження № 1-кс/554/12628/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Топчій В.В., захисника - адвоката Литовченка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника ВР ОТЗ СУГУ НП в Полтавській області Павленко-Слив`як Г.В. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018170000000528 від 23.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 301, ч. 2 ст.156, ч. 4 ст.152 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018170000000528 від 23.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 301, ч. 2 ст.156, ч. 4 ст.152 КК України.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що слідчим управлінням розслідується кримінальне провадження №12018170000000528, розпочате за фактом розповсюдження порнографічних зображень, що містять дитячу порнографію, з правовою кваліфікацією за ч.5 ст. 301, ч. 5 ст.27, ч.5 ст.301, ч.2 ст.156, ч.4 ст. 152 КК України.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що у період часу з 2016 до 23.02.2019 року ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, проживаючи в орендованих квартирах, розташованих в м. Києві, ігноруючи встановлені правила поведінки в суспільстві, з метою отримання доходу, здійснював створення візуальних та аудіовізуальних творів порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, шляхом примушування до участі в їх створенні неповнолітніх з метою подальшого розповсюдження в мережі Інтернет.

21.08.2019 року о 18:40 год. слідчим СУ ГУНП в Полтавській області підполковником поліції Демідовим І.М. з письмового дозволу господаря ОСОБА_2 був проведений огляд квартири АДРЕСА_1 , де тимчасово мешкав та був затриманий ОСОБА_1 . В ході огляду квартири було виявлено та вилучено наступне: мобільний телефон «Sumsung G7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з картою мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_3 , грошові кошти загальною сумою 40 тисяч 150 гривень ( сорок тисяч сто п`ятдесят) та двісті доларів США; паспорт на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Київ НОМЕР_4 виданий 06.02.1998 року Ватутінським РУ ГУМВС України в м. Києві, картка фізичної особи- платника податку на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_5 , картка Приватбанка № НОМЕР_6 , картка Приватбанка № НОМЕР_7 , повістка про виклик на ім`я ОСОБА_1 до СУ ГУНП в Полтавській області на 19.08.2019 року датована 14.08.2019 року.

Виявлені та вилучені під час проведення огляду грошові кошти, отримані під час злочинної діяльності ОСОБА_1 , банківські картки могли бути використанні для переводу грошових коштів після розповсюдження порнографічних творів.

Вилучені під час обшуку грошові кошти та предмети приєднані до матеріалів кримінального провадження та визнані речовими доказами.

На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити. Вказав, що всі ці речі належать ОСОБА_1 , вони можуть містити відомості про злочини, здобуті злочинним шляхом.

Адвокат Литовченко Р.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки речі не мають значення та відношення до кримінального провадження.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчму судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12018170000000528 від 23.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 301, ч. 2 ст.156, ч. 4 ст.152 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_1 , якому 24.02.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 301 КК України.

22.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 301, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 152, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 156 КК України.

22.08.2019 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці.

Виходячи із аналізу положень пункту першого частини третьої статті 132 КПК України, статті 170 КПК України, слідчий, прокурор в ході розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, в якому особі оголошено про підозру, має довести існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання слідчого по суті, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, із змісту клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається, що зазначені обставини підозри, які інкримінуються ОСОБА_1 , мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення огляду від 21.08.2019 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Постановою слідчого від 22.08.2019 року мобільний телефон «Sumsung G7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з картою мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_3 , грошові кошти загальною сумою 40 тисяч 150 гривень ( сорок тисяч сто п`ятдесят) та двісті доларів США; паспорт на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Київ НОМЕР_4 виданий 06.02.1998 року Ватутінським РУ ГУМВС України в м. Києві, картка фізичної особи- платника податку на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_5 , картка Приватбанка № НОМЕР_6 , картка Приватбанка № НОМЕР_7 , повістка про виклик на ім`я ОСОБА_1 до СУ ГУНП в Полтавській області на 19.08.2019 року датована 14.08.2019 року, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018170000000528 від 23.11.2018 року.

Вилучене, відповідно до протоколу огляду майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника ВР ОТЗ СУГУ НП в Полтавській області Павленко-Слив`як Г.В. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018170000000528 від 23.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 301, ч. 2 ст.156, ч. 4 ст.152 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на вилучені 21.08.2019 року під час проведення огляду квартири АДРЕСА_1 наступні речі та предмети, а саме: мобільний телефон «Sumsung G7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з картою мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_3 , грошові кошти загальною сумою 40 тисяч 150 гривень ( сорок тисяч сто п`ятдесят) та двісті доларів США; паспорт на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Київ НОМЕР_4 виданий 06.02.1998 року Ватутінським РУ ГУМВС України в м. Києві, картка фізичної особи- платника податку на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_5 , картка Приватбанка № НОМЕР_6 , картка Приватбанка № НОМЕР_7 , повістка про виклик на ім`я ОСОБА_1 до СУ ГУНП в Полтавській області на 19.08.2019 року датована 14.08.2019 року, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: А.М.Чуванова