Рішення № 83826570, 22.08.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/8215/18

2/221/317/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючої – судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі – Перебайло А.О.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору АТ «Просто-страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 03 грудня 2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 30 січня 2018 року о 06 год. 00 хв., ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 217230, здійснював на ньому рух по проїжджій частині вул.Центральної з боку с.Благодатне в напрямку с.Микільське Волноваського району Донецької області. Під`їжджаючи до перехрестя з вул. 40 років Перемоги, водій ОСОБА_1 , своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого автомобіля, в наслідок чого, після застосування екстреного гальмування, автомобіль, в некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем Шевроле Авео д-н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі руху. Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 08.05.2018р. ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі ст.46 КК України. Таким чином, позивач вважає доведеною провину ОСОБА_1 та покладає на нього обов`язок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди його майну – автомобілю Шевроле Авео д-н НОМЕР_1 . Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого автомобілю позивача №51 від 05.04.2018р., ця вартість визначена у розмірі 120962,87 грн. Вартість пошкодженого транспортного засобу складає 39408,98 грн., тому розмір шкоди, завданої ОСОБА_3 дорівнює 81553,89 грн., виходячи з різниці між вартістю матеріального збитку, спричиненого вказаному автомобілю та його вартістю. Також позивач поніс витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у сумі 3200 грн. Після звернення 02 липня 2018р. до страховика відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, 13 липня 2018р. позивач отримав від страховика – АТ «Просто страхування» у рахунок страхового відшкодування 48595,74 грн. Враховуючи недостатність вказаної суми для погашення усього розміру шкоди, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 32958,15 грн., а також відшкодувати вартість експертного дослідження у сумі 3200 грн., виходячи із його права абсолютного відшкодування спричиненої шкоди, як потерпілої сторони. Також просить суд відшкодувати йому моральну шкоду, спричинену внаслідок неможливості користування належним йому транспортним засобом у зв`язку із його ремонтом, яку він оцінює у 10000 грн. та понесені витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає. Представник позивача ОСОБА_4 , присутня у судовому засіданні, підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , присутні у судовому засіданні, позовні вимоги не визнали, надали відзив на позов, долучений до матеріалів провадження. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки вважають саме страхову фірму АТ «Просто страхування» такою, що зобов`язана сплатити недостатню частину відшкодування.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 03 грудня 2018 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів позивача та відповідача.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 08.05.2018р. ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження закрито на підставі ст.46 КК України.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого автомобілю позивача №51 від 05.04.2018р., ця вартість визначена у розмірі 120962,87 грн. Вартість пошкодженого транспортного засобу складає 39408,98 грн., тому розмір шкоди, завданої ОСОБА_3 дорівнює 81553,89 грн., виходячи з різниці між вартістю матеріального збитку, спричиненого вказаному автомобілю та його вартістю.

Страхова відповідальність відповідача забезпечена АТ «Просто страхування», 13 липня 2018р. позивач отримав від страховика – АТ «Просто страхування» у рахунок страхового відшкодування 48595,74 грн.

Вирішуючи питання щодо обов`язку виплати частини відшкодування у сумі 32 958,15 грн., на користь позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана майну одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 10 Закону України «Про страхування», страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією).

Відповідно до ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

В силу ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон 1961-ІV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 28 Закону 1961-ІV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням встановленого, а також правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016р. по справі №6-2808цс15, згідно якої, «право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована», суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32 958,15 грн.

Також встановлено, що за проведення оцінки заподіяної матеріальної шкоди автотранспорту в результаті ДТП ОСОБА_3 сплатив 1 000,00 грн.; зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У той же час, суд вважає, що витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню, оскільки не підтверджені належними доказами, а саме – відсутній перелік послуг, що був здійснений представником на користь позивача та вартість кожного з них окремо.

Також у судовому засіданні позивачем не був доведений факт спричинення йому моральної шкоди внаслідок ДТП, оскільки ним було отримане часткове відшкодування спричиненої шкоди, особисто позивач був відсутній у залі суду, а зміст позовної заяви не визначав, які конкретно дії відповідача ОСОБА_1 спричинили йому моральну шкоду, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у цій частині слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір відповідно до частини задоволених позовних вимог, у розмірі 256,13 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 19, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 32 958,15 (тридцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 15 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо- транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат на проведення авто товарознавчого дослідження 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування судових витрат 256,13 (двісті п`ятдесят шість) грн. 13 коп.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляції, протягом 30-ти днів після проголошення рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 серпня 2019р.

Суддя: Н.В.Писанець