Ухвала суду № 83829277, 08.08.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

08 серпня 2019 року Справа № 320/2585/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Васковець М.С., за участю учасників справи, розглянувши в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області, третя особа: ТОВ "Альянс Новобуд", про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області, третя особа: ТОВ "Альянс Новобуд", про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.06.2019.

Підготовче засідання 26.06.2019 відкладено на 31.07.2019 у зв`язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 08.08.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 поновлено провадження у справі.

25.06.2019 ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування даної заяви останній зазначив, що прокурором не доведено, що захист інтересів у сфері містобудівної діяльності не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

В підготовчому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Представник ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області підтримав дане клопотання. Представник третьої особи також підтримав дане клопотання.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що адміністративний позов пред`явлений прокурором в межах права на звернення до суду на захист державних інтересів. На думку суб`єкта звернення, порушення державних інтересів, у даному випадку, полягає у порушенні вимог містобудівного законодавства, державних стандартів, норм і правил під час надання містобудівних умов та обмежень, а також надання дозволу, без урахування державних та громадських інтересів, на проведення будівельних робіт, що дають право на забудову спірної земельної ділянки. Крім того, прокурор зазначає, що вказані правопорушення зачіпають інтереси великого числа громадян.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Крім цього, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604(2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор має право здійснювати представництво інтересів держави в суді, є наявність порушення або загроза порушення інтересів держави та за умови не здійснення (неналежного здійснення) захисту таких інтересів належним суб`єктом владних повноважень. Відтак, ключовими для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави», захист якого не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та/або у разі відсутності такого органу.

Тобто прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який, всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор зобов`язаний навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом владних повноважень і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» порушенням, на його думку, законності містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, що видані Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради 08.09.2015 за № 63 та змін до них за № 10 від 03.03.2016.

З огляду на невідповідність зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки містобудівному законодавству, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також надання дозволу на проведення будівельних робіт, Броварською місцевою прокуратурою, на підставі статей 7, 29, 41, 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698, скеровано в адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області вимоги від 09.01.2018 № 05/3-10вих18; 05.04.2018 № 05/3-163вих18; 09.07.2018 № 05/3-264вих18, в яких прокурор просив вжити відповідних заходів державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення позапланової перевірки. Про результати розгляду та вжиті заходи прокурор просив інформувати прокуратуру області, а винних осіб притягнути до встановленої законом відповідальності.

З листів Департаменту ДАБІ у Київській області № 10/10-32/2401/09/01 від 24.01.2018; № 10/10-34/1405/09/01 від 14.05.2018; № 10/10-50/2008/09/01 від 20.08.2018 вбачається, що контролюючий орган встановив порушення Порядку здійснення технічного нагляду, затвердженого постановою КМУ № 903 від 11.07.2007 та склав відповідний акт від 11.05.2018; повідомлено, що плануються організаційні заходи щодо проведення позапланових перевірок під час виконання будівельних робіт генеральною та субпідрядною будівельною організацією; скеровано лист до Броварської міської ради з метою отримання оспорюваних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, змін до них та документів, що стали підставою для їх видачі для проведення документальної перевірки.

В подальшому, Броварською місцевою прокуратурою направлено до Департаменту ДАБІ у Київській області запит від 05.02.2019 за № 997вих-19 щодо остаточних результатів розгляду вищевказаних листів прокуратури області та інформування з приводу ініціювання відповідних заходів державного архітектурно-будівельного контролю (результатів позапланової перевірки).

З листа Департаменту ДАБІ у Київській області від 15.02.2019 № 10/10- 50/1502/09/01 вбачається, що з метою проведення документальної перевірки, до Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради лише 27.08.2018 направлено лист №10/10-33/2708/09/01 про надання належним чином завіреної копії оспорюваних містобудівних умов та обмежень, змін до них, а також документів, що стали підставою для їх видачі. Зазначено також, що ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ у Київській області понад 1 рік не спромоглася отримати від Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради необхідні документи для проведення документальної перевірки.

Тобто прокурор фактично звернувся у цій справі із позовом на захист прав та інтересів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Слід зазначити, що прокурор, у межах даного провадження, не заперечує тієї обставини, що спеціально уповноваженим органом державного контролю (нагляду) у сфері містобудування є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка, відповідно до тверджень прокурора, вчиняє протиправну бездіяльність щодо не усунення виявлених прокурором порушень.

Водночас прокурор, окрім іншого, оскаржує також і бездіяльність цієї ж Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі її територіального органу - Департаменту ДАБІ у Київській області, як відповідача по справі, що виявилась у неналежному виконанні функціональних обов`язків та повідомляє, що оскільки предметом даного позову є вимога про визнання протиправною бездіяльності ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ у Київській області та те, що даний суб`єкт владних повноважень визначений в позові як відповідач, тому Броварська місцева прокуратура не може звертатися до суду в інтересах держави в особі даного органу.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі також - Закон).

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону, на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

За приписами пункту 2 частини першої статті 2 Закону, на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 23 Закону, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах є можливою лише за умови обов`язкової наявності двох умов, які прокурор обґрунтовує у своїй заяві: 1) порушення або загрози порушення інтересів держави; 2) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний суб`єкт владних повноважень, а також у разі відсутності такого суб`єкта.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до правової позиції викладеної в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2018 р. у справі №822/1169/17 «Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави».

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Так, згідно ч. ч.1,3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно -будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

У даному випадку, перебравши на себе повноваження позивача, прокурором не доведено, що захист інтересів у сфері містобудівної діяльності не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Як було зазначено вище, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено документальну перевірку щодо законності надання Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради спірних містобудівних умов та обмежень, за результатами якої, будь-яких порушень встановлено не було.

З огляду на вказане вбачається, що Департаментом, як органом, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду належним чином здійснюється захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави, що підтверджується позицією Верховного суду, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17.

Також, в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі №815/1139/18 колегія суддів дійшла висновку про те, що: «захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду».

Відповідно до висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладених в ухвалі від 21 січня 2019 року по справі №810/3163/18 «...Прокурором не доведено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює або не належним чином здійснює захист інтересів у сфері містобудівної діяльності.... Фактичною підставою для звернення до суду стала незгода прокурора з висновками перевірки, а не відсутність відповідного органу, який може захищати інтереси держави. Звертаючись до суду, прокурор перекладає на себе компетенцію відповідного уповноваженого органу та намагається скасувати містобудівні умови у судовому порядку, оскільки уповноваженими на це органами цього здійснено протиправно (на думку позивача) не було. Незгода прокурора з висновками перевірки не може свідчити про бездіяльність відповідного органу, який не здійснює захист інтересів держави».

Зазначені обставини в сукупності з наведеними нормами вказують на відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з подібними позовними вимогами, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Аналогічна позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №826/12564/17.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Враховуючи, що при зверненні до суду прокурором порушені вимоги положень частин четвертої, п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначено уповноважений орган, який здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах, не надано належних та допустимих доказів неналежного виконання відповідним суб`єктом владних повноважень власних повноважень, зважаючи на відсутність зазначення порушеного державного інтересу щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності, на захист якого звернувся прокурор, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Керуючись статтями 240, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Клопотання ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Адміністративну справу №320/2585/19 за позовом Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області, третя особа: ТОВ "Альянс Новобуд", про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлено - 22.08.2019.

Суддя Лиска І.Г.